САП розслідує законність дій Порошенка в енергетичній сфері
Антикорупційна прокуратура порушила чотири кримінальні справи за заявами екс-нардепа Крючкова
Після зустрічі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького та колишнього власника компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова правоохоронці почали розслідувати правомірність дій екс-президента Петра Порошенка. Про це 22 травня повідомили у прес-службі САП.
«За результатами особистого прийому Холодницького гр. Крючкова щодо правомірності дій колишнього президента, ряду вищих посадових осіб органів державної влади, народних депутатів… прийнято рішення та внесено інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань», - відзначили у відомстві.
Загалом САП зареєструвала чотири кримінальні провадження за заявами екс-нардепа Дмитра Крючкова.
Перша справа стосується планів приватизації енергогенеруючої компанії «Центренерго». Крючков заявив, що це була злочинна схема, яку координували колишній президент Петро Порошенко і депутат Верховної Ради Ігор Кононенко з метою заволодіння майном «Центренерго» на суму 6 млрд гривень. Провадження буде розслідуватися за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу.
Друга справа «Центренерго» стосується закупівель вугілля. У заяві Крючкова йдеться, що посадові особи компанії за попередньою змовою з постачальниками, в тому числі ТОВ «Укрвуглетрейдінг», ТОВ «Шахтарськтранс», закупили паливо на загальну суму близько 170 млн грн за завищеною вартістю, в тому числі використовуючи фіктивні підприємства. Справу попередньо кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу.
Третю справу відкрито за фактом розкрадання майна і грошей ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» і «Укргідроенерго» (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу). У ньому кілька епізодів: передача майна ГЕС на суму понад 1 млрд гривень на користь «Укргідроенерго»; закупівля товарів і послуг у 2010-2015 роках за завищеними цінами у ТОВ «Консорціум», НВО «Укргідроенергобуд», ТОВ «ШДСУ», ТОВ «Грін Лайт», ТОВ «Будмонтажсервіс 1», ТОВ «Укренерджі», ТОВ «Кабельтехпостач»; оплата фіктивних робіт. Сума збитків оцінюється в 2,2 млрд гривень.
Остання справа стосується зловживання службовим становищем посадовими особами «Черкасиобленерго» і черкаського «Азоту». В рамках виконавчого провадження компанії підписали мирову угоду про розтермінування боргу за електроенергію на суму 1,276 млрд гривень у період з квітня 2019 року по березень 2027 року. Умови договору нібито підписані таким чином, що його фактично неможливо буде виконати через введення в Україні нової моделі ринку електроенергії з 1 липня 2019 року. Крім того, графік погашення «Азотом» боргів було складено таким чином, що в перші чотири роки компанія повинна була виплатити тільки 4,7 млн гривень, а інфляційні втрати були відкладені на 2027 рік.
Зауважимо, що сам екс-нардеп від Блоку Юлії Тимошенко Дмитро Крючков є фігурантом справи НАБУ про присвоєння 346 млн грн «Запоріжжяобленерго», в якому більш ніж 60% акцій належить державі. У липні 2016-го Крючкова оголосили в розшук, а в квітні 2019 року він несподівано повернувся в Україну. Петро Порошенко говорив, що добровільна екстрадиція Крючкова - це передвиборна технологія штабу Володимира Зеленського для його - Порошенка - дискредитації.
Нагадаємо, напередодні повідомлялося, що Державне бюро розслідувань (ДБР) за заявою екс-заступника голови Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова, який повернувся в Україну після п'ятирічної еміграції, порушило справу проти колишнього президента Петра Порошенка.
Мова йде про події 25 листопада 2018 року, пов'язані зі здійсненням переходу корабельною групою ВМС Збройних сил України з Чорного в Азовське море в районі Керченської протоки.
На думку Портнова, дії Порошенка призвели до захоплення Росією українських моряків під час проходження кораблями через Керченську протоку. Він вважає, що Порошенко усвідомлено здійснив провокацію за участю українських військових.