Парк “Знесіння”: зустріч із Олегом Заячківським

У четвер 9 лютого у кав’ярні-галереї «Штука» тривало чергове засідання Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йшла не лише про минуле, а й про актуальності, адже в центрі уваги був парк «Знесіння», території якого загрожує будівництво масштабного готельного комплексу. Розповідав Олег Заячківський – учасник ініціативної групи проти забудови парку, історик, голова Львівського Українського Краєзнавчо-читацького Клубу «Перехід-IV. Козак Мамай».

Парк «Знесіння» - зелена оаза нашого міста. Його місцезнаходження згрубша можна окреслити такими вулицями: на півдні – Личаківською та Миколи Лисенка, із заходу - Максима Кривоноса й Опришківською, на півночі – Новознесенською, а зі сходу – Богданівською і дорогою на Кривчиці. Околиці парку ближче до центру позначені горами Льва та Високого Замку, а закінчуються його пагорби горою Хомець, назву якої варто запам’ятати, адже вона стосується вірогідної теорії щодо першої писемної згадки про Львів. «Знесіння» - це 312га зеленої зони, 159 з яких – ландшафтний парк або заповідна зона. У підніжжі гори Лева, яку часто називають Лисою або Пісковою, археологами було знайдено відклади ще періоду мезозою», - почав розповідь Олег Заячківський. Щоб структурувати науковий матеріал, пан Олег виділив три важливі періоди в історії парку: давній дохристиянський, християнство і Середньовіччя, XIX - початок ХХ століття.

Давній дохристиянський період (ІV-VI століття). «На території парку, майже в самому його центрі, є пам’ятка – давнє капище «Світовидове поле». Якщо йти по Чернечій горі в напрямку до Музею народної архітектури та побуту, то з лівого боку бачимо електропідстанцію, а навпроти зліва якраз знаходиться згаданий об’єкт. Біля гори Льва є гора св. Войцєха або св. Степана (писемні джерела вказують, що колись гора св. Войцєха носила назву Вовчої), де, як засвідчили археологічні знахідки, розташоване ще одне капище – не менш цінна для нас пам’ятка. З того краю парку, де є гора Хомець, біля її підніжжя знаходиться городище Рода. А на тому місці, де зараз стоїть церква Вознесіння, збудована на місці дерев’яного храму з XVI століття, в давні часи стояла фігура Баби, на пагорбі поруч – фігура Діда. Існує легенда, що коли Дід з Бабою сварилися, то над «Знесінням» падав дощ», - ділиться історик.

У документі, що є першою писемною згадкою про Львів, розповідається, що «окаянна баба підпалила хату, розгорілась пожежа, яку було видно з оборонних мурів граду Льва», горів Холм. «Літописці довго думали, як ж можна з мурів Львова побачити палаючу хату в місті, що знаходиться за десятки кілометрів на території Польщі. Але недаремно центр старого поселення Знесіння знаходиться навколо гори Хомець: якщо стояти на Високому Замку, а одночасно розпалити багаття на горі Хомець, його буде чудово видно, адже Високий Замок вищий від Хомця на 50-60м. Це вірогідна версія, бо вартовий, що чатував на мурах королівської фортеці, міг бачити пожежу, що лютувала на Знесінні. Звідти і виснувалась вже класична теорія, що заселення Львова формувалось ще з I-II століття нашої доби за руслом річки Полтви. Якщо згадати місце, де розташований тепер ринок «Добробут», у 2002-2003 роках, то тоді там здійснювались археологічні розкопки, які засвідчили системну забудову цієї території у ранньоримському періоді (І-ІІ ст.). Що означає термін «системна забудова»? Якщо архітектурний об’єкт внаслідок тієї чи іншої причини переставав існувати, його розбирали і на тому місці будували новий. І так безперестанку, формуючи культурні шари, які розкопали археологи на глибину 6м. Знайдені фрагменти зараз знаходяться у музеї під відкритим небом – Шевченківським гаєм».

Що ж до «Світовидового поля», то його досліджувала група археологів у 1985-87рр. Розкопки не були завершені через трагічну загибель керівника експедиції Олександра Овчіннікова. Спершу науковці думали, що працюють на місці давнього городища, але у зв’язку з невеликою кількістю культурних пам’яток зробили висновок, що цей об’єкт – святилище, у якому проживала обмежена кількість людей. Пам’ятка мала форму яйця. Цікавим є те, що колись Чернеча гора носила назву Змієвої, а легенда розповідала, ніби на ній живе великий змій, що, як в казках, оберігав яйце.

У Середньовіччі (XIV-XVIIст.) у Львові від епідемій масово вмирає населення. Біля гори Лева було закладено цвинтар, де хоронили жертв хвороб, а також нехрещених дітей. У XIV-XV століттях (за свідченням археологів, фундамент міг бути закладений ще у ХІІІст.) поруч із цвинтарем зводять костел св. Войцєха,  який є покровителем таких нещасних, а гору Вовчу перейменовують на гору св. Степана. У 1709 році, коли Карл ХІІ підійшов до Львова, в костелі було облаштовано його штаб-квартиру. До 1647 року історик Ісидор Шараневич у своїх працях підтверджує, що на горі Лева знаходився Камінь Лева, який щезає у XIX столітті. Під час Національно-Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році загони Максима Кривоноса штурмували і захопили Високий Замок з території Знесіння, яка була захищена міськими мурами. Пізніше в районі Кривчиць біля гори Хомець будують церкву Вознесіння на основі решток оборонної вежі XIV століття, що підтверджено розкопками археолога Миколи Бандрівського. Варто знати, що поетапних і планованих археологічних розкопок на території Знесіння не відбувалось, що пояснюється існуванням з 1950-х років на вул. Довбуша засекреченого об’єкту - прикордонної служби.

XIX-XX століття. У 1851 році до Львова приїхав Найясніший – цісар Франц Йосиф. В процесі масштабної підготовки до візиту в місті було закладено парк «Високий Замок», у ньому - чудовий дерев’яний ресторан із величезним оглядовим майданчиком, який дозволяв вповні насолодитись святковими феєрверкам. Хоч основною метою цісаря були відвідини не міста, а водолічниці «Кісєлькі», що рівнялася із німецьким містом Баден-Баденом - знаменитим курортом. Окрім бальнеологічних ванн, Францу Йосифу було призначено прогулянкову терапію парковою стежкою протяжністю 3000м. Після візиту цісаря Знесіння отримало назву «Кайзервальд», що з німецької означає «королівський ліс». До Львова Найясніший приїжджав двічі і кожного разу навідувався у «Кісєлькі».

У 1904 році біля гори Лева функціонував лунапарк, для потреб якого було проведено трамвайну лінію, де їздив маршрут №10 (піднімався по сьогоднішній вулиці Гуцульській).

В 1914-1915 роках внаслідок дуже холодної зими бургомістр дав дозвіл вирубувати на Знесінні дерева, що суттєво збіднило парк. Вже у радянський період у 1950-х роках проводилось заліснення території.

Що ж до сучасної проблематики, то над парком «Знесіння» сьогодні нависла загроза будівництва величезного готельного комплексу. 140 апартаментів, підземний паркінг для автомобілів усіх гостей, ресторан, казино, сауни, фонтани… На всі ці вигоди міською радою погоджено виділити близько 3га території парку. Будівлю запланували біля підніжжя гори Лева, якраз на місці старого цвинтаря, відтинаючи близько третини Цісарської стежки. Тобто, якщо проект таки буде втілений у життя, то львів’яни, піднімаючись вулицею Довбуша, впруться у міцний паркан, що захищатиме вже чиюсь приватну власність. А ще викладач кафедри містобудування Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Тетяна Максим’юк стверджує, що гора Лева не витримає тиску будівлі, адже ґрунти тут м’які.

Аби не допустити забудови, громада міста створила ініціативну групу, яка протидіє планам шматування природної пам’ятки. Зібрано близько 250тис. підписів незгодних львів’ян. Справа перебуває на розгляді у Галицькому районному суді, що знаходиться у будинку №2 по вулиці Чоловського. Судове засідання, яке мало відбутись 16 лютого, у зв’язку з відсутністю адвоката відповідача – забудовника ТзОВ «АрхіБуд» - перенесено на  15:00 20 березня. Засідання є відкритим, тож усі зацікавлені мають змогу долучитись до справи.