Львів’яни, схаменіться!

Звернення проректора УКУ Мирослава Мариновича щодо спорудження у Львові пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому

БлогиМирослав Маринович , 7 березня 20154396 6
Мирослав Маринович
Проректор УКУ

Затяті бої, що точаться довкола пам’ятника Митрополитові Андрею у Львові, нагадують мені типову картину у лазареті: забинтований хворий в гарячці зриває з себе пов’язки, не тямлячи, що наносить собі смертельну шкоду.

Навіть у найгіршому кошмарі не можна було собі уявити, що в рік 150-ліття великого Митрополита ми здрібніємо настільки, що станемо ілюструвати собою найгірші риси українців, так яскраво описаних самим Шептицьким. Бо хіба ж обидві ворожі партії – «захисників скверу» і «захисників пам’ятника» – не усвідомлюють, що вони точно вписуються в оте знамените Митрополитове спостереження:

«Є в душі українця глибока та сильна воля мати свою державу та попри ту волю знайдеться може рівносильна і глибока воля, щоб та держава була конечно такою, якою хоче її мати чи партія, чи кліка, чи група, чи навіть одиниця. Бо як же пояснити те фатальне ділення поміж собою, ті спори, сварні, ту партійність, яка нищить кожну національну справу. Як пояснити психіку таких численних гарячих патріотів, яких праця має визначний руїнний характер?»

Тут треба просто замінити слово «держава» на слово «пам’ятник», і вся фраза стане дзеркалом, у якому ми зможемо – мусимо! – побачити наші вишкірені від злоби обличчя.

Проте цього року ми маємо справу не лише з нашим руїнницьким характером, а й з активними підступами ворога. Цього року диявол має конкретне прізвище з п’яти літер. Це він, не маючи змоги поконати нас на фронті, кинув усі сили на руйнування країни зсередини. І це за його гроші невідомі хлюпають цілі ведра бензину у вогонь наших суперечок.

Хочете знати, хто вони? Хай кожен, для кого дорога Україна, замовкне й припинить суперечку. І ви почуєте голоси провокаторів, які замовкнути не можуть, бо мусять відробити свій гріш.

Воістину українці програють свої головні битви не у прямій сутичці з ворогом, а від внутрішніх роздорів, спричинених власною глупотою. Про це також говорив Митрополит: «Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої ненависти!»

Я не хочу зберігати святоюрський сквер ціною єдності львівської громади, яка так потрібна в часи війни. І не хочу пам’ятника Шептицького, збудованого тими, хто не шанує його слова. Я був би щасливий, якби у Львові нарешті постав пам’ятник Митрополитові, але насправді пам’ятник потрібен не йому, а нам – як символ нашої християнської й національної зрілості. А якщо це має бути символ нашого роздору, то я волію перечекати, поки ми дійсно станемо спадкоємцями духовного скарбу Кир Андрея.

Досі слово «корито» асоціювалося в нас виключно з тими земними скарбами, до яких рвуться наші можновладці. Проте це слово має й інше іронічне значення. Адже гарячі голови можуть навіть не помітити, як опиняться біля розбитого корита.

Утім, час схаменутися ще є, і тут багато залежить від Церкви. Пригадую один феноменальний момент із першої сесії Патріаршого собору УГКЦ. Пристрасті суперечок розгорілися були не на жарт, виділилися дві непримиренні «партії», що сперечалися щораз енергійніше. І в цей момент Блаженніший Любомир кардинал Гузар, що головував на засіданні, підняв невелику ікону і попросив усіх присутніх помовчати кілька хвилин, спрямувавши свої думки до Бога. Це дало приголомшливий ефект: пристрасті як рукою зняло.

Прошу вас, Владики і священики, пастирі й проповідники: зримо чи незримо піднесіть над розсвареним Львовом благодатну ікону! Прошу вас, дорогі львів’яни: вгору піднесіть серця!

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 6

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Юрій Барський 10 березня 2015, 23:39

    Це добра ідкя: замість викидати гроші на цей пам'ятник, завершити ремонт музею фундованого Митроополитом. Ось це буде пам'ятник! А за сквенр не переживайте, не сьогодні то завтра його всерівно реконструюють, бо вулиця там вузька та незграбна, а рух щораз більшає.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Yaroslav Knish 10 березня 2015, 20:55

    100% підтримую спорудження пам'ятника Кир Андрею власне у сквері напроти Святоюрської резиденції!!! Але за 30 млн грн? Організатори, ви що, офігіли? .Бачив з телесюжету, що навколо проекту крутиться відомий у Львові спеціаліст по земельних питаннях пан К. (згадую понад десяток незаконно встановлених з його, в т.ч. подачі, заправок у Львові у 2000-х рр. А чи знаєте ви, що на даний час, коли проходить жвава дискусія про спорудження пам'ятника, у лікарні швидкої допомоги,яка надає її мешканцям Львова, області, біженцям,виконуючи щодня по 25-30 операцій, немає препарату для ведення наркозу, який називається "МІОРЕЛАКСАНТ". Просто нема .Організатори, як вам: привозять вас з перитонітом у лікарню, а наркоз немає чим проводити,га? Чи будете думати про 30млн на памятник, а чи може зменшите суму витрат до 10млн, а на решту придбаєте ті ж міорелаксанти? Для дискусії.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Юрій Хоха 9 березня 2015, 22:42

    Про що це пан Мирослав каже? Складається враження, що це саме проректор УКУ вирішує долю скверу - хоче, буде зберігати, а як ні - то знесе... от що гординя-то робить...)

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук