Олег Засадний: Проект стадіону "Дніпра" Львову не підходить

У Львові в останні місяці публічно висловлюється чимало закидів на адресу міської влади щодо темпів підготовки міста до Євро-2012. Аби з’ясувати реальну ситуацію з підготовкою Львова до єврочемпіонату, кореспондент ZAXID.NET розмовляла з директором департаменту «Євро-2012» Львівської міської ради Олегом Засадним.

- Пане Олеже, на якій стадії перебуває підготовка Львова до Євро-2012, багато львів'ян говорять, що не бачать реальної роботи?

- Ми розписуємо, скільки часу займатиме виконання, скільки потрібно коштів. Це великий об'єм роботи. Держава також дійшла до розуміння доцільності такого підготовчого періоду. Було найнято відому консалтингову компанію «Маккензі», яка спеціалізується на проектному менеджменті, вони дали методологію підготовки до єврочемпіонату, вона співпадає з тим, що ми робили.

УЄФА - єдиний орган, який на сьогодні може кваліфіковано оцінити стан підготовки міста. Вони позитивно оцінили нашу роботу. УЄФА напрями підготовки до чемпіонату поділяє так: спортивна інфраструктура, стадіон, як об'єкт номер один, авіаційний і наземний транспорт, розміщення в готелях та гуртожитках, безпека, у тому числі медична.

- Коли експерти УЄФА знову приїдуть до Львова?

- Чітких термінів немає. До Чемпіонату Європи в Австрії та Швейцарії активність УЄФА в наш бік буде поміркована. Зараз для них головне - це Євро-2008.

- Коли буде оголошено переможця конкурсу з будівництва стадіону? Була інформація, що цього тижня ви завершите роботу з учасниками конкурсу. Вони представили місту усі необхідні документи?

- Фактично ще перед оголошенням конкурсу у нас відбувався відбір учасників. З огляду на те, які є труднощі зі стадіонами в Донецьку, Дніпропетровську, ми ставили високі вимоги по досвіду роботи.

Ми вимагали від учасників показати джерела фінансування, які прив'язані до бізнес-плану. Західні компанії керуються прибутковістю об'єктів в зонах ризику, таких як Україна, де вартість грошей є вищою, ніж в Європі. Цей проект має принести прибутки вищі, ніж ті, що вони можуть отримати через розміщення коштів в акціях чи на депозиті в банку. Якщо депозити в євро в Україні коливаються у межах 8-10%, то зрозуміло, що ці компанії мають заробити більше, якщо вони покажуть такі можливості своїм потенційним інвесторам, то знайти кошти не буде складно. Джерела фінансування, які вони показали, є досить надійними. Австрійська компанія «Alpine BAU GmbH» показала документи від Райффазенінвест, швейцарська «Implenia Global Solution LTD» - від німецьких та англійських інвестиційних фондів.

Щодо бізнес-плану, то поки що немає проектно-кошторисної документації на стадіон, тому дуже важко оцінити його вартість. Стадіон може коштувати від 100 до 150 млн євро.

Компанії представили нам ліквідні проекти - концепцію забудови території і проводять передпроектну підготовку. Зараз компанії не мають чітких даних щодо стану ґрунту у місці посадки стадіону. Геодезична зйомка території є, але вибіркова. Вона показує, що ґрунти добрі,  і на цій території можна будувати. Все решта вимагає додаткової роботи.

- Все-таки, коли будуть результати конкурсу?

- У нас є дві пропозиції. Дві компанії, що мають досвід. Більш-менш є зрозумілими джерела фінансування. Є питання до бізнес-планів, тому що 25 гектарів не зможуть покрити вартості стадіону. Ми ведемо переговори щодо їх зауважень до договорів, які ми надали.

- Компанії просили ще 8 га землі біля стадіону?

- Власне, але виконавча влада не має права додати землю, ми повинні представити депутатам якесь обґрунтування - чому треба додавати ці гектари, чи треба вкладати у бюджет якість кошти на дофінансування цих об'єктів чи ні. Для того, щоб це представити, треба мати чіткий кошторис, для цього потрібен проект.

Коли ми виберемо цікавіший проект, поки компанія його розроблятиме, ми визначимо, яким чином місто допомагатиме його реалізувати. Для нас основне - почати проектні роботи, вони займають багато часу. Цього тижня до Львова приїжджають архітектори, які визначать об'єм робіт. Місто також має виконати ряд робіт - провести геодезичну зйомку в місці посадки стадіону, зробити проби ґрунту. І це основна проблема, бо виходячи від проб ґрунту можна розраховувати вартість фундаменту.

Щоб комісія визначила переможця, архітектори повинні сказати чітко, скільки може коштувати проект стадіону. Коли проекти будуть представлені, обумовлено їх вартість, комісія визначить переможця.

- Чи розглядається в мерії можливість будівництва стадіону містом?

- Стадіон - це  достатньо дорогий проект, але всі компанії дають можливість будувати його в кредит. Насправді, це можливо. У цьому випадку ми виходитимемо на державний рівень щодо надання фінансових гарантій чи асигнувань такого об'єкта. Польща, Австрія отримували 50% фінансування  на такі об'єкти від держави.

- Нещодавно губернатор заявив про пропозицію щодо стадіону від Коломойського?

- Треба припинити будувати ілюзії. Ніхто нічого безкоштовно в світі не робить. Перед конкурсом ми відсилали запрошення щодо участі у цьому інвестиційному проекті групі «Привату». Вони сказали, що це їм не цікаво. Звідки взялася така інформація... У нас немає жодного письмового повідомлення. Це заява губернатора, я не можу її коментувати. Вчора до нас приїжджали архітектори, які проектували стадіон у Дніпропетровську, авторські права на стадіон закріплені за їх фірмою. Окрім того, цей проект не придатний для Львова за сейсмологічними показниками. Зараз ці архітектори розглядають пропозицію можливого партнерства у проектуванні стадіону у Львові.

Всі реальні пропозиції ми розглядали. До нас зверталося багато компаній. Всі компанії розраховували на державне фінансування, вони міркують західними стандартами, де стадіон будує держава. Вони очікували, що приїдуть сюди, буде державне фінансування, вони братимуть участь у тендері на будівництво, будуватимуть і отримують гроші з Держбюджету.

- В якому випадку місто таки візьметься за будівництво стадіону?

- Якщо ми побачимо, що компанії не представлять чіткого інвестиційного плану, будуть завеликі очікування щодо прибутків або завищена вартість об'єктів.

- Номер два у списку пріоритетності об'єктів - аеропорт. Ситуація із формою власності ще не вирішена, а Мінтранс заявляє, що аеропорт і надалі повинен належати державі?

- Я би сказав, що у нас на одному рівні пріоритетності є аеропорт і стадіон. Ні без стадіону, ні без аеропорту чемпіонат не відбудеться Віддалі між містами, що приймають чемпіонат, великі. Якщо брати Австрію і Швейцарію, то там відстані між містами близько 300 км. Якщо брати Вроцлав і Донецьк, то це понад 2 000 км.

Ситуація відносно аеропорту не змінилася. Цей об'єкт має 5 територіальних власників. Щоб його зробити, потрібен один. Зі сторони міста вже було зроблено багато. Зокрема, концепція розвитку аеропорту до 2027 року. Експерти УЄФА її схвалили. На сьогодні ключовим є питання передачі аеропорту у комунальну власність. Тільки після цього можна приступити до реалізації наступних кроків його розвитку. Зі зміною уряду це питання відкладається, відміняється, щось постійно змінюється.

- Але роботи необхідно починати вже цього року...

- Ми планували, що передача відбудеться до кінця 2007 року. Далі йшло оголошення архітектурного конкурсу на будівництво нового терміналу, на літо мали виходити на початок робіт. Планувалося збудувати два термінали. Один - проміжний, на наступні два роки він мав виконувати функцію основного терміналу, до того, як буде збудовано великий термінал.

- Якщо аеропорт таки залишиться у державній власності?

- Ситуація виглядає так. У Держбюджет закладено гроші на реконструкцію - понад 300 млн грн. На злітну смугу потрібно 100 млн грн, відносно неї розглядається два варіанти - реконструкція існуючої смуги і продовження. Літаки європейського класу можуть сідати у Львові і при існуючій довжині смуги, продовження смуги дає два плюси -  до нас зможуть літати трансконтинентальні літаки і зменшиться  рівень шуму. Оскільки аеропорт в місті, то питання продовження рано чи пізно підніматиметься.

Ми бачимо місто, як туристичний і бізнес центр, а це неможливо без хорошого аеропорту. Офіси великих іноземних компаній розташовано у Києві лише через те, що там є аеропорт. Міністерство транспорту звичайно наполягатиме, щоб залишити його собі, але це є не найкращий випадок для аеропорту, бо за роки незалежності в аеропорт не вкладали грошей. Це була політика Мінтрансу. Ми наголошуватимемо на тому, що аеропорт повинен бути у комунальній власності.

- Яким буде розвиток залізничного транспорту?

- Наше бачення - треба паралельно з існуючими будувати колії швидкого руху та євроколію. Інакше залізниця втрачає свій зміст, як транспортний засіб для Євро-2012. Чотири години стояти на кордоні і чекати, поки переставлять колії - західним туристам це неможливо пояснити. Єдиним  виходом є продовження євроколії. І залізниця має погодитися на цей проект. Для них він не є цікавим, бо вимагає великих  капіталовкладень.

- Але директор Львівської залізниці підтримує цю ідею, заявляв про це на економічному форумі минулого року...

- Вони піднімають це питання в такому ракурсі - ми погоджуємося, але не за наші гроші. Залізниця є монополією, і це трошки дивно виглядає, що вона не хоче робити це за власні кошти. А хто це має робити - місто чи область? Організація залізничного сполучення не є характерною діяльністю для міста чи області.

Крім того, є питання приміського вокзалу. Кошти на його реконструкцію залізниця хоче залучити за рахунок інвестора, який хоче збудувати супермаркет біля вокзалу. Таке будівництво повністю заблокує рух на Городоцькій, про паркінги, дорожні розв'язки вони не говорять.

- Як буде організовуватися рух у місті під час єврочемпіонату?

- Ми виходимо з того, що 50-60% туристів прилетить літаками, тому говоримо про чотири основні маршрути. Це залізничний вокзал - стадіон, аеропорт - стадіон, центр міста - стадіон, фанзона - стадіон.

- Скільки на це потрібно коштів?

- Ніхто не фінансуватиме будівництво доріг у місті, окрім міста. Як  знайти кошти? Це інвестиційні внески від підприємств, які будуються. Тобто великі супермаркети на Кульпарківській, Сихові. Інвестиційні внески спрямовуються на розбудову інфраструктури. Наприклад, гіпермаркет «Леополіс» має збудувати розв'язку Наукова-Ряшівська, як інвестиційний внесок.

У бюджеті розвитку на цей рік ми внесли виконання проектних робіт по чотирьох напрямкам руху. Якщо брати всі дороги, які треба зробити, - це 2 млрд грн і ще 1 млрд - заміна рухомого складу трамваїв, тролейбусів. Це можливо зробити, якщо 50% податків залишатимуться в місті.

Готелі - 100% інвестиційні кошти. Для того, щоб інвестор прийшов, він повинен мати чітке уявлення, що буде в місті після Євро. Ніхто не будуватиме на тиждень. Вимоги УЄФА - це п'ять п'ятизіркових готелів для розміщення команд, суддів, допінг-контролю і гостей УЄФА. Все, що буде збудовано додатково, - це заробіток міста. Є готелі, люди приїжджають, витрачають кошти... Коли немає готелів, то прилітають чартерами на матчі і назад. Місто повинно забезпечити проживання і повідомити, що ці місця є.

Для нас важливо забезпечити достатню кількість місць, щоб люди могли залишитися. Львів має чим похвалитися. Ми хочемо бути туристичним містом. Це шанс себе показати.

- Зазначалося, що відвідувачів міста під час Євро-2012 поселятимуть в гуртожитки?

- Кожен ректор подав кількість гуртожитків, які він може віддати під реконструкцію. Всі гуртожитки не можна забрати, там живуть люди, їх треба кудись розмітити на час ремонту. Є гуртожитки у поганому стані, порожні. Ректорат має можливість отримати державне фінансування, це включено в державну цільову програму. Основна маса людей приїжджає без квитків. Люди, що приїжджають з квитками, житимуть в готелях.

- Наскільки налагодженою є співпраця міста з областю в межах підготовки до Євро?

- Основним партнером для УЄФА є Федерація футболу. Через неї вони працюють з приймаючими містами. Львівська область має більше значення, ніж Донецька і Дніпропетровська, де, в принципі, сама область значення не відіграє. Бо всі прилітають літаком у місто і летять назад. Оскільки ми близько до кордону, то велика кількість фанів з Польщі їхатиме автомобілями.

Зрозуміло, що для нас є важливими питання митних переходів, доріг до Львова. В цьому напрямку відбувається співпраця з областю. З точки зору роботи з міністерствами, область має більше досвіду. В даному  випадку область грає першу роль.

- У багатьох виникає питання, навіщо Львову два великих стадіони - «Україна» і той, що збудують до Євро-2012?

-  Стадіони будуються для футболу. Місто Цюріх має 300 тисяч населення, футбол не є у них популярним видом спорту, але там є три стадіони. Так чи інакше, якщо би ми хотіли реконструювати стадіон «Україна», то на два роки реконструкції ФК «Карпати» не мали би де грати. Крім того, у нас є два клуби - ФК «Карпати» і ФК «Львів», який на сьогоднішній день грає поза Львовом, хоча це нелогічно, коли футбольний клуб «Львів» грає у Добромилі.

Це насправді штучне питання про два стадіони.

- До чемпіонату мають збудувати багато об'єктів. Хто їх будуватиме, скільки і яких фахівців нам потрібно?

- Поки немає проектів, важко сказати. Насправді в Україні є чотири приймаючих міста, а областей 25. Я думаю, що Україна має достатньо ресурсів, щоб забезпечити будівництво. Просто якісь об'єкти, які на сьогодні будуються в Україні, можуть завершуватися після чемпіонату. Тут потрібно піднімати питання використання  робочої сили. У вересні на полях море людей з мотикою, я не вважаю, що це правильне використання людських ресурсів, ці люди можуть зробити більше. Інше джерело - це іноземні фахівці. Ми бачимо, як турки будують київську трасу. Зарплати для фахівців в Україні не є низькі. Середня зарплати в Туреччині, Єгипті - 250-300 євро. Ці люди з великим задоволенням до нас приїдуть, як і працівники з Китаю. Але моя позиція, що ми повинні залучити і навчити українських фахівців.

- Місту закидають втрату часу в підготовці...

- Завжди можна зробити більше. Я не скажу, що не було втрати часу, але всі знають, чому це було. Були вибори, зміна в усіх міністерствах, ми відправляли в міністерства інформацію і протягом двох місяців не отримували жодної відповіді, бо люди були зайняті іншим.

- До Львова приїжджало багато потенційних інвесторів з різних країн. Є якісь конкретні результати?

- Для іноземних інвесторів ключовим буде рішення Міністерства економіки. Рішення про єдине інвестиційне вікно, представлення всіх проектів. Було проведено зустрічі Федерації футболу з іспанськими, німецькими інвесторами.

- На одній з нарад Президент дав вказівку, що будівництво об'єктів треба розпочати в лютому...

- Президент повинен часом подивитися на законодавство, скільки треба часу на отримання дозволів. Росія зробила так - об'єкти, які будуються до олімпіади, можуть будуватися, базуючись на європейських будівельних вимогах. На сьогодні ми матимемо проекти, зроблені на найвищому європейському рівні, ми мусимо привести їх у відповідність до українських будівельних норм  і знову ж провести експертизу, яка коштує 1% від вартості проекту.

Фото прес-служби Львівської міської ради