Мовний закон приймався виключно під вибори, – Кравчук

Леонід Кравчук переконаний, що мовний закон приймався виключно під вибори, і у Партії регіонів, напевно, хтось робить так, щоб в Україні були проблеми. Про це перший президент заявив в ефірі «5 каналу».

«В цілому, цей закон приймали під вибори. Коли йдеться про духовну ситуацію, історичну ситуацію, мовну ситуацію – це настільки тонкі і делікатні питання, що вони можуть призвести до дуже складних наслідків, якщо їх не аналізувати глибоко, і не вирішувати з перспективою розвитку країни. У мене таке  враження, що хтось цього або не розуміє, або хтось свідомо робить так, щоб в Україні були проблеми», – заявив Кравчук.

Кравчук наголосив, що у цьому питанні не можна покладати всю вину на Президента, який, хоч і є почесним головою Партії регіонів, але не має достатнього впливу на цю політичну силу.

«Але я не хочу, щоб тут все йшло на президента. Закони приймає Верховна Рада… У Партії регіонів є голова – Азаров Микола Янович, і є політбюро в них, і вони приймають рішення. Ви розумієте, що відбувається – президент каже, що закон є недосконалий, і туди потрібно внести зміни, а виступає Колісниченко і каже, що ніяких змін не буде, виступає Чечетов і каже – ми не кажемо про якісь регіональні мови, йдеться тільки про російську. Тоді я задаю запитання, якщо члени партії, де почесним головою є президент, говорять по іншому, ніж вважає президент, то є там порядок? І чи впливає хтось серйозно, як ми хочемо представити, що президент може все – а я бачу, що не може», – наголосив Кравчук.

Нагадаємо, 3 липня цього року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики». Згодом голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав його і відправив президентові України Віктору Януковичу. Додамо, що раніше В.Янукович заявляв, що прийме рішення щодо ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків. Янукович підписав Закон №5029-VI "Про засади державної мовної політики" 8 серпня 2012 року. Закон передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.

3 серпня Одеська міська, а 15 серпня - Одеська обласна ради надали російській мові статус регіональної.

14 серпня Краснолуцька міська рада Луганської області вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською.

16 серпня статус регіональної російській мові надали Запорізька й Донецька обласні ради, а також Севастопольська міська.

17 серпня російська стала регіональною на Херсонщині.

Окрім того регіональною російську визнали Дніпропетровська, Луганська та Харківська обласні ради, а також – Харківська, Первомайська (Луганська обл.) та Ізмаїльська ( Одеська область) міськради.

21 серпня на сесії Миколаївська  та Херсонська міські ради надали російській мові статус регіональної.

Тим часом депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнати мовний закон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.

У свою чергу Ніжинська міська рада (Чернігівська обл.) більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах мовного закону.