Назад, в морську капусту

Хто-небудь ще не зрозумів, куди нас тягнуть і з ким по сусідству ми приречені жити в найближчий час? Піонерська зорька, несуни, кахель, шпалери та італійські чоботи по блату, стукачі-спритники, політінформація, охота на фарцовщиків, черга на житло і держдачі, ворожі голоси з глушилками, "підорас!" замість виставок, рокери на обліку у КДБ замість музики. І програма "Время", дорогі товариші! З почуттям глибокого задоволення!

Загалом, за класиком, панове: історія повторюється у вигляді фарсу. Тільки в нашому випадку фарс володіє в 60 з гаком разів більшим військовим бюджетом, величезним кадровим запасом і необмеженими можливостями промивки мізків у цих дерев'яних солдатів Урфіна Джюса.

Ні-і-і-і, хлопці, все це я встиг застати і назад не хочу. А між тим, ніби відливом в океані, засмоктує в гості, туди - в "Цілину" і "Відродження". Тільки замість цямкатих губ і тугої щелепи - чіпкий гебешний погляд, ботоксная посмішка і манія величі.

Цей тебе здасть куди треба, знову завербує - і знову здасть, але вже дорожче.

І поки ця істота при владі, війна ніколи не закінчиться. І не спокушайтеся. Відтепер холодна війна - буде завжди. А вже наскільки ми не дамо Хуйлу займатися хуйнею у нас на землі - залежить від нас. Думаю, що не дозволимо. Країна вже не та.

А поки з важким серцем спостерігаємо за виробленим за сусідній кордоном експериментом. Я, мабуть, зроблю пару прогнозів на найближчі пару років: обов'язкова підписка на Інтернет через партком, обмеження на продаж флешок в магазинах, примусовий відпочинок у Криму. І стукацтво, зведене в доблесть. Треба ж щось робити з цими 10 з гаком відсотками, які чогось не схвалюють і на все дивляться, наморщивши ніс?

У нас на очах будують антиутопію. Наше завдання - не дати затягнути себе в цю бетономішалку. І щось мені підказує, що з цим завданням ми впораємося.