Оргкомітет фестивалю "Цвіт папороті" відповів на заяву голови журі про некомпетентність

На критичну заяву голови журі фестивалю "Цвіт папороті", заслуженого артиста України Ярослава Борути щодо допущення грубих порушень під час проведення конкурсу в м. Стрию, оргкомітет конкурсу оприлюднив свою точку зору, коментуючи конфлікт, - повідомив власкор ZAXID.NET.

Зокрема, у листі членів журі та оргкомітету XVI пісенного фестивалю "Цвіт папороті", зокрема йдеться: "Оргкомітет фестивалю та члени журі змушені прокоментувати конфлікт, який відбувся на обговоренні між головою журі та членами журі. Після прослуховування виступів почалося обговорення. Спочатку підраховувалися бали і все відбувалося спокійно, без суперечок. Ні про які порушення щодо того, що у різних вікових категоріях відсутні чотири жанри (поп-музика, рок-музика, народна пісня, авторська пісня та співана поезія) пан голова не висловлював. Навіть не фахівці зрозуміли б, що такі вимоги є нереальними, їх навіть не можна ставити перед виконавцями старшої вікової групи. Це фестиваль, і дитина вибирає той жанр, у якому відчуває свою перевагу. Одноголосна думка була у наймолодшій віковій групі (всі лауреати - виконавці з Івано-Франківської області). У наступній віковій групі (9-12 років ) 1-ше і 2-е місця - діти з Іванофранківщини 3-є - з Рудників (все справедливо).

Наступна вікова група (13-17 років) - найбільш чисельна за кількістю виконавців. Це була дуже сильна колоритна група, деякі співаки просто вражали своїм артистизмом, емоційним глибоким виконанням, сильним вокалом, тембральною красою голосу, вишуканістю у виборі репертуару і створенні іміджу. Переможці були явними: Дар’я Миколенко (Київ, претендент на 1-е місуе), однакові бали набрали Юліана Мельник (Калуш, Івано-Франківська обл.) і Василина Стельмах (Червоноград). Ось тут все і почалося…

Весь конфлікт закрутився навколо Петрів Марії (м. Калуш). Хороша, перспективна дитина, з доброю енергетикою, але були сильніші і яскравіші. Ми не сперечалися а просто підраховували голоси - не виходило так, щоб дитина була в призерах і був задоволений пан голова журі - був великий відрив. Пан Ярослав, як голова, скористався правом додати їй бали. Будь ласка - ми не заперечили, але знову не виходила учасниця на перше місце.

Переможці, які виходили по балах - беззаперечні! Але саме тут пан голова почав застосовувати прийоми, які ми вважаємо забороненими. Відбувався явний тиск на нас, який супроводжувався обвинуваченням у непрофесіоналізмі і навіть приниженням своїх колег. "Хто ви такі… Я - публічна людина, а ви… У мене досвід… Хто ви за фахом…" Всього не перекажеш, що відбувалось, були явні образи. Говорив тільки пан голова. Діалог не вдавався, нікого не хотілося почути. Коли кожен з нас зрозумів, що відбувається, і що все крутиться навколо одного імені, то вже ніхто не хотів відступати від своїх принципів. Треба було відстоювати дійсно талановитих дітей, які саме з його подачі і критики, не входили взагалі до призерів: стриянку Вельгош Олю, котру Ліля Кобільник назвала самородком з унікальним голосом, Шатарську Діану з Тисмениці, з її неперевершеним (як для її віку) відчуттям тонкості виконання такого складного вокального жанру, як романс, наших гостей, що приїхали з Білої Церкви - дует сестер Криволан Аліни і Марини. Їх спів просто запалював, все було відшліфовано, стильно, гарний вокал, непідкупний артистизм а молодіжний безшабашний імідж створював класний настрій (на них дуже тепло зреагував зал). З результатами старшої вікової групи пан голова зовсім не погоджувався. За підрахунками балів 1-ше місце виходило у Чигера Олега з Тисмениці, Івано-Франківської обл., 2-е - Павленко Тетяни з м. Харкова, а 3-є - у Карлащука Любомира з м. Снятин, Івано-Франківської обл. Поступила пропозиція створити номінацію "Дуети", оскільки серед учасників були два дуже достойних дуети, щоб не доводилось залишати поза увагою яскравих солістів.

Але коли за підрахунками балів гран-прі виходило у Охріменко Катерини з м. Вільнянськ, Запорізької області, а не у подружжя Гардаман, шановний п. Борута просто зірвався, суперечка зайшла в глухий кут, довелося запросити оргкомітет для уточнення багатьох нюансів. Ми запропонували оголосити імена конкурсантів (не називаючи поки лауреатів), які включені у гала-концерт, бо вже ніхто не витримував такого незрозумілого тиску.

До речі він же і спровокував ситуацію, через яку мало не розгорівся конфлікт з обуреними батьками. Але парадокс: ті батьки, чиї діти були більш достойними і сильними, не прийшли конфліктувати з нами. Обговорення в цей вечір не завершилося, дехто не встигав на останній потяг, а декому стало просто нестерпно зле. Продовження суперечки відбувалося між головою журі та оргкомітетом. Мабуть забули організатори про своє право усунення голови журі у випадку грубості та образ і вияву конкретного зацікавлення у деяких конкурсантах. Як розійшлись, дехто і не знав. Добре, що є мобільні телефони, домовились на другий день зібратись і дійти до згоди. В той же ж вечір повідомили членів журі, що п. Ярослав збирає всю команду на другий день о 14.00 для оголошення свого рішення. Ми вчасно всі зібрались, але пан голова не приїхав. Його не було ні о 15.00, ні о 15.30. Треба було приймати рішення, оскільки жодного дзвінка він не здійснив і не попередив про те, що не мав наміру приїхати.

Зал заповнений дітьми, батьками, вболівальниками за своїх "кумирів" і просто слухачами. Ми приймаємо рішення разом з оргкомітетом. Розходжень у думках не було, все було спокійно чесно і справедливо. І тільки о 16.00 (до цього часу ми чекали на появу пана голови) оргкомітет попросив п. Лілію Кобільник взяти на себе місію підписання дипломів і всю процедуру нагородження. Не відразу вона погодилась. Не було часу на складання нових протоколів за таких обставин.

Шкода, що пан голова не почув його на гала-концерті як і не почув реакцію залу на наш вибір лауреатів. До речі цей концерт незабаром буде в Інтернеті і люди зможуть почути всіх дітей, яких ми намагалися справедливо оцінити. Хай люди розсудять, хто правий, а хто ні.