У Львівській області є три структури, які надають невідкладну допомогу. До кінця 2016 року у єдиній службі хочуть збільшити кількість фельдшерів, усі машини швидкої доукомплектувати GPS, а з наступного року мала б запрацювати єдина диспетчерська.
На оновленій підстанції екстреної медичної допомоги у Золочеві фельдшери і за лікаря, і за диспетчера. Біля телефонів сидять по черзі, пильнують аж три слухавки.
«До нас можна дзвонити на 103, якщо до нас неможливо додзвонитися, можна на екстрений 112 і медицина катастроф нам передає виклики, якщо нас, наприклад, немає на базі і медицина катастроф передає нам на лайфівський телефон», – каже фельдшер екстреної медичної допомоги Галина Лемчук.
Від виклику до виїзду швидкої минає дві хвилини. Всього бригада має двадцять хвилин, щоб доїхати у пункт призначення в селі і десять хвилин по місту. Їздять на десятирічних УАЗах та новіших Пежо. Втім і вони не рятують, якщо під колесами бездоріжжя. Буває, що блукають фельдшери біля будинків, бо ті не пронумеровані. А ще вулиці не всі освітлені.
«Якщо далі село і погана дорога, то можна і не встигнути за 20 хвилин, бо якщо село має 30 кілометрів звідси, то за 20 хвилин нереально доїхати», ―пояснює водій екстреної медичної допомоги Ігор Деркаць.
Медикаментів бригадам вистачає. Про реорганізацію екстреної медичної допомоги тут знають і хочуть, аби якнайшвидше цей процес відбувся. Сподіваються, тоді їм оновлять автопарк і додадуть лікарських рук. Адже разом із пунктом у Глинянах в районі працює три бригади швидких.
«На даний момент приблизно в Золочівському районі є біля 70 тис. населення. Ну якщо згідно з законодавством, то має бути одна машина на приблизно 10 тис. населення, значить в нас має бути сім бригад», – говорить старший фельдшер Золочівського пункту ЕМД Роман Потежний.
На Львівщині екстрену медичну допомогу роблять за зразком Харкова. Там ще у 2008 році почали мізкувати, як пришвидшити доїзд швидкої. Сім хвилин по місту і 15 в село. Для цього розробили спеціальну електронну систему. Виклики з усієї області приймають вісім фельдшерів. На мапі бачать всю потрібну інформацію.
«Всі події, які відбуваються в системі записуються і архівуються. Ми можемо побачити будь-який виклик за останні 5 років», – каже розробник системи управління Харківської екстреної меддопомоги Сергій Ємельянов.
Карети швидких тут перебувають у так званих відстійниках по всьому місту, як таксі. Це дозволяє економити час на доїзд. Коли виклик вніс фельдшер — далі роботу робить комп’ютер.
«Комп’ютер тепер сам вираховує місце знаходження виклику і безпосередньо ми назначаємо бригаду. Не працює голосовий режим – це нам простіше. Ми по монітору бачимо чи бригада отримала повідомлення», – додає фельдшер-диспетчер Марина Стрілець.
Така диспетчерська працює у самому Львові. Тепер завдання номер один – доєднати всю область.
«Наприклад, поступає виклик з Турківського району у місто Львів. Він буде автоматично оброблений і дуже швидко протягом декількох секунд буде вже на столі в диспетчера напрямку Турківського району», – пояснює головний лікар Комунальної львівської станції швидкої Наталія Поважук.
Реорганізацію станції екстреної меддопомоги на Львівщині почали три роки тому. Тоді департамент охорони здоров’я області лиш видав наказ про тимчасовий порядок функціонування цієї установи. Та три структури – обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф, Львівська та Дрогобицька станції швидкої медичної допомоги досі працюють порізно.
«Цього року необхідно вийти на збалансований штатний розпис і на збалансовану штатну кількість працівників максимально докомплектувати GPS-ми ті машини, які ще не мають і організувати маршрутизацію дзвінків на кущові диспетчерські», – зазначив директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Богдан Чечотка.
Звільняти фельдшерів та лікарів у департаменті не будуть. Навпаки –– хочуть бригади доукомплектувати, поменшає тільки головних лікарів. Обирати одного будуть на конкурсній основі, а наступного року хочуть запустити центральну диспетчерську нового Центру медицини катастроф. Саме приміщення вже є, а от програмного забезпечення ще не розробили.
Ми використовуємо