Рахуємо трупи. А що робити?

Отже, за минулотижневими даними Києва, в цілому на Донбасі загинули мінімум близько 1100 українських бійців

БлогиОлександр Михельсон , 17 листопада 2014 264
Олександр Михельсон
Журналіст, блогер

Інші блоги автора

Навряд чи Київ перебільшує. Якось це не в інтересах Києва, якому треба демонструвати перемоги. Скоріше вже, применшує.

У той же час, за минулотижневими даними ООН, в цілому в зоні бойових дій загинули близько 4200 осіб. З військовими. Правда, ООН чесно каже, що жертви порахувати непросто. Але навряд чи ООН применшує. Якось це не в інтересах ООН, якій треба доводити сенс свого існування. Скоріше вже, перебільшує.

Втім, давайте далі про цифри. Ще в кінці липня ООН говорила про загибель понад 1100 мирних жителів. Звідкись ж вони це брали? Якщо відняти 300 загиблих на збитому сепарами "Боїнгу", то при зіставленні (і хоч якийсь екстраполяції) даних виходить, що українських військових гине приблизно стільки ж, скільки мирних жителів. Де в цьому випадку враховані загиблі сепари і росіяни? А хрін його знає. Може бути, в "мирних жителях". Може, ніде. А може, їх і справді набагато менше загинуло, ніж наших військових і мирних жителів. Останній факт прекрасно говорить як про рівень управління нашою армією, так і про сепарів, які нормально, мабуть, себе почувають, "захищаючи" мирних жителів, хоча при цьому "захисті" мирні жителі гинуть, а сепари - ні.

Отак можна довго воювати, чого вже там. Суцільне задоволення.

Втім, візьмемо нам близькі приклади. При штурмі Грозного 31 грудня 1994 - 6 лютого 1995, за даними російського генштабу, загинуло 1462 військовослужбовців РФ і 7 тис. бойовиків. Офіційної оцінки числа загиблих мирних жителів - ні. Неофіційні - від 5 тис. (Анатоль Лівен) до 27 тис. (Сергій Ковальов). При штурмі Грозного 26 грудня 1999 - 6 лютого 2000 місто, за офіційними російськими даними, обороняли максимум 10 тис. чеченців, штурмували - 17,5 тис. військових. При цьому російська сторона з 30 вересня почала наносити по місту і прилеглим населеним пунктам ракетно-бомбові удари. Також активно використовувалися балістичні ракети "Точка-У" (ті самі, застосування яких проти "Новоросії" Путін сьогодні постійно називає неприпустимим).

Втрати російських силовиків засекречені. Втрати мирних жителів - засекречені. Але бачимо, що в обох випадках російська армія 90-х, куди сильніша, ніж нинішня українська армія, мала справу з чеченськими повстанцями, куди слабшими, ніж нинішні заколотники на Донбасі. У російської армії була абсолютна перевага в живій силі і техніці. А чеченці, навпаки, хоч і мали грошову підтримку від деяких арабських країн, не могли нізвідки роздобути десятків танків, РСЗО і протизенітний комплексів (крім ручних, "які діставали" на 3500 метрів мінімум) . І все ж кожен раз незрівнянно більш потужна армія Росії витрачала на взяття міста місяці.

При цьому явно не рахуючись з жертвами серед мирних жителів, а в 1999 - 2000 активно вживаючи авіацію і реактивну артилерію для ударів по центру горда (про що є купа свідчень навіть у Вікіпедії, я вже не кажу про людей свого покоління, хто ще пам'ятає залишкові рефлекси рос-ТВ, яке тоді ще іноді таки це показувало).

На жаль, але в цьому контексті той факт, що Україна "здала Крим" і досі не відвоювала частину Донбасу, мені не здається дивним. Мені навіть здається, що ми ще досить непогано тримаємося. Ну а хто розповідає, як жорстоко "українські карателі" знищують "мирний Донбас" - той нехай подивиться на цифри. І на те, як деякі знищували "мирний Грозний".

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Інші блоги автора

Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук