Ще раз про «свічечку - Ї» і «серпик - Є»

Роблю своїм студентам зауваження, щоб в українській мові коротке «і» перед голосним перетворюється на «й» і зливається з ним. Студент з Херсону відповідає мені: «Та це лиш у вас, галичан».

Потім у книзі Ярослава Грицака про Франка читаю – іудеї. У Іздрика нині читаю – ієрархія.

І думаю, може змінилися правила української мови? Відповідно й віршик Малковича, який ще два десятиліття був мало не молитвою, вже не актуальний:

Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»

а також

витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви «є»
що зрізаний з неба
разом із ниточкою

Якщо це так, то, мабуть, і до згаданих і шанованих мною авторів варто звертатись:

Пане Іурію та пане Іарославе? Треба буде перепитати при нагоді.