Львову – вищий статус і більше повноважень

Реформа децентралізації є основною платформою для старту нової країни та інших необхідних реформ.

БлогиРоман Брезіцький , 16 липня 2015 582
Роман Брезіцький
Громадський діяч, соціолог

Реформа децентралізації є основною платформою для старту нової країни та інших необхідних реформ. Це новій рейки на яких буде їздити крайна у майбутньому. Виходячи з цього маємо не руйнувати, а будувати нову систему, знаходити конструктивні підходи. Довелось пройти багато зустрічей, у різних районах і селах Львівщини, процес запущений.

Стосовно Львова та міст обласного значення – перший стратегічний крок відбувся. Це стосується бюджетної сфери, зокрема, завдяки змінам до податкового і бюджетного кодексу, бюджет Львова значно зріс. Тобто місто цього року має бюджет чи не найбільший, за всі роки Незалежності.

Простіше – Львів заробляє більше ніж витрачає, згідно бюджету котрий є запланований. Але, вважаю, що Львів не має займати статус «міста обласного значення» він повинен мати вищий статус ніж є зараз. Сьогодні такий статус як Львів має Моршин, де 6 тисяч мешканців, Борислав де більше 30-ти тисяч мешканців та інші. Це не правильно. Зараз ведеться мова про те, що Львів має стати одним із семи чи шести повітових центрів.

Тобто другий рівень місцевого самоврядування, котрий буде формуватись на умовному рівні районів. Повіти матимуть набагато менше функцій ніж мають райони і зараз багато експертів вписують Львів як центр повіту на рівні із Бродами, Червоноградом.

На мою думку, це несправедливо. Львів – місто, яке генерує ідеї, генерує цінності, котре є основою для певних україноцентричних витоків, націєтворення загальноукраїнського масштабу. Львів повинен мати умовний «під – столичний» рівень. Тому наше місто не повинен бути центром повіту, Львів повинен мати вищий статус – це може бути «місто - мегаполіс», «місто - мільйонник», «велике місто», що необхідно закріпити на законодавчому рівні. При тому Львів надалі лишиться центром області.

Власне розмов зараз про це ведеться мало, тому що в Україні кілька міст претендує на виший статус, для цього необхідні зміни у законодавчому полі, внесення змін до податкового, бюджетного кодексу, а це багато роботи. Вищий статус міста вартувало б співставити з містом – мільйонником. В даному випадку у нас є Харків, формально варто врахувати Донецьк, Дніпропетровськ, , Одеса, і все ж таки Львів, який майже дотягує до мільйона за кількістю жителів, Київ вже має окремий статус.

Але ми розуміємо, що місто – мегаполіс повинно визначатись не лише кількістю мешканців, а й місцем у соціально – економічному, культурному та історичному векторі у регіоні.

Тому я впевнений в тому, що Львів однозначно претендує на вищий статус, оскільки його соціальний капітал повністю відповідає неформальному статусу столиці Західної України. Цей статус не повинен робити окремих території, а лише додати повноваження до існуючих. Зокрема у Львові можуть бути присутні офіційні дипломатичні представництва, проводитись заходи загальнодержавного рівня, наявні урядові телекомунікації із столицею та іншими ключовими держустановами, створений, можливо на базі існуючої ТРК, міський телерадіоканал.

Ці міста повинні отримати ширші можливості щодо створення вільних економічних зон в залежності від своєї специфіки,  повинні мати окремі програми у Державному фонді регіонального розвитку, на фінансування стратегічних проектів державного значення.

Далі – особливо змінюється статус міського голови, зокрема, він повинен мати право брати участь у розробці законів, бути присутнім, за згодою, на засіданнях Кабміну, бути учасником розробки Президентських та різних урядових розпоряджень. Пропоную, навіть, створити при Президентові окрему дорадчу групу із мерів міст – мегаполісів. Також державні установи на територіях міст повинні бути політично підзвітні мерії, котра матиме на них безпосередній вплив. Тобто мер матиме доступ до інститутів різного рівня – від державних установ до військових частин. У податковий кодекс необхідно передбачити зміни для міст мегаполісів, співставивши надходження Києва, бо воно має окремий статус , із повноваженями міст обласного значення. Як наслідок, ці міста мали б доотримати оплату на видачу ліцензії щодо виготовлення, продажу, імпорту, експорту різних видів спиртів, ще одним важливим моментом, хоча не ключовим, це є отримання десяти відсотків податку на прибуток підприємтв – юридичних осіб.

Не слід забувати про те, що процес практичного перетворення у статус мегаполісу буде довгий. Я прогнозую «децентралізацію офісів» приватних компаній та фірм, і це знайома нам європейська практика, де історичні центри заповнюють туристи, а офіси чи адміністративні установи винесені в інші зони. Звичайно, що відбудуться зміни в транспортній сфері та будівництві. Можуть відбутись стратегічні зміни у приміській зоні на основі спільних програм розвитку, насамперед в інфраструткурній сфері. Звичайно, значно зросте інвестиційна привабливість міста. Окрім того багато процесів тривають вже, наприклад передача повноважень архбудконтролю на місця, проголосований закон у першому читанні про муніципальну варту, очікуємо наступні типові процеси.

Я б хотів, щоб галичани перестали мислити «містечковими» підходами, і впевнено жартувати, що Львів - це велике село в Пустомитівському районі, а навпаки розуміли, що живуть у статусному місті. Я прогнозую, що це змінить на краще поведінку безпосередньо мешканців Львова, що вплине на його розвиток. Бо ми творимо наше місто, а не навпаки.

Можливі також зміни у приміській зоні, все таки «місто – мільйонник» повинно працювати над створенням агломерації , тобто певної системи населених пунктів, котрі тяжіють до першого. Місту необхідно мати спільну програму соціально – економічного розвитку з населеними пунктами приміської зони, щоб було спільне розуміння – як розвиватись. Тут важливо, щоб не був знову використаний принцип «моя сорочка ближча до тіла», натомість застосований державницький підхід, з проекцією на те, що Львів має збільшуватись зокрема у географічних межах.

Можливо такими підходами буде вирішенно спільні проблеми, - найбільше з яких є Грибовицьке сміттєзвалище. Тим більше, що у найблищі роки будуватиметься концесійна дорога Львів – Краківець, яка «замкне кільце» приміської зони Львова. У приміській зоні, в процесі децентралізації, повинні бути створені сильні, об’єднані інфраструктурно спроможні громади - сателіти, з метою зменшення соціального тиску на Львів.

Такий закон про «міста – мегаполіси» стимулюватиме розвиток Львова і плюс 40 кілометрів у радіусі, територію для швидшого і продуктивнішого розвитку. Львів’яни просто займуть своє належне місце. Статус «міста-мегаполіса», - це природній етап розвитку міста, і стимул для створення нових суспільних віянь у розбудові країни.

А Київ і надалі залишиться містом-героєм, але наголошую, героєм української, а не радянської слави, повноцінною столицею, а великі міста тільки підтримуватимуть його статус, в якості «молодших друзів» на других позиціях державного значення. Це також створить сильні регіони, оскільки вищий статус міст тільки посилить і мобілізує контакт з центром, який стане більш продуктивнішим і кращим, зважаючи на додаткові отримані повноваження.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук