Петро Шатковський: міліція лідирує у рейтингу корумпованості

...кримінальну справу стосовно особи, яка вживала конкретних дій щодо створення в Україні так званої держави прикарпатських русинів, вже передано до суду.

Пропонуємо увазі читачів ZAXID.NET інтерв’ю про стан внутрішньої і зовнішньої безпеки України, її складові – енергетику, інформаційну сферу, спад боротьби з корупцією та успіхи у протидії піратству із Петром Шатковським, заступником голови Секретаріату Президента України, Уповноваженим Президента з питань контролю за діяльністю Служби безпеки.

- Наскільки справедливою є критика Президента України щодо корумпованості силових структур, зокрема МВС?

- Останнім часом у державі відбувається значне послаблення активності боротьби із організованою злочинністю та корупцією. Свідченням цьому є суттєве погіршення рейтингу доброчесності України, яка посіла останню сходинку серед нових незалежних країн і скотилась з 99 місця 2006 року на 146 2009-го. Таке становище викликає справедливе обурення і критику української громадськості. Подвійна небезпека корумпованості правоохоронців у тому, що саме на них покладено боротьбу із цим ганебним явищем.

Що ж до МВС України, то, за даними соціологічних опитувань громадян України, проведених проектом «Гідна Україна» впродовж 2007-2009 років, представники міліції лідирують у рейтингу найбільш корумпованих органів державної влади.

Вперше за останні п’ять років, упродовж одинадцяти місяців поточного року утримується тенденція зменшення кількості викритих корупційних правопорушень - на 13,6%, та притягнутих до адміністративної відповідальності корупціонерів – на 16,1%. Ослаблення активності боротьби з корупцією відбулося, перш за все, через органи внутрішніх справ - на 40%, та податкову міліцію - на 29%.

Минулого року залишилися нерозкритими і не розслідуваними третина із злочинів, що були зареєстровані органами внутрішніх справ! А за кожним таким фактом стоїть скривджений громадянин та його довіра до правоохоронної системи держави.

Фіксується зростання кількості випадків нехтування працівниками органів внутрішніх справ вимог Конституції і законів України. Так, за даними Генеральної прокуратури України, з початку року до кримінальної відповідальності притягнуто 442 (минулого року - 386) правоохоронців, 310 із них – співробітники міліції. Протягом дев’яти місяців 2009 року МВС України розглянуто 17 038 подань прокурорів із вжиттям заходів усунення порушень законів співробітниками міліції.

 

Фіксується зростання кількості випадків нехтування працівниками органів внутрішніх справ вимог Конституції і законів України

 

На сьогоднішні ситуація з питань протидії злочинності та корупції із суто правової сфери перейшла у сферу загроз національній безпеці та обороні України. Глава держави неодноразово привертав увагу міністра внутрішніх справ України до потреби підвищення ефективності та активізації роботи у системі правоохоронної діяльності і, перш за все, в боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, проте фактично вони були проігноровані. Чи могло в цій ситуації бути іншим рішення Президента України?

- З 1 січня 2010 року в Україні вводиться в дію Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції». Чи вдасться, на Вашу думку, ефективно застосовувати цей закон на практиці, чи помітно знизиться рівень корупції в Україні?

Зазначений закон передбачає, відповідно до положень Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, подальше удосконалення вітчизняного законодавства щодо притягнення до кримінальної і адміністративної відповідальності осіб за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Запроваджується ряд процедур, спрямованих на створення такого механізму, який би унеможливлював вчинення корупційних правопорушень. Зокрема йдеться про комплекс обмежень для осіб, які займають державні посади; спеціальні перевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави; обмеження щодо прийняття подарунків; обов’язок декларувати доходи та видатки відповідних осіб; антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів тощо. При цьому, уперше встановлюватимуть вимоги щодо боротьби з корупцією не лише у сфері державного управління, тобто публічній сфері, а і у сфері приватноправових відносин.

Немає сумнівів, що цей закон має велике суспільне значення, відображає стурбованість держави проблемами, які породжує корупція, а також її прагнення до самоочищення державного механізму. Але, на мою думку, однією із основних і чи не найважливішою передумовою подолання корупції є громадянський чинник.

Головна загроза в тому, що суспільство поступово звикає і пристосовується до корупції, яка стала звичайною формою відносин між представниками влади і громадянами. Суспільна цінність чесної влади в Україні рік за роком знижується і в очах громадян, і в самооцінці носіїв владних повноважень.

Тому результат у зниженні рівня корупції залежатиме здебільшого від результату «перезавантаження» громадської правосвідомості, і лише у другу чергу – від ефективності роботи правоохоронних органів, адже, відповідно до статистичних даних, кількість охочих давати хабарі в кілька разів перевищує кількість осіб, які беруть хабарі.

- Які завдання перед силовими структурами стоять на час проведення виборів?

- У військових формуваннях та правоохоронних органах не допускається діяльність політичних партій, рухів, громадських об’єднань. Військовослужбовцям та правоохоронцям заборонено бути їхніми членами або виконувати їхні рішення.

Таким чином, під час проведення виборів усі силові структури, кожний військовослужбовець та представник правоохоронних органів зобов’язані керуватися виключно вимогами Конституції України, законів України, виданих на підставі них відомчих наказів, інструкцій тощо. А як громадянин України кожний з них має право голосувати за того кандидата, який, на його переконання, може ефективніше працювати на користь держави.

- За останні два роки ми чули заяви про бажання певних територій України автономіюватися. Які гарячі точки в цьому сенсі Ви б виділили? Чому існують такі настрої?

- На моє переконання, основним позитивним інтегральним чинником, що зведе нанівець автономістські заяви окремих політиканів, є розбудова сильної, демократичної, незалежної, заможної держави, у якій кожний громадянин відчуває на собі її материнське піклування, у якій не на словах, а на конкретних справах, передусім на особистих прикладах представників влади, виховується національна самосвідомість громадянина України, почуття гордості за причетність до українського народу, незалежно від національності.

 

результат у зниженні рівня корупції залежатиме здебільшого від результату «перезавантаження» громадської правосвідомості, і лише у другу чергу – від ефективності роботи правоохоронних органів

 

Що ж до осіб, які намагаються збурювати автономістські настрої, то є Кримінальний Кодекс України, і якщо у діях таких осіб присутній склад злочину, то вони мають нести кримінальну відповідальність. Наприклад, кримінальну справу стосовно особи, яка вживала конкретних дій щодо створення в Україні так званої держави прикарпатських русинів, вже передано для суду для прийняття законного рішення.

- Минулий рік у відносинах України і Росії не був простим. Чи можливе поглиблення напруги у стосунках 2010 року, зважаючи на вибори президента в Україні? Чи буде прізвище нового президента вирішальним чинником у цьому сенсі?

- Російська Федерація є стратегічним партнером України. Нас пов’язує з Росією не тільки найбільша довжина кордонів, а й тісні економічні, культурні, духовні, родинні стосунки, спільна багатовікова історія. Тому, на моє переконання, перспективою українсько-російських стосунків є поглиблення взаємодії у всіх сферах на принципах взаємної вигоди, рівних прав, врахування національних інтересів кожної зі сторін. У такій ситуації прізвище нового Президента України навряд чи матиме вирішальне значення.

- У сучасному світі енергетична безпека є невід’ємною складовою загальної безпеки держави. Наскільки серйозною є загроза у цьому плані для України? Чи вважаєте Ви вірогідною втрату державою своєї газотранспортної системи?

- Аналізуючи ситуацію на газовому ринку, можна зазначити, що на сьогодні загроза фактичної втрати української газотранспортної системи існує.

Водночас, за останні 5 років зроблено немало й для підвищення енергетичної безпеки України як ключової складової національної безпеки загалом. Добитись у цьому контексті можна було б ще більших результатів, якби окремі українські посадовці були більш послідовними у реалізації стратегічних проектів у сфері енергетики.

Безперечним успіхом, говорячи про сферу транспортування газу, є підписання Спільної заяви Україна-ЄС у березні цього року щодо модернізації української ГТС та початкові заходи з її практичної реалізації.

 

загроза фактичної втрати української газотранспортної системи існує

 

Однозначним успіхом у контексті зміцнення енергетичної незалежності та безпеки є підписання контрактів з американською компанією «Вестінгхауз» щодо поставок на три блоки української АЕС ядерного палива з 2011 року, практичні випробовування якого зараз тривають у відповідності до українського законодавства.

Позитивним також є те, що з жовтня цього року до України почала постачатись каспійська нафта з Азербайджану, що є прямим прикладом диверсифікації джерел постачання енергоносіїв у відповідності до концепції національної безпеки України. Щоправда, на жаль, не за оптимальним маршрутом Одеса-Броди, що могло б додати позитивної динаміки всьому нафтотранспортному комплексу України.

Цього досягнуто, насамперед, у результаті послідовної та активної позиції Президента України Віктора Ющенка. Без сумніву, всі ці напрацювання мають бути розвинуті у найближчому майбутньому з метою укріплення енергетичної складової національної безпеки держави.

- Ми живемо в еру інформаційних технологій. Наскільки Україна сьогодні є інформаційно захищеною?

- Сьогодні питанням захисту інформаційного середовища держави і суспільства у провідних країнах світу приділяється неабияка увага, для чого виділяються значні фінансові ресурси. Так, у США тільки супутникове угрупування нараховує приблизно 1000 космічних апаратів. Адже дистанційний вплив на інформаційні системи, як то розвідка, перехоплення чи спотворення даних, блокування роботи, або руйнування таких систем, за оцінками фахівців, є реальністю.

За висновками фахівців, загалом стан захисту інформаційних ресурсів держави ще не сповна відповідає вимогам сьогодення. Тому Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації у липні 2009 року приєдналась до Міжнародної організації FIRST (Forum for Incident Response Security Teams), основним завданням якої є координація діяльності відповідних підрозділів (команд) реагування на комп'ютерні інциденти, більш ніж у 50 країнах світу. Аналогічна координація діяльності відбувається і по лінії національних спецслужб.

З урахуванням розширення національної інформаційної інфраструктури коштом розвитку галузевих і приватних систем і мереж, вбачається за потрібне організувати більш ефективну взаємодію державних суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки з відповідними юридичними і фізичними особами для забезпечення глобальної безпеки інформаційного простору України від кібернетичних та інших посягань, як це відбувається у провідних країнах Європи і світу. Для цього ж треба доопрацювати законодавчу базу.

- Ви безпосередньо займалися справою звільнення українських моряків з піратського полону. Як вдалося вирішити її позитивно?

- Справою звільнення українських моряків опікувався особисто Президент України. Зразу ж після захоплення піратами суден з українськими моряками Глава держави надав відповідні доручення Міністерству закордонних справ України, Службі зовнішньої розвідки, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України іншим причетним до цього відомствам та до самого кінця тримав ситуацію під постійним контролем.

Головну роль у безпосередньому звільненні заручників зіграла Служба зовнішньої розвідки та особисто її керівник М.Маломуж, а також заступник голови Секретаріату Президента А.Гончарук. Незаперечна участь у цьому процесі Головного управління розвідки Міністерства оборони, Служби безпеки України та, звичайно, МЗС України.

- Що має робити держава, щоб у майбутньому запобігти потраплянню громадян України у заручники?

- Україна, як і низка інших морських держав, потерпає від нового виду викликів національній і міжнародній безпеці, а саме від актів морського піратства.

Лише за останніх п’ять років сомалійські, нігерійські та філіппінські пірати захопили 15 суден, у складі екіпажів яких перебувало 76 громадян України.

 

загалом стан захисту інформаційних ресурсів держави ще не сповна відповідає вимогам сьогодення

 

Тому Україна прагне брати участь не тільки у боротьбі з наслідками, тобто займатися звільненням своїх громадян, але й пропонує конкретні кроки щодо усунення причин ескалації піратства. На загальних дебатах 64-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2009 року у Нью-Йорку Президент України заявив про готовність України до всіх потрібних міжнародних дій з боротьби з піратством, зокрема намір приєднатися до операції Європейського Союзу «Аталанта». Зазначена ініціатива Віктора Ющенка трансформувалася в проведення 18 листопада 2009 року тематичних дебатів Ради Безпеки ООН, результатом яких стало одноголосне ухвалення Радою Безпеки ООН резолюції №1897 від 30 грудня 2009 року щодо протидії морському піратству біля берегів Сомалі.

Наша держава ефективно співпрацює з ООН, НАТО, «Аталантою», провідними морськими державами, військово-морські сили яких представлені в районі Африканського рогу.

Наразі опрацьовується питання щодо підтримки Україною ініціативи урядових кіл ряду західноєвропейських країн зі створення Міжнародного трибуналу з протидії піратству.

Зараз доопрацьовується, розроблений Службою безпеки України, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення якого визначатимуть порядок організації і проведення антитерористичних заходів за межами нашої держави з метою захисту прав і свобод українських громадян.

Але радикальним напрямком має бути створення в нашій державі таких соціально-економічних умов, коли б українські моряки мали можливість працювати на судах українського флоту, а не шукати роботу за кордоном і погоджуватися на контракти ризикового характеру із сумнівними гарантіями.

- Наскільки впевнено можна нині говорити, що 2017 року з Криму буде виведено Чорноморський флот?

- На сьогодні існує чітка правова база врегулювання питання тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

По-перше, Українська Конституція має імперативну норму, що наша держава не тримає на своїх територіях жодного іноземного солдата, жодної іноземної бази чи об’єкта.

По-друге, коли 1997 року постало питання, як бути, коли, з одного боку, є Конституція, що не передбачає військових баз, а з іншого боку є військова база, прийняли компромісне рішення, згідно з яким передбачався 20-річний перехідний період. Вирішено було виважено поставитися до обставин, зрозуміти становище наших сусідів, наших друзів. Іншими словами - це було виявом політичної коректності: ми сусіди і партнери. Саме тому двостороння угода передбачає термін до 2017 року, який має стати періодом підготовки і здійснення виводу за межі України російського Чорноморського флоту.

Для обох держав надзвичайно важливо чітко і ясно заявити, що сторони поважають ці домовленості та безсумнівно виконають їх. Попри всі політичні атаки і спекуляції, Україна повинна бути на високому рівні в даній ситуації, і у повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання.

Довідка ZAXID.NET

Петро Миколайович Шатковський народився 12 липня 1955 року на Житомирщині. Закінчив Вищу школу КДБ СРСР, юрист-правознавець. В 1976 - 1991 рр. працював в органах КДБ. У 1992 - 1994 рр. очолював відділ регіонального управління СБУ. У 1994-1996 рр. - заступник начальника, начальник Головного управління контррозвідки.  З вересня 2003 р. по травень 2004 року обіймав посаду заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. До призначення на посаду заступника Глави Секретаріату Президента України - перший заступник голови Служби безпеки України. Має звання генерал-полковника.