Нагадування Україні від «Еллочки-людожерочки»
IQ

Нагадування Україні від «Еллочки-людожерочки»

Як російський омбудсмен висловилася про суд над льотчицею Савченко

Олександр Косвінцев, 28 березня 201636960

Не стану інтригувати й відразу розшифрую: згадане у заголовку прізвисько стосується колишнього Уповноваженого з прав людини в Росії Елі Памфілова. У понеділок, 28 березня, члени ЦВК РФ обрали її своїм керівником.

Але повернімося до прізвиська. Стривожені завсідники соцмереж дали його 62-річній ще під час її «правозахисної діяльності» за висловлювання, якими та вибухнула 22 березня, відразу після винесення російським «судом» вироку громадянці України Надії Савченко.

Цей вирок не можна вважати справедливим, вважають у відомій міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch (HRW). «Надії Савченко не був забезпечений справедливий суд, винесений вирок не обґрунтований і не повинен залишатися в силі. Безумовно, смерть Ігоря Корнелюка і Антона Волошина (російських журналістів, – ZAXID.NET) вимагає притягнення винних, але не в рамках процесу, який був вкрай заполітизованим від самого початку і який не відповідає базовим вимогам до правосуддя», – заявив директор HRW у Європі і середній Азії Х'ю Вільямс.

Схожих оцінок за минулі дні звучало чимало. Здавалося б, у такій ситуації тільки дуже злі й аморальні люди можуть зубоскалити і висловлювати критичні зауваження на адресу «програвшої» сторони. Однак Елла Олександрівна не втерпіла і постаралася облити брудом захисників української льотчиці.

«Те, що їй не пощастило з адвокатами, вибачте, – я тисячу разів в цьому переконувалася, більше шкоди, ніж користі. Але у неї виходу не було, тому що ті, хто на її горбу проїхав до Верховної Ради, вони не дуже-то їй допомогу надають. Могли б знайти адвокатів, які займалися б конкретним доказом, цією справою», – словоблудила Памфілова на брифінгу, убивши відразу двох зайців: і «недолугу» українську владу «мазнула», і себе щодо Савченко такою собі співчутливицею подала.

Але доброта такої діячки – не просто з душком, а дуже-дуже погано пахне. Адже що викликало претензії Памфілової? На її думку, адвокати налаштовували свою підзахисну не визнавати судилище і точно так само поводилися самі, а цього, мовляв, не можна було робити. «Це оксюморон – російські адвокати, які не визнають судову систему», – обурювалася омбудсмен. Згідно з її баченням, адвокати повинні були відразу ж визнати законність звинувачення і справедливість суду, тоді б у них з'явилася можливість вести діалог зі судом про поблажливість до злочинниці. Саме ось так.

Все це можна було б прийняти за висловлювання якоїсь російської обивательки з освітою «три класи і коридор». Однак пані Памфілова має вельми завидну біографію. Закінчила московський виш, була депутатом парламенту, в 1991-1994 роках працювала міністром соціального захисту населення РФ. А головне – в 2002-2010 роках очолювала комісію, а потім Раду з прав людини (РПЛ) при президентові РФ. Термін цілком достатній, щоб зрозуміти: судова система путінської Росії ґрунтується не на праві і навіть не на чинних в країні законах, а на повній залежності суддів від вертикалі влади, чиношануванні, корупції та політичному свавіллі.

Хоча на посаді глави соціального відомства Елла Олександрівна не домоглася великих успіхів, вона мала добре підвішеного язика і тому заробила славу ліберально налаштованого політика. Від призначення Памфілової на посаду при Путіні опозиційно налаштована частина російського суспільства довгий час чогось чекала, але дива не сталося: саме в роки її перебування главою РПЛ влада в країні стала щораз гірше ставитися до прав людини, поки нарешті про них не перестали навіть говорити. Атмосфера в Росії запанувала така, що за одну тільки згадку конституційних прав і свобод в міліції (поліції) можна було позбутися здоров'я, а то й життя. Суди взагалі перетворилися на заклади, на яких можна сміливо чіпляти таблички «Цирк».

2010 року Памфілова буцімто «розсердилася» і вийшла з РПЛ. Багато хто чекав, що вона приєднається до однієї з правозахисних організацій, які переживали непрості часи і потребували підкріплення. Але вона, як то кажуть, пішла в тінь, відсиділася, а потім, на початку 2014 року, несподівано спливла на імовірно найтеплішій ні до чого не зобов'язуючій посаді Уповноваженого з прав людини в РФ.

Нагадаю, до цієї жінки омбудсменом значився один із засновників політичної партії «Яблуко» Володимир Лукін. Колишній посол Росії в США, він вступив на правозахисну стезю у 67-річному віці. Спочатку Володимир Петрович намагався щось робити, іноді йому вдавалося пом'якшити долю деяких жертв режиму. Але до кінця своєї роботи Уповноваженим Лукін нагадував старого і втомленого від життя пенсіонера, якому ні до чого немає діла. Рідкісні й відверто беззубі висловлювання у ЗМІ – ось усе, на що він став здатний.

Пам'ятається, коли нарешті на початку 2014 року старого «правозахисника» заступила Памфілова, багато російських опозиціонерів зітхнули з полегшенням. Багато хто висловлював великі надії. На жаль, їм не судилося збутися. За два роки Памфілова, кажуть, чимало зробила для міжнародного визнання російського омбудсмена. Що стосується роботи всередині країни, то захист прав людини як був, так і залишився неораною цілиною.

