На Львівщині відзначать 150-річчя галицького політика Євгена Олесницького

5-6 березня на юридичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка пройде науково-теоретична конференція присвячена популяризації досліджень та життєвому шляху визначного галицького політика, економіста, адвоката, публіциста, видавця, перекладача, громадського діяча Євгена Олесницького. Співорганізатором виступає Стрийський краєзнавчий музей «Верховина».

Як повідомив власкор ZAXID.NET у Стрию, у межах святкування 150-річчя Євгена Олесницького у райцентрі експонуватиметься фотодокументальна виставка "Сторінки з мого життя", а разом з просвітянами музейники проведуть в Стрию вечір пам’яті. 5 березня – в день народження Євгена Олесницького – у храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию буде відправлено заупокійну Службу Божу і парастас, а опісля – панахиду – на могилі.

Євген Олесницький (5.3.1860 -26.10.1917) - український громадський і політичний діяч, адвокат, публіцист і журналіст, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Народився у селі Великий Говилів Теребовлянського округу (тепер Тернопільська обл.). Після закінчення Львівського університету в 1891 відкрив свою адвокатську контору в Стрию. В кін. 1890 - на поч. 1900 був організатором громадського життя на Стрийщині, одним з ініціаторів створення одного з найбільших українських господарських товариств - крайового господарсько-молочарського союзу "Маслосоюз" (1907) та реорганізації в 1909 "Сільського Господаря" (голова Товариства - 1909-17).

Виступав за консолідацію українських політичних сил у Галичині. В 1899 відіграв важливу роль у створенні Української Національно-Демократичної Партії, згодом став одним з провідних членів партії. В 1900-10 - посол галицького сейму (очолював українську фракцію у сеймі. У 1907-17. Був депутатом віденського парламенту, на засіданнях якого виступав за проведення демократичної виборчої, земельної та освітньої реформ, порушував питання про надання українцям автономії у Сх. Галичині. З 1909 жив у Львові. Взяв участь у заснуванні "Часопису Правничого", пізніше - редактор журналу "Зеркало" та видавець "Русько-української бібліотеки". У 1915 - член Загальної Української Ради.

Олесницький підтримував тісні стосунки з І. Франком, послужив прототипом головного героя повісті "Перехресні стежки". Залишив спогади "Сторінки з мого життя" (1935).