Нобелівську премію з хімії присудили за методи редагування ДНК

Нобелівську премію в галузі хімії за 2020 рік отримали француженка Еммануель Шарпантьє і американка Дженніфер А. Дудна за розвиток методу редагування геному. Про це стало відомо під час прес-конференції в Стокгольмі в середу, 7 жовтня.

Науковиці відкрили один з найгостріших інструментів генної технології – так звані генетичні «ножиці» CRISPR / Cas9. Використовуючи їх, дослідники можуть змінювати ДНК тварин, рослин і мікроорганізмів з надзвичайно високою точністю.

BREAKING NEWS:
The 2020 #NobelPrize in Chemistry has been awarded to Emmanuelle Charpentier and Jennifer A. Doudna “for the development of a method for genome editing.” pic.twitter.com/CrsnEuSwGD

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 7, 2020

«Ця технологія зробила революційний вплив на науку про життя, вносить свій внесок в нові методи лікування раку і може втілити мрію про лікування спадкових хвороб», – повідомили у релізі на офіційній сторінці Нобелівського комітету.

Коли лауреати досліджували імунну систему бактерії Streptococcus, вони виявили молекулярний інструмент, який можна використовувати для точних надрізів у генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінити життєвий код.

Шарпантьє опублікувала своє відкриття в 2011 році. У тому ж році вона розпочала співпрацю з Дженніфер Дудна, досвідченим біохіміком, що володіє великими знаннями про РНК. Разом їм вдалося відтворити генетичні ножиці бактерій в пробірці і спростити їхні молекулярні компоненти, щоб їх було простіше використовувати.

Генетичні ножиці CRISPR / Cas9 у своїй природній формі розпізнають ДНК від вірусів, але науковиці довели, що ними можна керувати, щоб вони могли вирізати будь-яку молекулу ДНК в заздалегідь визначеному місці. Завдяки цьому інструменту науковці можуть змінювати ДНК тварин, рослин та мікроорганізмів із надзвичайно високою точністю.

До слова, минулого року Нобелівську премію з хімії присудили Джону Б. Гуденафу, М. Стенлі Віттінгему та Акірі Йосіно, які працювали над розробкою і вдосконаленням технології літій-іонних акумуляторних батарей.

Всього до сьогодні 183 вчених отримали Нобелівську премію в галузі хімії. Лауреаток Нобелівської премії з хімії до сьогоднішнього дня було всього п'ятеро, причому дві з них були одна одній близькими родичками. У 1911 р нагороду отримала Марія Кюрі за відкриття полонію і радію (це була її друга премія, першу вона отримала в галузі фізики), а у 1935 р аналогічної премії удостоїлася її дочка – Ірен Жоліо-Кюрі, яка разом з чоловіком Фредеріком виконала синтез нових радіоактивних елементів. У 1964 р Дороті Кроуфурт-Ходжкін стала Нобелівською лауреаткою за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин, а у 2009 р Ада Йонат увійшла до групи дослідників, відзначених за дослідження структури і функцій рибосоми. П'ятою стала лауреатка 2018 року Френсіс Арнольд.

Як інформував ZAXID.NET. 5 жовтня Нобелівську премію з медицини дали за «відкриття вірусу гепатиту С». А цьогорічну премію за досягнення у фізиці отримали три науковці «за відкриття, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності».

Далі мають оголосити премії з літератури, 9 жовтня – лауреата премії миру, а 12 жовтня також стане відомо, хто отримає премію з економіки.

Традиційну церемонію нагородження та бенкет у Стокгольмі скасували цього року через пандемію коронавірусу. Її замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають нагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, а традиційний бенкет також буде скасовано.