Річка Полтва: міф чи реальність?

Аліна Небельмес, 29 листопада 20101355433

Трохи більше сотні років тому річка Полтва, протікаючи центром міста, була його окрасою… та водночас бідою. Сьогодні про Полтву туристам розповідають легенди як про річку, по якій ходили кораблі. А то б вони так і не знали про те, що зараз ця ріка тече під проспектом Свободи. Та й на картах Львова Полтви не побачиш.

Два роки тому у Львові керівник Музею ідей Олесь Дзиндра та львівська поетеса, що проживає у Нью-Йорку, Марія Шунь задумали проект «Leopoltvis», що покликаний врятувати річку, адже уже 110 років вона використовується як каналізаційний колектор. За цей час силами активістів проекту проведено акції, які мали б нагадати мешканцям Львова, що місто має власну водяну артерію.

Продовженням проекту стала міжнародна конференція «Стан та перспективи Полтви у Львові».

 

Історія «замурування» Полтви

Як зазначив завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету Володимир Кучерявий, наприкінці ХІХ ст. були причини "замурувати" Полтву: у XVII ст. Львів набирає вигляду міста, тоді Полтва омиває вали, на яких було місто. У ХІХ ст. місто намагаються окультурити, на поч. 1800 вирівнюють вали, по теперішньому проспекті Свободи, справа - вулиця, зліва - річка, обсаджена живоплотом. Уже у сер. ХІХ ст. місто було привабливим і облаштованим. Однак через постійне будування у місті річка була засміченою, її міський магістрат не міг тримати в порядку.

Володимир Кучерявий зачитав зі спогадів І.Крипякевича: « Полтва була ще значною рікою, мала багато води, виливала не раз і робила на передмісті значні шкоди. У 1511 р. вона виступила з берегів, підмулила кілька домів і частину міського муру. В червні 1514 р. ріка вилляла так, що вода вдерлася аж до міста між мури. В 1770 р. вода залляла нижче положені пивниці й церковні підземелля, де поховано знаменитіших осіб. Як вода упала, тіла почали гнити, так що мало не прийшла пошесть у місто. В 1853 р. вода йшла рівно з берегами, несла з собою балки, дерева, вирвані з корінням, хатні предмети. На Галицькому передмісті вода забрала двоє дітей, одно врятовано, друге потонуло. Останній вилив Полтви був 1872 р., вода виступила аж на Гетьманські вали, позабирала на передмісті свиней, котів і псів. Марійська площа виглядала тоді як одно велике багнище». (І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта").

ArticleImage_1_79686.jpg

« Це стало ще одним аргументом для магістрату, аби перевести Полтву в каналізаційний колектор. У 1884 році міська управа ухвалила рішення закрити річку і перевести її у міський колектор. Роботи тривали у 1895–1896 роках», - розповів Володимир Кучерявий.

Довжина каналізації: 1870 рік - 15 км, 1903 рік - 54 км, 1910 рік - 82 км, 1939 рік – понад 150 км.

 

Чиста П олтва: фантастика чи реальність?

Чи треба ревіталізовувати Полтву у центрі Львова? Це питання щонайменше скеровує до іншого запитання: «Як це робити?».

« Полтва "жива", бо живі її витоки, які передусім треба рятувати. Мова йде про потік на Пасіках, що на Погулянці, потік Залізні Води, потік у Стрийському парку, Вулецький потік недалеко від кінотеатру "Сокіл", який постійно чистять діти з еколого-натуралістичного центру, натомість населення викидає туди сміття. Маємо ще також Голосіївський, Клепарівський, Кривчицький потоки. Потрібно їх ревіталізовувати, а потім говорити про те, щоб хоча б частково відкрити річку у місті. Я вважаю, що присутність міської влади у порятунку Полтви вкрай потрібна, адже, перш за все, треба відновлювати очисні споруди, які знаходяться сьогодні в катастрофічному стані. Принаймні вони не спрацьовують так, аби Полтва могла повноцінно "жити" нижче від них. Річка Полтва розташована на головному європейському вододілі та впадає з одного боку у Західний Буг, з іншого – у Віслу, а потім в басейн Дністра, і в Чорне море", - заявив Володимир Кучерявий.

За його словами, на сьогодні питання ревіталізації досить складе: ліквідація бульварів на проспектах Шевченка і Свободи, що творять образ міста, призведе до нових дискусій – «Наскільки потрібна втрата уже сформованого нового вигляду Львова?».

Як розповів Олесь Дзиндра, Полтва бере початок із багатьох природних джерел. « Річку живили понад 200 струмків і джерел. Раніше, у XIX ст. на тому місці, де нині театр Заньковецької, стояли човни. Річку потрібно повернути до життя. Але передусім відновити її життя у думках і ментальності львів’ян. Повністю відкривати річку не обов’язково, але відділити її від каналізації - потрібно», - зазначив О. Дзиндра.

ArticleImage_2_79686.jpg

Директор ландшафтного парку «Знесіння» Олесь Завадович вважає: «Річку можна відновити на окремих ділянках. У скільки це обійдеться – невідомо. Валити будинки на проспекті Свободи ніхто не буде… Зараз річка протікає у колекторі. Напевно, каналізацію потрібно прокладати окремо від річки. Річка додасть місту природної краси, але де взяти кошти? У місті й так багато комунальних клопотів».

Ще раніше, перебуваючи у Львові Марія Шунь розповіла ZAXID. NET, що мова не має йти про розривання проспекту Свободи, скоріше – про відокремлення нормальної річки від каналізації.

Те, що витоки Полтви є у межах норми, підтвердив на конференції представник Центру досліджень навколишнього середовища (Ляйпціг) Франк Блюменсаат. Він зазначив, що сам є один із дослідників проекту IWAS, у межах якого відбувається дослідження Західного Бугу, Полтви та приток. " Ми аналізували якість води. У вересні 2009 р. та травні 2010 р. у Полтві та Західному Бузі робили заміри протягом тижня у багатьох місцях. У притоках Полтви якість води – у межах норми , натомість у самій Полтві низька концентрація кисню, підвищена – фосфатів, азоту (що є токсичною речовиною), аміаку. Експерти з інших дослідницьких центрів теж прийшли до такого висновку. Відходи каналізації потрапляють у воду, а їх потрібно переробляти на очисних спорудах, щоби у річку входила чиста вода. Каналізаційна система Львова є недосконалою, багато проривів і витоків", - зазначив Франк Блюменсаат.

Норберт Люке, інженер із Дрездена, котрий працює у сфері водопостачання та використання води понад 25 років, зазначив, що Львову, може, варто задуматися над тим, як покращити очисні споруди, а не про те, як відкрити Полтву.

 

Бачення ревіталізації

Організатором конференції та семінару також є спільний українсько-німецький проект Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ), що займається розвитком міста та оновленням старої частини Львова. На їхнє прохання приїжджі німецькі, італійські та польські експерти мали доповіді у Львові. Зокрема німецькі експерти розповіли про позитивні досвіди ревіталізації річок, озеленення та оживлення індустріальних територій, зокрема у Ляйпцигу річки Пляйсе та у Дрездені річки Вайсеріц. Щоправда, головна відмінність іноземних ситуацій із львівською у тому, що, наприклад, у Німеччині законодавство забороняє спускати каналізаційні води у річку.

ArticleImage_3_79686.jpg

У другий день роботи конференції три групи учасників розробляли бачення ревіталізації Полтви. Одна команда запропонувала організувати очищення притоків Полтви, розпочавши з львівських Пасік та парку Залізні Води. Це мало б передовсім посприяти усвідомленню львів’ян, що у них у місті під ногами тече річка. Для цієї справи пропонувалося залучити молодь і школярів. Також провести конкурс дитячого малюнку «Як би виглядав Львів, якби мав річку». Другий крок – упорядкувати та відновити фонтан на вул. Коперніка, упорядкувати та очистити джерела. Популяризувати цей досвід в інших районах міста. Третій крок – провести «Фестиваль Ріки» (ознакування течії Полтви, екскурсія на човні підземною Полтвою). Слоган фестивалю «Освіжи Львів».

Друга команда запропонувала спочатку артикулювати проблему «ув’язненої» ріки серед львів’ян, потім – сепарувати  каналізацію від річки, очистити водотоки, які насичують річку,  а також промаркувати русло річки в сучасному Львові на будинках і вулицях. «Географія міста дозволяє у 2-3 частинах міста відкрити ріку, що стане імпрезою міста, – запевнив О.Дзиндра, що працював у другій робочій групі. – Але це все може виявитися непотрібним, якщо на рівні з цим не буде проведено очищення води не тільки для ріки, а й для львів’ян, щоб вони могли пити воду з-під крану».

Третя команда зауважила, що річку Полтву спочатку потрібно вести на карту Львова, повернути її в кадастр рік України, провести інвентаризацію струмків і потічків Львова, залучивши до цього школярів, гімназистів, студентів. Цими ж силами можна впорядкувати ці водні потоки та озеленити територію. Адже якісний громадський простір сприятиме покращенню якості життя.

Полтву можна повернути до життя – у цьому переконаний й ініціатор конференції та ідеї ревіталізації річки митець Олесь Дзиндра. Він вважає, що це питання – на сумлінні львів’ян, воно залежить і від рівня інженерії, і від бажання людей відновити річку.

 

Фото зі сайтів «Музей ідей» та explorer.lviv.ua


Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 33

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • SRG 29 лютого 2012, 14:22


    ЩЕ ТРЕБА ЗАПРОВАДИТИ ЕКСКУРСІЇ.ОСВІТЛИТИ КОЛЕКТОРИ.ЗРОБИТИ ПЕВНІ МАРШРУТИ.ВСТАНОВИТИ БЕЗПЕЧНІ ПОРУЧНІ...

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Юра 6 червня 2011, 09:50

    Модернізація очисних,модернізація всіх комунікацій в центрі бо вони працюють на межі зриву, енергоощадні технології, дороги,автостоянки, демонтаж пластикових вікон,тощо - ось куди є вкаладати гроші. А бухати міліарди в утопічний проект!??? Це навіть не знаю як назвати.Хтось задумувався над тим що ВСЯ (!!!) система каналізації у Львові повязана з Полтвою. ВСЯ!!! Уявляєте що це треба все переробити. Я думаю на таке навіть шейхи бабла б не дали...

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Ihor/77 4 квітня 2011, 16:25

    Треба бути багатими,а не жебраками,і культурними. а не пролетарями- совєтизованими.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук