Прибирати Пушкін буде?
Суспільство

Прибирати Пушкін буде?

Два російських товариства занедбали приміщення в центрі Львова

Ірина Рєвунова, 16 березня 2016 2732 6

У центрі Львова на вул. Короленка, 1 з середини 90-х діє Російський культурний центр. Нині за це приміщення між собою сперечаються два російських товариства, обидва імені Пушкіна, кожне з яких вважає себе єдиним «легітимним». Саме ж приміщення центру роками не ремонтувалося, більшість кімнат у ньому захаращені непотребом, а в травні 2014 року там ще й сталася пожежа, яку самі члени товариства вважають підпалом.

Ситуацією навколо Російського культурного центру зацікавились депутати Львівської обласної ради, які створили спеціальну комісію для перевірки центру і з’ясували, що жодна з організацій наразі взагалі не має права перебувати в приміщенні. У середу, 16 березня, члени депутатської комісії інспектували будівлю на Короленка. 

О 15 годині біля входу до будівлі, розташованої поруч з храмом Георгія Змієборця УПЦ МП, зібралися кілька депутатів облради та з десяток журналістів і пішли перевіряти приміщення, про існування якого більшість львів'ян знає вкрай мало.

Фарба на фасаді будинку на Короленка облущилася, а сходи біля входу вкрилися пліснявою.

Відвідувачів центру зустрічають афіша на вікні та пліснява на сходах

У холі центру стоять накриті червоними ганчірками меблі, скринька для зборку коштів на ремонт згорілої бібліотеки і  старий торшер. На стінах розвішані різноманітні фото відомих росіян та церков, тарілки та інші артефакти з підписом «Подарки русскому центру». Та й всі написи тут російською мовою.

На столах у холі стоять бюсти російських письменників, а бюст Пушкіна вмостився на рушнику з українським орнаментом. Утім, велика кількість елементів «русского мира» представників облради не здивувала.

Пушкін, Єсенін і рушник

На вході до актового залу депутатів зустрів напис «Русская гостиная» характерною «іжицею».

Двері до «Русской гостиной»

У самому залі – обдерті крісла і ціла експозиція зі світлин і документів, присвячена Першій світовій війні. Навколо сцени розвішані прапори – зліва Росії, справа – України, а на стіні – плакат з привітанням «С Новым годом, друзья». З яким саме роком, на плакаті не уточнюється.

Привітання з Новим роком для відвідувачів центру

Тут члени депутатської комісії намагалися спілкуватися з представниками російського товариства, однак конструктивного діалогу у них не вийшло. 

«Ми повинні привести ситуацію навколо приміщення центру в правову площину. Наразі правових підстав перебувати цим організаціям у приміщенні немає», – заявив голова комісії, заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк.

За його словами, депутати зацікавились приміщенням на Короленка після того, як до них звернувся Олег Лютіков, який за документами є головою обласного російського товариства імені Пушкіна. Лютіков написав облраді листа, у якому заявив, що приміщення належить його організації, але з 2005 року його «захопили» представники іншої організації. Інша організація – міське товариство імені Пушкіна, очолюване Альбертом Астаховим.

Утім, на зустріч з комісією з’явилися представники лише однієї з організацій – тієї, якою керує Астахов. Лютіков і його прибічники з невідомих причин зустріч проігнорували. 

Гірняк намагається пояснити членам російського товариства, навіщо він до них прийшов

Поки Гірняк намагався донести до присутніх позицію облради, один з представників російського товариства вирішив «впорядкувати» хід зустрічі. «Давайте так: пресу посадимо туди далі, а тут на крісла посадимо комісію. А роботи мітинг посередині залу нам тут не треба», – безапеляційно заявив він. Однак його побажання так і лишилося непочутим.

«У 1990 році тодішній облвиконком передав це приміщення на баланс Російському культурному товариству. Наразі такої форми власності не існує. Приміщення належить облраді, тому ми мусимо впорядкувати всі юридичні питання», – спробував пояснити причини свого візиту на вул. Короленка Гірняк.

Начальниця управління комунальної власності Львівської міськради Інна Свистун додала, що жодне з товариств з 1990 року не сплачувало орендної плати за це приміщення. 

Однак представники російського товариства заявили, що вважають це приміщення своїм. «Ми маємо документ з БТІ, що це приміщення у нашій власності», – голосно доводив літній чоловік, який тримав у руках темні ксерокопії документів і при цьому намагався знімати присутніх на телефон.

Не дійшовши жодної спільної думки, члени комісії та представники російського товариства вирішили разом оглядати приміщення центру. «Екскурсію» для обласних депутатів взявся проводити голова товариства Астахов. 

На першому поверсі присутні нічого цікавого, крім старих світлин, бюстів та російського прапора не знайшли. На другому поверсі центру, до якого ведуть сірі сходи в оточенні сірих стін, розташовані згоріла в травні 2014 року бібліотека, кабінет і кілька комор. 

Посеред бібліотеки лежить сміття

У бібліотеці зірваний паркет, мішки зі сміттям посеред кімнати, розбиті стелажі і обшарпана стеля. Усе це – наслідки пожежі дворічної давнини, які члени російського товариства досі не спромоглися ліквідувати.

За два роки члени товариства не замінили навіть змоклий під час гасіння пожежі план евакуації

«Колись тут була така гарна бібліотека. Ми її з жінкою разом збирали. А тепер все спалили», – поскаржився журналістам Валерій Провозін, який керував товариством у 90-х роках. 

«Приміщення треба до ладу привести», – сказав Гірняк, дивлячись на купи сміття посеред кімнати. «А гроши где брать, чтоб порядок навести? Вы, депутаты, дайте грошей», – риторично запитала жінка в білому береті і чомусь почала розмову про президента України.

«Этот ваш Порошенко обидел украинскую нацию. Взял и назначил везде грузинов, которых мы ненавидим», – несподівано заявила жінка.

«Це хто грузинів ненавидить?», – в один голос обурились депутати.

«А чего ж он украинцев не поставил во власть? Потому что украинцы во власть не добираются, они умные, но бедные. Я сама шла в депутаты в Верховную Раду. Черта с два в вашу Раду попадешь», – парирувала жінка.

Депутати на емоційну промову жінки не відреагували, а вона ще довго розповідала своїм колегам по товариству, що «приміщення центру капіталістам віддавати не можна».

У невеликому кабінеті, до якого ледве втиснулися члени депутатської комісії та журналісти, на стіні висять плакат з гімном Росії, фото голови Ради Федерації Росії Валентини Матвієнко, портрет Пушкіна і календар з мавпою. 

Стіна в кабінеті на другому поверсі Російського культурного центру

«А чому у вас портрет Матвієнко висить, яка ставила на голосування в Раді Федерації питання про російську агресію проти України?», – обурився Гірняк. 

«Матвієнко – почесний член нашого товариства. А на Донбасі немає російських військ. Якби там були російські війська, то була б війна. А хіба там війна? Це бандюги розбираються між собою», – відповів йому високий худорлявий чоловік у капелюсі.

Оглянувши всі приміщення, більшість з яких захаращені старими меблями, технікою і паперами, члени комісії вирішили завершити своє виїзне засідання. Тим часом під стіни Російського культурного центру приїхала поліція. За словами патрульних, їх викликав анонім, який заявив, що на вул. Короленка стався конфлікт. Не побачивши конфлікту, поліцейські поїхали.

Депутати з центру пішли. Ухвалити рішення про те, що робити з приміщенням, вони мають під час сесії облради. 

Голова ж одного з російських товариств Астахов взявся доводити журналістам, що він – «єдиний легітимний керівник товариства». Він також стверджував, що Лютіков від своїх колег по товариству втік, прихопивши з собою печатку. 

Астахов також запропонував журналістам прочитати документи товариства. «Это мы на украинском читать можем. А вот эти девушки на русском – не могут», – вклинилася в розмову жінка в рожевому плащі.

Сам же Астахов голосно доводив, що він – громадянин України, але «російського походження». «Я плачу налоги и требую, чтоб власть ко мне нормально относилась. Если власть не будет выполнять мои требования, я откажусь платить налоги», – пригрозив він.

Що робитимуть у разі, якщо облрада таки забере приміщення, члени російського товариства наразі не знають. Як і не знають, хто мав би виносити мотлох із захаращених кімнат та фарбувати обдерті стіни. Можливо, Пушкін?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук