«Маю надію, що вона виживе»
Суспільство

«Маю надію, що вона виживе»

Сотні людей шукають жінку, яка зникла в лісі 12 днів тому

Наталія Шутка, 10 липня 1

Пошуки зниклої безвісти 59-річної поштарки Галини Сумик з села Добросин на Жовківщині тривають уже майже два тижні. Вранці 29 червня жінка поїхала з односельцями збирати чорниці до лісу у село Пирятин – за вісім кілометрів від Добросина, і загубилася. За ці дні поліцейські, надзвичайники, волонтери та односельці прочесали близько 600 гектарів лісу, оглядали тамтешні річки та болота з дрона, однак усі старання наразі безрезультатні.

ZAXID.NET поспілкувався з безпосередніми учасниками пошуку зниклої жінки.

Що відомо про зникнення

59-річна Галина Сумик – поштарка із 30-річним стажем. Комунікабельна, рухлива, вміла собі дати раду в житті, готова йти у вогонь і в воду. Так про неї відгукуються її рідні та односельці. Жила Галина Сумик з чоловіком та донькою, а поруч в іншому будинку на одному подвір’ї – син зі своєю сім’єю. На здоров’я не скаржилася.

У пирятинському лісі Галина Сумик була і раніше, але не часто – раз у рік. Місцевості добре не знала. Цьогоріч теж вирішила поїхати туди на чорниці. Вранці у понеділок, 29 червня, вибралася до лісу з сусідами. Жінка мала з собою два відра – коли назбирала одне, пішла по інше. Так сталося, що десь у цей проміжок часу вона відлучилася від людей, з якими приїхала, і загубилася.

Як розповідає невістка Мирослава Сумик, близько обіду у день зникнення жінка зателефонувала доньці, попросила за нею приїхати, думала, що сусіди її залишили і поїхали.

«Вона вийшла у якомусь боці лісу і не знала місцевості. Потім сказала, що йде по корову, згодом казала, що десь біля лікарні. Ми подумали, що з нею щось не те, що вона таке говорить. Вона в лісі, а там же лікарні нема», – розказує Мирослава, зазначивши, що голос свекрухи при цьому був якийсь дуже схвильований.

Згодом жінка на телефонні дзвінки не відповідала, а далі телефон очевидно розрядився і з нею більше не було зв’язку.

Є свідчення, що у той день в іншому боці лісу Галину Сумик бачила родина, яка теж збирала ягоди. Жінка підійшла до них, питала, чи вони давно там збирають ягоди. Вони сказали, що туди щороку ходять, але довго розмову не підтримували, оскільки не були знайомі.

Після того, як з Галиною Сумик зник зв’язок, родичі в передчутті біди кинулися її шукати. Спершу самостійно, а ввечері у день зникнення звернулися в поліцію. Шукали до пізньої ночі, гукали в лісі, однак безуспішно.

Пошуки зниклої жінки не припиняються (фото поліції та SARVA)

Як тривають пошуки

Наступного дня після зникнення близькі Галини Сумик знову почали пошуки самостійно, взяли з собою родича з Пирятина. В поліції порадили покликати на допомогу волонтерів. Так до пошуку долучилися волонтери пошуково-рятувальної волонтерської асоціації «SARVA», а згодом представник асоціації гірських провідників «Ровінь» Олексій Сопілко.

«У перший день родичі намагалися знайти жінку своїми силами. Головна проблема була в тому, що в неї був увімкнений мобільний телефон, але вона після 13:00 на нього не відповідала. Приблизно до 18:00 вони намагалися до неї додзвонитися, а потім він вимкнувся, дуже ймовірно, розрядився. Тільки після цього вони повідомили в поліцію, що зникла людина, – розповідає керівник волонтерської асоціації «SARVA» Олексій Геращенко. – Насправді, це дуже критичний момент, бо їй намагалися дзвонити дуже часто і тому посадили телефон. Якщо би він був увімкнений, поліція могла би його відслідкувати, це було би простіше зробити».

Волонтери використовували для пошуку зниклої жінки трьох спеціально навчених собак. Але, каже Олексій Геращенко, вони шукають тільки живих людей. Коли собака знаходить людину – починає на неї гавкати. Це сигнал, що людина знайдена. Натомість гарантії, що собака знайде тіло, нема.

Окрім цього, волонтери відзначають, що за ландшафтом місцевості пошук Галини Сумик чи не найскладніший за весь час їхньої роботи. Кілька днів перед тим у лісі пройшов буревій, повалив дерева, які, зокрема, перегороджували дорогу. Пересуватися лісом дуже складно. Пошуки ускладнює і густий підлісок з малиною та кущами, а також спека.

«Ми відпрацювали кілька великих ділянок, де її бачили востаннє, у тому числі з собаками. На жаль, результатів не було. Згодом з’явилася інформація, що її бачили в іншому кінці лісу, волонтери перемістились туди. Хоча у мене ця інформація викликала деякий сумнів, бо все не дуже сходилося у часі з тим, як вона могла там переміщатися. Було вже досить пізно, і в той день ми не встигли якісно проробити ту ділянку лісу», – каже Олексій Геращенко.

Пошук цього дня тривав до пізньої ночі, але, на жаль, не дав результатів. Хоча пошукові групи пройшли десь 17-20 км.

У наступні три дні волонтери «SARVA» не змогли брати участь у пошуку. У цей час допомагали поліція, ДСНС, місцеві мешканці. Мирослава розповідає про певні труднощі реагування з боку поліції та ДСНС.

