Родина Андрія Парубія вимагає 15 млн грн моральної компенсації

Франківський районний суд продовжив запобіжний захід Михайлу Сцельнікову – підозрюваному у вбивстві народного депутата Андрія Парубія. Він перебуватиме в СІЗО до 30 травня 2026 року. Крім цього, родина політика подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 млн грн та просить заборонити Міністерству оборони виплачувати гроші за загибель сина підозрюваного на війні.

У середу, 1 квітня, колегія суддів Франківського районного суду провела підготовче засідання у справі про вбивство Андрія Парубія. Один із адвокатів родини вбитого Юрій Зошій клопотав про цивільний позов – моральну компенсацію, зокрема й за рахунок частини грошей, які Михайло Сцельніков може отримати за смерть сина Михайла-Віктора «Лемберга» Сцельнікова, який служив в 93-й ОМБр «Холодний Яр» і загинув у 2023 році біля Бахмута. Його поховали у Львові лише в лютому 2026 року.

Сам підозрюваний Михайло Сцельніков заявив, що на ці гроші не претендує, а інші його рахунки арештовані в межах кримінального провадження.

Також адвокат Юрій Зошій просив заборонити Міноборони перераховувати бригаді, в якій служив Михайло-Віктор Сцельніков, гроші для виплат його сімʼї. За його словами, наразі йому відомо, що на ці виплати рівноцінно претендує лише мати загиблого, відповідно до закону, між батьками виплати мають розподілили порівну.

При цьому, родина Андрія Парубія заявила про цивільний позов у розмірі 15 млн грн, наголошуючи на внеску політика в територіальну цілісність України.

Що відомо про справу вбивства Андрія Парубія

54-річного нардепа застрелили 30 серпня 2025 року на вул. Єфремова. Кілер маскувався під працівника служби доставки, наблизився до політика впритул і вистрілив у голову. Від отриманих травм Андрій Парубій помер на місці.

Стрільця розшукали через добу в Хмельницькій області. Під час обрання запобіжного заходу Михайло Сцельніков зізнався в вчиненому та назвав убивство «помстою владі» та попросився на обмін у Росію під приводом пошуку тіла вбитого на війні сина. Згодом з’ясувалося, що підозрюваний підтримував російську агресію з 2014 року та працював на російських агентів, яким зливав місця дислокації ЗСУ.

Крім підозри у вбивстві, Михайлу Сцельнікову інкримінують ще низку обвинувачень, зокрема публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу (ч. 3 ст. 109), державна зрада (ч. 2 ст. 111), посягання на життя державного діяча (ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 112), незаконне поводження зі зброєю (ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263) та виправдовування збройної агресії (ч. 1, 3 ст. 436-2 ККУ).