Розшукуваний екснардеп Іванющенко відвідував РФ із підсанкційним бізнесменом
Від початку повномасштабної війни Іванющенко бував у РФ щонайменше десять разів
Колишній народний депутат від «Партії Регіонів» Юрій Іванющенко, який в Україні підозрюється у легалізації 18 га державної землі вартістю понад 160 млн грн, з 2004 року є власником паспорта громадянина Російської Федерації. Також екснардеп отримав щонайменше два закордонні російські паспорти й користувався ними для регулярних польотів до Росії. Про це повідомили «Схеми» (проєкт «Радіо Свободи») в п’ятницю, 13 березня.
За даними російських баз, внутрішній паспорт РФ Іванющенку видали 28 лютого 2004 року в Ростові-на-Дону. Відповідно до останньої інформації з російського держпорталу «Госуслуги», документ досі чинний.
Також екснардеп щонайменше двічі отримував російські закордонні паспорти – у 2017 та 2021 роках – і використовував їх для поїздок до Росії.
Відомо, що Іванющенко переховується від українських органів прокуратури з 2014 року.
Журналісти знайшли докази, що Іванющенко відвідував РФ щонайменше з 2015 року і продовжував це робити навіть після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ввечері 24 лютого 2022 року він прилетів до Москви чартерним рейсом із Ніцци, а 5 березня залишив територію Росії.
З початку повномасштабної війни Іванющенко бував у РФ щонайменше десять разів: чотири рази у 2022 році, п’ять – у 2023-му й один – у 2024 році. Не виключено, що поїздки могли відбуватись й пізніше.
У березні 2022 року Юрій Іванющенко двічі перетинав російський кордон з російським бізнесменом Рубеном Татуляном, якого США та Україна внесли до санкційного списку. 19 березня вони разом прилетіли чартерним рейсом з ОАЕ в Сочі й тим же бортом разом повернулися в ОАЕ наступного дня.
Також Іванющенко з Татуляном разом літали чартерним рейсом із турецького Бодруму до російського Сочі у вересні 2021 року.
Наприкінці 2017 року Мінфін США включив бізнесмена Рубена Татуляна, відомого як «Робсон», до санкційного списку разом із низкою кримінальних авторитетів із пострадянських країн за підозрою у підтримці «злодіїв у законі». Сам Татулян тоді заперечив ці звинувачення, назвавши їх фейком. У травні 2023 року проти нього також ввела санкції Україна, а згодом того ж року російські правоохоронці оголосили його в розшук у справі про ймовірне шахрайство під час будівництва житлових і торгових комплексів у Сочі.
Згідно з витоками даних про відвідувачів чемпіонату світу футболу в Росії 2018 року, квитки на матчі для Юрія Іванющенка оформили з використанням мобільного номера бізнес-партнера Татуляна – Андроніка Мумджяна. Його телефон і електронна пошта також фігурують у витоку з бази клієнтів «Пошти Росії», де вони прив’язані до персональних даних ексдепутата.
Аналізуючи польоти Іванющенка, журналісти звернули увагу на чартер 15 вересня 2021 року з Туреччини до Росії. Тоді разом із ним і Татуляном летіли два бізнесмени з нині окупованого Єнакієвого на Донеччині – Анатолій Зуєв та Ілля Подтинний. Іванющенко також літав із кожним із них окремо.
Зуєв є співвласником кількох російських компаній, які займаються торгівлею газом, виробництвом та монтажем спеціального обладнання, зокрема для автозаправних станцій. На сайті однієї з його фірм – «Шельф» – серед клієнтів згадуються російські компанії «Татнефть» і «Газпром».
Бізнес-партнером Зуєва у більшості компаній є Теймураз Кечиян. В Україні він донедавна володів підприємствами групи «Шельф», які, за даними YouControl, також виробляють обладнання для АЗС. Нині цією групою компаній володіє його брат Армен Кечиян.
«Брати Кечияни потрапили в поле зору українських правоохоронців у лютому 2024 року. Тоді Служба безпеки України запідозрила, що компанії братів здійснюють діяльність на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і сплачують податки в окупаційний бюджет», – ідеться в розслідуванні.
Ілля Подтинний, з яким також літав Іванющенко, має бізнес у Москві та на окупованій РФ частині Донеччини.
Нагадаємо, у вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру в незаконному привласненні 18 га державної землі на суму в понад 160 млн грн екснардепу Юрію Іванющенку та підконтрольним йому двом особам, київській забудовниці Владиславі Молчановій та підконтрольній їй особі, а також екскерівнику обласного управління Держгеокадастру України.
Невдовзі НАБУ оголосило у розшук Іванющенка. 14 жовтня ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист стверджував, що Іванющенко нині перебуває у Франції й періодично проходить медичні обстеження й лікування в Монако.
Хто такий Юрій Іванющенко
67-річний Юрій Іванющенко – бізнес-партнер президента-втікача Віктора Януковича, народний депутат Верховної Ради 6 і 7-го скликань від «Партії регіонів». За даними медіа, Іванющенко – відомий кримінальний авторитет на прізвисько «Юра Єнакіївський».
У 2011 році медіа нарахували в Іванющенка 102,3 млн доларів (108 місці в рейтингу 200 найбагатших людей України).
16 січня 2014 року політик голосував за «диктаторські закони», що передбачали розширення можливості влади для покарання протестувальників, визнавали громадянське суспільство «екстремістами» та «іноагентами». Він втік з України після Революції гідності.
Іванющенко проходив у кримінальних справах, що стосувалися привласнення і розтрати чужого майна, незаконного збагачення в особливо великих розмірах, співучасті у скоєнні кримінальних злочинів, через що був оголошений у розшук МВС.
Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков також заявляв, що Іванющенко організовував і фінансував «тітушок», які викрадали, били й вбивали активістів Євромайдану в лютому 2014 року.
Екснардеп потрапив до «чорного списку» Швейцарії. А у квітні того ж року 28 країн Євросоюзу включили його до санкційного списку осіб, причетних до розкрадання держкоштів.
Уже 28 лютого 2017 року стало відомо Верховний суд України закрив всі на той час кримінальні провадження щодо Юрія Іванющенка, а ЄС скасував санкції проти нього.
У 2019 році Генеральна прокуратура України повідомила про відновлення кримінального провадження проти Юрія Іванющенка.
У травні 2022 року Швейцарія розпочала процедуру конфіскації активів Юрія Іванющенка на суму понад 100 млн франків.