«Ми звернулися в ДСНС. Там спершу сказали, що поліція має дати їм дозвіл. Поліція не розуміла, який саме дозвіл їм треба надати. Коли поспілкувалися начальник за начальником телефоном, якось вони організували цей дозвіл, приїхали хлопці з ДСНС з квадрокоптером. Сказали, що квадрокоптери їм тільки видали і для їх роботи потрібен інтернет, який у тій місцевості дуже погано тягне. Відтак вони не змогли квадрокоптер застосувати, хоча намагалися, – каже Мирослава Сумик. – В поліції пояснили, що відстежити людину за телефоном далеко не просто. Спочатку потрібно отримати дозвіл, і це може тривати від трьох днів до місяця часу. Увечері нас все-таки направили на приблизну точку, де міг бути останній дзвінок. Але вони нам дали точку площею 10 на 10 кілометрів. Треба тисячі людей, щоб обійти цю територію».

Рідні зниклої жінки вдячні волонтерам за координацію пошуків, адже зібрати людей не було проблемою, але потрібно було їх навчити, як правильно діяти у такій ситуації.

Більш масштабні пошуки активізувалися у суботу, 4 липня. Прийшли близько 100 людей – поліцейські Жовківського району на чолі з начальником Андрієм Коцуром, ДСНС, нацгвардійці, місцеві мешканці та небайдужі люди, знову долучилися волонтери SARVA. Розподіливши ліс на квадрати, групи вирушили на пошук. Паралельно волонтери розповсюджували орієнтування про зниклу жінку у навколишніх селах, застосовували дрон, оглянули яри, болота, однак це не дало бажаного результату, зокрема, через обмежені потужності приладу. Тож і в суботу все закінчилося нічим.

У неділю родичі об’їжджали довколишні села, розпитували людей, клеїли оголошення про зникнення жінки. 8 липня, на десятий день після зникнення, до справи залучили прикордонників. Вони оглянули територію своїми більш потужними і якісними квадрокоптерами. Зокрема, дивилися на складні місця – річки, болота – нічого не побачили.

Що могло статися?

Олексій Геращенко припускає, що зі зниклою в лісі жінкою могло статися все, що завгодно. Інсульт, втрата пам’яті могли спричинити те, що вона десь ходить-бродить і не розуміє, де вона перебуває.

Окрім того, у цьому лісі багато небезпечних місць – болота, яри, річки.

«Одна з наших волонтерів супроводжувала нацгвардійців, вони прочісували поле і в якийсь момент кілька хлопців заходять у воду чи в болото приблизно по груди. Там багато таких «пасток». Все могло статися, особливо, якщо припустити, що жінка могла ходити вночі. Коли стається якесь затуманення свідомості, а навколо темрява, то людина може йти кудись навпростець, куди звичайна людина не піде. А там може бути яр, болото, ріка», – пояснює Олексій Геращенко.

Цьогоріч волонтерів організації залучали до восьми пошуків безвісти зниклих. У результаті трьох людей знайшли живими, трьох мертвими, а двох досі не знайдено. Пошуково-рятувальна волонтерська асоціація «SARVA» запрошує небайдужих приєднуватися до волонтерських рядів. Для охочих щонеділі проводять тренування і навчають, як правильно поводитися у таких ситуаціях. Адже чим більше підготовлених людей діють на пошуках, тим більш вони ефективні.

Що робити далі?

Волонтери «SARVA» завершили свою участь у пошуку зниклої Галини Сумик. Загалом вони разом з кінологами обстежили близько 566 га лісу, ще 213 га обстежили дроном. Проте загальна площа лісу приблизно 1700 га.

«Оглянули ті ділянки, які були пріоритетні – місце, де вона загубилася, де приблизно був її мобільний телефон і де її бачили свідки. Через брак волонтерів та ресурсів, ми не можемо постійно бути присутні на пошуках. По-перше, це дуже важко фізично. По-друге, в людей ще є своя робота», – пояснює Олексій Геращенко.

Він радить родичам продовжувати розповсюджувати орієнтування у сусідніх селах, обдзвонювати лікарні. Якщо ж жінка досі десь у лісі – то знайти її там насправді дуже важко.

Така непевність лякає рідних Галини Сумик, хоча вони не втрачають останню надію.

«Не знаємо, що далі робити і як жити. До ворожок не зверталися. Я вірю в Бога і не хочу з таким зв’язуватися, лізти у темні сили – боюся я такого. Але руки не опускаємо. Вона була дуже сильна від природи. У неї був сильний імунітет, ніколи не хворіла, ніколи ні на що не скаржилася. Зараз не зима, маю надію, що вона десь жива. Ростуть ягоди, є прісна вода і вона зможе собі дати раду і десь вийде», – каже невістка Мирослава.

У цьому році до поліції Львівщини надійшло понад тисячу заяв про зникнення людей. На сьогодні зниклими безвісти вважаються 23 особи, зокрема, три жінки. Правоохоронці кажуть, що пошуки зниклих не припиняють, доки їх не знайдуть живими чи мертвими. Усіх, кому що-небудь відомо про зниклу Галину Сумик, просять сповістити на «102».

P.S. 15 липня, на 17-й день після зникнення, Галину Сумик знайшли мертвою в лісі неподалік місця, де вона збирала чорниці і загубилася.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук