Щедрування, освячення води та «розстріл» куті: як українці відзначають Другий Святвечір

Напередодні Водохреща, 5 січня, українці святкують Надвечір’я Богоявлення, яке в народі ще називають Другим Святвечором. Детальніше про традиції свята пише «Еспресо».

5 січня відзначають Надвечір’я Богоявлення, або Голодну кутю. Як і під час Різдва, у цей день дотримуються посту, а ввечері родини збираються за столом, де подають пісні страви. У церквах освячують воду, яку потім вживають під час вечері. Також цього дня діти щедрують, переходячи від хати до хати.

Традиції другого Святвечора

У храмах цього дня проходить велике освячення води. Господар перед вечерею окроплює всіх присутніх та дім свяченою водою. Вважалося, що вода, освячена на Надвечір’я Богоявлення, має особливу силу і є святішою, ніж та, що освячується на Водохреща.

Як і на Різдво, віряни дотримуються посту до вечері, ставлять на стіл сіно та дідуха на покутті. Вечеря цього дня, яку називають Голодною кутею, зазвичай менш багата на страви. Готують кутю, узвар, вареники, рибу, голубці та інші пісні страви. До появи першої зірки на небі дозволяється лише пити освячену воду та молитися.

В цей вечір та на саме Водохреща звучать не тільки колядки, а й щедрівки. Вранці на Богоявлення віряни йдуть на святкову літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води. Віддавна українці вірять у силу освяченої води та зберігають її у домівках.

Звичаї й обряди Другого Святвечора

Після вечері раніше існував звичай «розстрілювати» кутю або робити інший гучний ритуал, щоб відганяти злий дух. Запорозькі козаки навіть стріляли з гармат у цей вечір.

Вечорами виносили дідуха на вигін чи в садок і палили його, символічно проводжаючи зиму та закликаючи весну. Дівчата того дня ворожили: вони брали ложки зі столу і тарабанили ними на порозі, примовляючи про майбутнє заміжжя.

Після Йордану жінки тиждень не прали на річці, поки свячена вода не «перетвориться» на звичайну. У наступні дні священник обходив доми та окроплював їх освяченою водою.