Громади об’єднуйтесь, бо буде пізно

Для впровадження реформи необхідно застосовувати державницький підхід, незважаючи на те, що він іде в розріз із приватними амбіціями

БлогиРоман Брезіцький , 17 листопада 2015 581
Роман Брезіцький
Громадський діяч, соціолог

Все більше українців підтримують децентралізацію, а сам процес уже закрутив свій маховик. Перші 159 об’єднаних громад провели вибори на новій територіальній основі, а ще більша кількість громад розпочали процедуру об’єднання. Але все більш стає очевидним факт, що цей процес гальмують приватні чи групові амбіції та інтереси.

Перші успіхи реформи відчутні уже, оскільки доходи місцевих бюджетів зросли майже на 40% у порівнянні з минулим роком. Це дозволило багатьом громадам покращити інфраструктуру, встановити контакт з європейськими фондами для фінансування інших локальних проектів, тощо. Але ці показники мають свою специфіку, оскільки доходи зросли у громадах, які мають особливості – автозаправні станції, присутність великих торгівельних об’єктів , близькість до великих міст, тощо.

Добровільний етап реформи почав «ламати» усталену суспільну думку: із неактивної, інертної, консервативної, «моя хата з краю» - на активну, думаючу, прогнозуючу, дієву, «я можу». Очевидно, що така соціальна установка змінює світогляд та підхід до реального вирішення практичних проблем  мешканців. Останні, що проявили ініціативу до реформи, уже активно  дискутують   про моделі об’єднання, проводять розрахунки, формують соціально - економічні стратегії та плани розвитку території на майбутнє.

Добровільний етап об’єднання був створений для того, щоб громади обговорили умови об’єднання, спільно створили план покращення розвитку  соціально – економічних та культурних сектору свого мікрорегіону; щоб пройшов процес «перетравлення», «притирання» та моделювання можливих форматів об’єднання, щоб були згладжені всі «гострі кути» у проблемних питаннях, від ментальних до інфраструктурних.

У  країнах Європи, в яких відбулось добровільне об’єднання громад, децентралізація розтягнулась на багато років. Наприклад в Естонії вона триває з 2004 року  і навіть через надання урядом та європейськими структурами фінансів, не було отримано очікуваних результатів щодо кількості об’єднаних громад. У Латвії за перших 6 років об’єдналось лише 20 самоуправлінь, де також була присутня значна фінансова підтримка уряду і міжнародних інститутів. 

Сьогодні є розуміння, що децентралізація спричинить позитивний поштовх до розвитку громад, котрих так чи інакше, вона  не омине. Але процес добровільного об’єднання вичерпує свій потенціал. На заваді все більше стоять амбіції та упередження окремих груп чи представників громади, які свідомо зупиняють цей процес, розуміючи, що вони блокують розвиток свого краю.

Причини блокування реформи можуть бути різними: громади – скоробагатьки, де є автозаправна станція не об’єднуються з сусідами, бо вони бідніші, але перевиконання свого бюджету все одно віддають державі; інші переживають за «нагріте» робоче місце і виборчий округ; наступні – бо їхнє село не є центром громади, хоча воно й немає належної інфраструктури. Крайній випадок – у «нас  все відберуть, все знищать і закріпачать», тощо.  Очевидно, що є також об’єктивні причини, що створюють труднощі для добровільного об’єднання -  законодавча база, яку потрібно ще затвердити; тривожність перехідного процесу; стан доріг, що у перспективі перейдуть на баланс громад; правила користування земельними ресурсами; транспортні проблеми, тощо. Але ці та інші проблеми перебувають на етапі свого активного вирішення у структурах, що відповідають за впровадження децентралізації. Власне добровільне об’єднання, як процес, дозволяє попередньо передбачити ці проблеми і запропонувати шлях їх вирішення.

У населених пунктах, де суб’єктивні та неконструктивні  чинники стоять на заваді для реформи, все більше членів громади поділяють думку – нехай буде прийняте політичне рішення і об’єднання відбудеться «згори». Для цього багато не потрібно, це тверде політичне рішення – 226 голосів у Верховній Раді для прийняття законопроекту про новий територіальний устрій. До того ж, ми знаємо коли це відбудеться - на протязі двох років, бо нові вибори повинні бути проведені на новій територіальній основі. Але у такому випадку не буде уже можливості для обговорення умов об’єднання чи «перетравлення» спільних проблем. Не буде фінансової підтримки,  плани розвитку уже напишуть замість нас. І взагалі – ніхто нас питати ні про що не буде – зранку відкриємо очі, а ми вже «децентралізовані», це мовби  «нас оженять» проти нашої волі.

Тому зараз ми повинні застосовувати державницький підхід, де інтереси локального - цілого стоять вище над приватними амбіціями, що згодом дозволить створити більше можливостей для задоволення індивідуальних потреб.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук