Про літературно-мистецький проект «Щоденник»

Мистецтво завше перебуває у пошуку: течії йдуть на випередження, школи – протистоять, автори – конкурують. У такому становищі підвищується ймовірність рекорду, але втрачається чистота сегменту і естетики як самоцілі, затим що на перше місце виходить потреба у «лавровому вінку».

Мистецтво завше перебуває у пошуку: течії йдуть на випередження, школи – протистоять, автори – конкурують. У такому становищі підвищується ймовірність рекорду, але втрачається чистота сегменту і естетики як самоцілі, затим що на перше місце виходить потреба у «лавровому вінку».

Зовсім іншу модель запропонували автори літературно-мистецького проекту «Щоденник», який полягає у колективності творчості, а відтак зникає частка егоїзму і добре відрекомендовує себе елемент співпраці, який є корисним, найперше, з морального погляду, коли думаєш і турбуєшся про свого ближнього, як про себе.

Ініціатор такої затії, себто «автор проекту», як нині прийнято авторитетно зазначати, молодий літератор Олександр Козинець. Вочевидь, тямущий хлопчина, бо публікував свої тексти у всілякій періодиці та колективних виданнях, але з власною книжкою не поспішив, як то буває серед юних письмаків (аби якомога швидше побачити своє прізвище на обкладинці книжки), а вирішив піти дуже добрим шляхом провідника, захопивши з собою цілу армію, початкуючих, як і він літераторів, але таких, що дивитимуться на нього, як на Мойсея.

Перший колективний «Щоденник» українських письменників складається з трьох частин. Формат і правила письма полягали у тому, що кожен з учасників написав коротке есе, в якому висловив думки до запропонованої організаторами теми (кохання, час, тіло). Основна цікавинка – учасники знають лише один розділ твору (перша частина), окреме речення (друга частина), слово-узагальнення попередника (третя частина проекту). З усіма текстами учасники ознайомилися лише після презентації друкованого варіанту проекту.

Нині триває інтенсивна робота над новим експериментом колективного текстотворення «RE: make ЩОДЕННИК». Це продовження попереднього проекту, про який ішлося вище, з деякими еволюційними змінами. Знову ж таки, майбутня книжка складатиметься з трьох частин: «Дванадцять місяців кохання» із дванадцятьма дописувачами, що символізує кількість місяців у році (тематика – кохання, календарний місяць); «У Києві нуль годин», де дописувачів двадцять чотири, як і годин у добі (тематика – час); «Температура тіла» із сорока двома авторами, кількість яких визначили нескладні математичні вправляння – 36+6, що символізує нормальну температуру тіла людини, воно ж і визначає тематику. 

Стовідсотково, «RE: make ЩОДЕННИК» матиме ще більший розголос, але куди негативніше ставлення, бо хоч і відбирали найкращі твори для проекту «дорослі» (Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько та Оксана Тищенко), але ж самотужки не переписуватимуть подеколи доволі кічеві есеї з неабиякою претензійністю. А переглядаючи на сайті проекту пробні твори, саме таке враження і складається. Та, зрештою, це є цілком природні речі, бо звідки взяти водночас кількадесят геніїв? Важливо, що «маля» починає мовити, а як правильно це робити, життя навчить. Та й подеколи доволі кумедно звучать малечі одкровення. Водночас, не можна забувати, що саме у них істина.