Пенітенціарні установи Львівщини, аби забезпечити власне існування, змушені займатись підприємницькою діяльністю. На виробництві працюють в’язні. Робочі кадри готують також самі.
Для цього в колоніях діють професійно-технічні училища. Підприємницькі потуги миколаївської вправної колонії №50 вивчали журналісти Нашого репортеру.
Також в колонії працює столярка. Роблять дерев’яні піддони, лавки, ріжуть дошки. Володимир потрапив у колонію за крадіжку. Отримав чотири роки. Тут вирішив отримати фах. Тепер працює, а адміністрація вирішила клопотати про його дострокове звільнення. Добре поводиться - тож може вийти на рік раніше.
Зазвичай в’язні, йдуть на роботу, щоб чимось себе зайняти. Окрім цього, ще й підзаробити. Купують тут цигарки, чай, каву. Отримують небагато, по кілька сотень на місяць. Чверть цієї суми забирає колонія, як плату за комунальні послуги та харчування. Серед працівників є вже й досвідчені майстри.
У цій кімнаті живе 30 людей. Самі роблять стільці, полиці, шафки. 50-та колонія - з найнижчим рівнем безпеки. Тому чоловікам дозволили навіть живність завести. Тут є кіт Сіма і навіть акваріум.
В цю колонію потрапляють чоловіки, яких засудили вперше. Досить часто, пояснює начальник виробництва, це ще зовсім юні хлопці. Відтак, знайти фахівців для роботи не так просто. Як вихід - власне ПТУ. Серед випускників - швеї, зварювальники, столярі, ковалі.
Зараз дати роботу кожному в’язню в колонії не можуть. Працює лише половина засуджених. Адміністрація скаржиться, що не може знайти вдосталь замовлень. Через брак коштів, до прикладу, житлові кімнати в’язні ремонтують за власний кошт.
Зараз за місяць в Миколаївській колонії виготовляють товарів на 60 тисяч гривень.
Ми використовуємо