Про старост, вибори і війну

Чи потрібні старости в громадах? Безумовно.

Чи доцільно запускати цей процес локального волевиявлення уже зараз, під час воєнного стану? Сумнівно. Бо фактично це міні-вибори.

Але давайте про це поговоримо.

Старости у громадах Львівської МТГ можуть з’явитися лише після того, як ухвалою сесії буде затверджено старостинські округи. Департамент агломерації запропонував відповідну ухвалу ще у вересні 2021-го. Тричі це питання виносили на сесію і тричі його переносили. А потім почалося повномасштабне вторгнення…

Кандидатури старост на розгляд сесії виносить міський голова. Це винятково його прерогатива. Утім процедура обрання старост передбачає збір підписів на підтримку кандидатів. Підписів треба буде зібрати досить багато: від 7 до 20% від кількості мешканців старостинського округу (у випадку Львівської громади це вийде 14–17%). А отже, точно буде і публічне обговорення, і агітування. А ще не виключено додасться: контрагітація, висунення альтернативних кандидатур, спроба політичного квотування тощо.

Не треба мати ілюзій. Призначення старост у громадах – це де-факто міні-вибори. Навіть згідно із законом ці посади вважаються виборними, хоч і без прямого голосування.

Чи доцільно розпочинати такий політичний процес у розпал війни? Як на мене, питання риторичне. Недарма в Конституції прописана заборона на будь-які вибори в час воєнного стану.

Бо це про питання пріоритетів, безпеки і об’єктивності процесів.

Треба пам’ятати, що багато достойних людей зараз на фронті і нечесно позбавляти їх можливості номінуватись на цю посаду чи віддати свій голос на підтримку когось із кандидатів. І не всі українські жінки повернулись з-за кордону, куди поїхали, рятуючись від небезпеки.

Та й не уявляю, як кандидати ходитимуть попід хати, збираючи підписи, чи влаштовуватимуть людні заходи, щоб загітувати за свою кандидатуру. Це щонайменше недоречно й невчасно. Я вже не кажу про безпеку таких процесів.

Тому соломоновим рішенням, переконаний, було б затвердити старостинські округи з відтермінуванням наступних процесів до закінчення воєнного стану. Це зовсім не важко передбачити в тексті ухвали.

Першочергове для нас усіх – здолати ворога. А політику залишмо для мирного часу. Це ми точно встигнемо, але після Перемоги!