Наскільки оновиться Львівська облрада?

Попри те, що дата та система, за якою проходитимуть місцеві вибори, ще не визначені, вже зараз є певні прогнози експертів щодо їх результатів. Політологи говорять про оновлення Львівської обласної ради від 30 до 60%.

Також практично всі політики та експерти бачать у Львівській облраді депутатів від Партії регіонів, наголошуючи, що їх представництво буде значним.

Після виборів 2006 року, які вперше проходили на основі пропорційної системи, до Львівської обласної ради пройшло шість політичних сил.

На сьогодні чисельність депутатського корпусу ЛОР становить 120 народних обранців: виборчий блок «Наша Україна» – 43 депутати, БЮТ – 40, ВО «Свобода» – 10, блок політичних партій «Український Народний Блок Костенка і Плюща» – 10, ГП «Пора» – 9, «Партія промисловців і підприємців України» – 6.

Як і у Львівській міській раді, в облраді, про що зазначено на офіційному сайті ЛОР, є один позафракційний депутат – Євген Буба, хоча він сам заявляє, що і надалі є членом фракції БЮТ.

Після того, як новообрані депутати вперше зайшли до сесійної зали, вони практично одразу почали формувати, «клуби за інтересами» – депутатські групи. Зараз в ЛОР є такі депутатські групи: партії «Наша Україна», «Нова Галичина», «Національний вибір», «За Україну!», «Християнсько-демократичний вибір», «Українська республіканська партія», «Батьківщина».

Із депутатів цієї каденції також можна виокремити Леоніда Мельника, який отримав свій мандат, як представник НРУ і увійшов до фракції виборчого блоку «Наша Україна», але з часом, вочевидь, змінив свої погляди на користь ідеології Партії регіонів і став першим заступником керівника штабу кандидата в президенти Віктора Януковича у Львівській області. ЛКО НРУ на конференції 2 травня вже ухвалила рішення про позбавлення його, як і членів групи «За Україну!», повноважень депутатів місцевих рад. За словами депутата ЛОР від Народного руху Олександра Ганущина, НРУ ініціюватиме міжпартійну конференцію виборчого блоку «Наша Україна», де розглядатимуться питання позбавлення депутатських повноважень. Як пояснив Олександр Ганущин, виборчий блок «Наша Україна» у складі НРУ, НСНУ, КУН, ХДС спільно йшли на вибори і спільно несуть відповідальність: «Ми не збираємося миритися із тим, що деякі депутати повністю змінили свою позицію, яка не збігається із засадами, з якими ми йшли на вибори. Ми проведемо спільну конференцію на початку червня, на якій плануємо ухвалити рішення про відкликання депутатів–«відступників».

Без Бандери консолідації немає

Зважаючи на такий поділ депутатів за групами, доволі часто від представників однієї фракції ми чуємо протилежні погляди на одне і те саме питання. Найбільшу консолідацію у роботі ЛОР можна спостерігати під час голосування з ідеологічних питань, зокрема, які стосуються постаті Степана Бандери. Проте ця єдність зникає, коли у порядку денному з’являються майнові та земельні питання.

 

Зважаючи на поділ депутатів за групами, доволі часто від представників однієї фракції ми чуємо протилежні погляди на одне і те саме питання

 

Вочевидь, не буде єдності у націонал-патріотів і у висловленні недовіри голові Львівської ОДА, народному депутату від Партії регіонів Василю Горбалю. Зініціювали розгляд цього питання у сесійній залі представники БЮТ. Втім, це питання так і не дійшло до сесійної зали. На президії ЛОР 7 травня не було ухвалено рішення про проведення позачергової сесії. Президія вирішила обмежитись загальною заявою на сесії 13 травня щодо подій, як відбулись 27 квітня у ВРУ, коли було ратифіковано угоду щодо перебування ЧФ РФ на території України, і зокрема у цій заяві погрозити пальцем новому губернатору. Утім бютівці розуміли, що достатньої кількості голосів «за» не набереться. Народний депутат України від БЮТ Іван Денькович наголосив, що, може, не варто ганьбитися, адже виглядає так, що 80 голосів за недовіру В.Горбалю не буде. Свою думку нардеп аргументує тим, що багато депутатів уже зараз оббиває пороги кабінету голови ОДА.

Значна частина депутатського корпусу – це представники бізнесу, а бізнес керується своїми інтересами і без співпраці із новою владою його представникам не обійтися. Партійний колега Деньковича – Андрій Шкіль вважає розгляд цього питання важливим хоча б для того, щоб побачити, чи відбудеться об’єднання ради.

Розгляд питання недовіри голові ОДА вочевидь не буде результативним, вважає голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник: «Чи набереться 2/3 голосів у сесійній залі за висловлення недовіри, якщо це питання таки буде винесено на розгляд депутатів, не беруся прогнозувати. Втім, не думаю, що це призведе до відставки губернатора. Чинна влада демонструє, що закон не для неї». Водночас він наголосив, що не хотів би, аби між ЛОР та ЛОДА виникла конфронтація.

 

Значна частина депутатського корпусу – це представники бізнесу, а бізнес керується своїми інтересами і без співпраці із новою владою його представникам не обійтися

 

Натомість на сесії 13 травня ініціюють перегляд ухвали сесії ЛОР 1998 року щодо делегування деяких повноважень ЛОР обласній адміністрації. Ці повноваження стосуються сфери земельних відносин, планування територій, екології, внутрішньої політики. Голова ЛОР не заперечує, що це пов’язано із призначенням нового губернатора та політики, яку він, як представник президента, реалізовуватиме. Також ЛОР планує створити відділ внутрішньої політики, щоб облрада, зокрема, могла самостійно організовувати заходи із вшанування героїв ОУН, УПА. Про ревізію повноважень говорить і В. Горбаль. Він наголошує, що треба розібратися, хто і за що відповідає, оскільки в боротьбі за повноваження всі забули про роботу.

Як бачимо, винесення питання недовіри голові ОДА – це лише спроба створення чергового майданчика для піару національно-патріотичних сил. Чи призведе це питання та ініціатива щодо перегляду повноважень до конфронтації між ОДА та радою? І Василь Горбаль і Мирослав Сеник говорять про недопущення протистояння, втім згадані кроки дають підстави припускати, що саме такий розвиток подій може очікувати на Львівщини.

Нові у Львівській облраді

Питання дати місцевих виборів та системи, за якою вони проходитимуть, залишаються відкритими. Політики і експерти вважають, що вибори відбудуться в березні 2011 р. і після них рада оновиться щонайменше на 30%. За прогнозами, до її складу увійдуть ще й представники партії чинного Президента, «Фронту змін», «Сильної України». Певна частина депутатів ЛОР прогнозує оновлення ради на 50%, як і на виборах до Львівської міської ради.

 

Політики і експерти вважають, що вибори відбудуться в березні 2011 р. і після них рада оновиться щонайменше на 30%. За прогнозами, до її складу увійдуть ще й представники партії чинного Президента, «Фронту змін», «Сильної України»

 

«Швидше за все, вибори будуть навесні наступного року. Перебуваючи у Страсбурзі, про це заявив Президент Віктор Янукович. Вочевидь, таким буде рішення Конституційного суду. Думаю, ми побачимо зовсім іншу раду, бо буде змінено виборчу систему. Ми відстоювали позицію, щоб на рівні районів та областей була пропорційна виборча система з відкритими списками. За моєю інформацією, буде мажоритарна система. Це дасть можливість голові адміністрації, районних адміністрацій задіяти адмінресурс і провести у мажоритарних округах лояльних людей. Ради можуть бути сформовані у такий спосіб, що влада матиме більшість навіть у нас на Львівщині. Для прикладу, береться людина з середовища бізнесу, який є дуже уразливим, ця особа може мати прив’язку до будь-якої політичної сили, але із нею є домовленість, що вона відстоюватиме позицію влади. Це може бути представник і «Нашої України», і БЮТ. Мажоритарна система створює можливості для адмінресурсу», – заявляє Мирослав Сеник.

Своєю чергою, голова Львівської ОДА Василь Горбаль, який є членом Партії регіонів, відкидає розмови про адмінресурс і наголошує, що його основним завданням зараз є бюджетний процес в області та підготовка до Євро-2012. «Пропорційна система понизила рівень професійності депутатів. На мою думку, що до зміни виборчої системи спочатку треба провести фахову дискусію, а потім ухвалювати рішення», – зазначив В. Горбаль. Водночас голова Львівської ОДА усвідомлює, що результат Партії регіонів на наступних виборах залежатиме від його роботи. Прогнозувати результат виборів він не береться, передаючи цю прерогативу голові ЛОО Партії регіонів, народному депутату України Петрові Писарчуку, який вважає, що вибори, швидше за все, проходитимуть за змішаною системою – 50% мажоритарна, 50% – пропорційна. «За моїми прогнозами, в ЛОР наша фракція матиме 30 місць. Результат виборів президента показав, що в області за Віктора Януковича проголосувало 8,9% виборців. Якщо зважати на ці дані, то за чинної виборчої системи, Партія регіонів отримала б 12-13 місць в раді. Якщо говорити про мажоритарну систему, то зазначу, що Партія регіонів має багато авторитетних людей», – наголосив Петро Писарчук.

Щодо використання адмінресурсу правлячою партією, то П.Писарчук дає таку відповідь: «Говорити про застосування адміністративного ресурсу на Львівщині Партією регіонів безпідставно. Я впевнений, що ми здивуємо песимістичних аналітиків. Все залежатиме від нашої роботи, зокрема нового губернатора». Водночас П. Писарчук не дав точної відповіді на запитання, чи піде на наступні вибори до облради зі своїм іменним блоком, як у 2006-му. Соціологи неодноразово наголошували, що на Львівщині та зокрема у Львові, значна частина виборців готова голосувати власне за такий блок, а не за Партію регіонів. Водночас, слід зазначити, що коли об’єднати голоси, які отримала Партія регіонів і Блок Петра Писарчука на попередніх виборах, то регіонали потрапили б до обласної ради.

Про значне оновлення ради, хоча із меншим відсотковим складом, говорять і політологи. Експерти прогнозують зміну складу щонайменше на третину. «Останні соцдослідження підтверджують такі прогнози. Можна говорити про те, що до обласної ради потраплять представники Партії регіонів, «Фронту змін» та, ймовірно, «Сильної України». Однозначно зменшиться представництво «Нашої України» та БЮТ. Останні є основними донорами «Фронту змін»», – припускає директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. Політолог наголошує, що склад ЛОР майбутнього скликання залежатиме від позиції «Нашої України» та БЮТ. «Наша Україна» зараз, так би мовити, обезголовлена. Віктор Ющенко не веде активної діяльності, без національного лідера, на якого орієнтувались виборці, для політичної сили ситуація є складною. Від активності лідера БЮТ Юлії Тимошенко також залежатиме, скільки зможе собі повернути електорату ця політична сила, бо на місцевому рівні БЮТ не представлений такими яскравими постатями. Зараз же Ю. Тимошенко менше з’являється в інформаційному просторі», – додає О. Антипович.

Відсоток оновлення ЛОР, на думку керівника Центру політичних досліджень Анатолія Романюка, коливатиметься від 30% до 60%, залежно від виборчого законодавства. Політолог прогнозує оновлення на рівні 30% у разі, коли діятиме пропорційна система (через оновлення партійних списків та того, що до ради не потрапить частина політичних сил, представлених у ній зараз), 50% – змішана, 60% – мажоритарна. На його думку, до ЛОР ввійдуть такі політичні сили: Партія регіонів, «Фронт змін», «Сильна Україна». Водночас, як і О. Антипович, експерт прогнозує зменшення чисельності представництва БЮТ та «Нашої України».

Чинне скликання

На думку більшості депутатів, свої місця у сесійній залі збережуть представники БЮТ, «Нашої України», ВО «Свобода». Щоправда, розуміють: їм доведеться поділитися владою із новими силами, які не були раніше представлені у обласній раді. Варто зазначити, що більшість експертів та депутатів вважає, що до складу ради VI скликанная самостийно не потраплять представники НРУ, ХДС, «За Україну!», УРП, УНП, КУН, ГП «Пора», УСДП, ПППУ.

Присутність представників НСНУ, БЮТ, ПР, «Фронту змін» і, залежно від позиції Сергія Тігіпка, «Сильної України», у ЛОР після наступних виборів прогнозує голова фракції блоку політичних партій «Наша Україна» Тарас Батенко. Великі сумніви у нього виникають щодо проходження на наступних виборах до ради партій-сателітів. Водночас Т.Батенко наголошує, що результати виборів президента не можна проектувати на вибори до місцевих рад: «Як показує соціологія, не всі голоси, які було віддано за Ющенка, автоматично були би віддані за «Нашу Україну».

Менш оптимістично на перспективи Партії регіонів на наступних виборах дивиться перший заступник голови Львівської обласної ради, бютівець Роман Ілик: «Прогнози - невдячна річ, але регіонали ніколи не були популярні на Львівщині. Навіть, якщо вони потраплять у раду, то їм буде надзвичайно складно працювати». На його думку, лідером наступних перегонів до Львівської облради буде БЮТ, незалежно від виборчої системи. Свої переконання він ґрунтує на даних соцопитувань. Скандал навколо обласного БЮТу, на його думку, не вплине на результати блоку, бо фракція залишається єдиною. Р.Ілик вважає, що парламент не ухвалить закону, відповідно до якого вибори проводитимуть за мажоритарною системою: «Цей шлях ми вже проходили, повертатись до нього не правильно». Своїми сусідами по сесійні раді в майбутньому Р.Ілик бачить представників партій та депутатських груп, які є у раді зараз.

Водночас на 50 мандатів в ЛОР претендує і ВО «Свобода». «Якщо зважити на опитування соціологів, наш результат на Тернопільщині, де у нас 50 зі 120 мандатів. Наголошу, ми – чи не єдина монолітна сила в ЛОР. Ми бачимо ситуацію, коли представники «Нашої України» взагалі змінили свою ідеологію чи утворили депутатські групи», – пояснив позицію всеукраїнського об’єднання депутат ЛОР Олег Панькевич.

Депутат ЛОР від УНП Олег Немчінов також переконаний у тому, що його партія пройде до облради на наступних виборах. Знову ж таки, як і представник ВО «Свобода», Олег Немчінов апелює до результатів виборів на Тернопільщині, де УНП представлена 11 депутатами. О.Немчінов зазначив, що є прихильником виборів за відкритими списками, водночас наголошує: за якою системою б не проводились вибори, УНП буде у раді. Депутат зазначив, що після виборів, у сесійній залі ми побачимо політичні сили, які у ЛОР представлені зараз, але водночас додає, що до ради наступного скликання потраплять і представники Партії регіонів.

Чітко не окреслює ситуації щодо результатів наступних виборів голова фракції ПППУ Михайло Дзюдзь: «За рік багато може змінитися. Ми не обговорювали це питання фракцією. Ми є прихильниками мажоритарної систем виборів. Якщо така буде, то рада оновиться десь на 60%».

 

На думку експертів, націонал-патріотичні сили на наступних виборах не отримають такого відсотку довіри, який вони мали 2006 року

 

Керівник ЛОО ГП «Пора» Володимир Квурт свою позицію щодо майбутніх виборів ґрунтує на тому, що треба зробити аналіз дій попередньої влади, робота якої призвела до результату, який ми маємо зараз. «Не взявши відповідальності за те, що відбувалось протягом п’яти років, не вибачившись перед людьми, навряд чи можна отримати лідерство в майбутньому. Останні події показали, що об’єднання серед партій, які оголосили себе опозиційними, неможливе. Це повертає нас до тези про потребу оновлення еліт. Ні лідери опозиції, ні лідери Партії регіонів, не спроможні збудувати успішну країну. Це люди старого способу мислення – руйнівники і партократи.

Очевидно «Пора» піде на вибори. Зараз ухвалено рішення йти на них самостійно, але нам треба шукати союзників, бо без об’єднання націонал-патріотичні сили не переможуть», – наголосив В.Квурт.

Вочевидь, Львівська обласна рада за складом політичних партій після виборів відрізнятиметься від чинного скликання. На думку експертів, націонал-патріотичні сили на наступних виборах не отримають такого відсотку довіри, який вони мали 2006 року, і їх симпатики віддадуть свої голоси «Фронту змін» чи «Сильній Україні». Також мандат депутатів ЛОР отримають представники Партії регіонів. Яким буде розклад політичних сил у відсотковому складі - залежатиме від того, який відсоток електорату зможуть втримати націонал-патріотичні сили. Непровладним партіям у цій ситуації, наголошує М.Сеник, потрібно змінювати тактику – роз’яснювати населенню реальну ситуацію, щоб виборці відчували небезпеку, коли голосуватимуть за обіцянки, продукти, послуги, дорогу: «Мітинги і заяви – це форма діалогу з владою, яка його не хоче. Треба зараз зрозуміти, як ми маємо доносити інформацію до людей, з цим у нас є велика проблема. Ми маємо провести колосальну роз’яснювальну роботу, щоб люди голосували за тих представників, які будуть висунені партійними конференціями, а партійні організації мають прискіпливо приймати рішення. У цій ситуації головне – поінформованість».