Новина про перехід Памфілової на іншу роботу збіглася в часі з повідомленнями про виступ Путіна на колегії Генпрокуратури РФ. «Пріоритетним напрямком залишається нагляд за забезпеченням конституційних прав і свобод людини та громадянина. Саме на цю сферу щорічно припадає понад 60% всіх порушень закону. У 2015 році... органами прокуратури було встановлено 3,2 мільйона порушень прав і свобод громадян. Величезна цифра», – пафосно говорив російський фюрер.

Звичайно, до правди з таких вуст варто ставитися з певним скепсисом. Чи свавільникові Путіну говорити про захист прав людини? Адже саме головний кремлівський бандит і його нелюдська «вертикаль влади» породили ту дику цифру, яка так його вразила. Але ж омбудсмена-то нічого не стримувало, щоб порушувати такі проблеми. Ну, звільнили б... Справжній правозахисник завжди має бути готовий до наїздів влади. Погодившись зайняти посаду омбудсмена, Памфілова напевно розуміла, на що йде. На жаль, її готовність відстоювати права і свободи співвітчизників виявилася нижчою за всяку міру.

Отже, з 23 березня Памфілова указом президента введена в оновлений склад ЦВК. Попередній голова ЦВК Володимир Чуров, той самий Чуров, котрий дивував весь світ своїми маніпуляціями з підсумками різних виборів в Росії, до нового списку не потрапив. Ще тоді всі російські інформагентства висловили припущення, що новим главою виборчого відомства, швидше за все, стане Памфілова. Нині ми вже знаємо, що так і сталося.

Хай там як, але такий омбудсмен, як Памфілова, цілком влаштовував завсідників  Кремля своїм лояльним ставленням до масових порушень прав людини в країні. Тепер справа йде до нових виборів. Путіну знадобилася у ЦВК менш одіозна, ніж Чуров, але теж дуже слухняна і готова на все людина.

Щодо нового Уповноваженого з прав людини, то не варто про це навіть думати. Хто б не обійняв цю посаду, в осяжному майбутньому з дотриманням прав людини в Росії буде дуже погано. Путін вибудував жорстку вертикаль влади, і в ній просто немає місця справжнім правозахисникам. За останні п'ятнадцять років інститут омбудсмена в РФ остаточно девальвував. Будь-який призначений Кремлем правозахисник приречений бути «весільним генералом».

Але як це все стосується України? Про що нагадала українцям «Еллочка-людожерочка»? Приклад цієї безславної російської «правозахисниці» спонукає уважніше придивитися до діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської.

Варто нагадати, що до обрання у 2012 році омбудсменом пані Лутковська, крім Мін'юсту України (коли його очолював О.Лавринович, котрий симпатизував їй), працювала представником країни в Європейському суді з прав людини. Фактично вона займалася відстоюванням позиції держави в разі, якщо вона порушувала права якогось українця, і ця людина зверталася за справедливістю до Страсбурга. Чи відбулося перетворення «яструба» в «голуба»? Пора це серйозно проаналізувати.

Пора також повернутися до питання про те, як «обрали» Лутковську на цю посаду. Вона була креатурою Партії регіонів. При першому голосуванні за неї у Верховній Раді забракло голосів. Повторне голосування більше було схоже на змову команди Януковича з депутатами, яких вигнали з опозиційних партій. Їх елементарно підкупили.

Як відомо, опозиція тоді намагалася перешкодити прийняттю Лутковською присяги омбудсмена, без чого її не можна було вважати обраною. Але регіонали, нагадаю, зробили підступний трюк. В одну з п'ятниць до порядку денного сесії (в цей день тижня депутати зазвичай працювали до обіду) було терміново внесено питання про трагічні події в Дніпропетровську. Під шумок цієї гострої теми регіонали запропонували привести до присяги Лутковську. Її швидко ввели в сесійний зал через окремий вхід. Відразу ж після появи жінки в залі їй сунули в руки мікрофон. Під крики «ганьба!» з боку опозиції Лутковська зачитала присягу. Під такий же акомпанемент регіонали спільно з «тушками» спішно проголосували за звільнення з посади колишнього омбудсмена...

Не так уже й часто український парламентаризм настільки цинічно і нахабно втоптували в багнюку. І Лутковська показала, що не дарма регіонали за неї билися. Ні після відомого побиття студентів на Майдані, ні під час Революції Гідності голос омбудсмена в Україні був практично не чутним. У Києві лютували «менти», які захищали владу Януковича, а Уповноважена з прав людини не могла або не хотіла допомогти активістам, яких неправомірно кидали до камер, позбавляли медичної допомоги та залякували. І навіщо Україні такий омбудсмен? Немає жодних гарантій, що колишня регіоналка буде, як то кажуть, всією душею і всім тілом стояти на боці народу, а не представників кланово-олігархічної системи.

За останні місяці в Україні помітно загострилася внутрішньополітична ситуація. Соцмережі вирують від обурення з приводу «репресій» щодо деяких активістів, добровольців, колишніх бійців АТО. Є чимало фактів, що «нова» поліція не тільки не є новою, а є одіозним варіантом «ментовки». Завищені тарифи на газ і послуги ЖКГ поставили сотні тисяч людей на межу, коли під питання поставлено їхнє право на збереження здоров'я і самого життя. Бачимо спроби зробити медичну допомогу платною, що за часів гострої економічної кризи рівнозначно масовому вбивству... У цих умовах голос омбудсмена має звучати голосно і твердо. Позиція омбудсмена могла б стати помітним чинником побудови такої України, в якій люди були б захищені від протиправних дій влади всіх рівнів, роботодавців, силовиків, виробників товарів та послуг.

У світовій історії були приклади, коли Уповноважений з прав людини ставав другою за значущістю людиною в державі. Але це буде можливо лише тоді, коли на посаду буде обрано людину, котра має не тільки юридичну освіту, а й потребу беззастережно служити своєму народу. Спасибі російської «Еллочці», що нагадала про це.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук