Що заважає Львову стати туристичним центром?

Вже багато років поспіль львів’яни чують про розвиток Львова як туристичного центру не тільки України, а й Європи. У тому, чи треба розвивати Львів туристичний, не сумнівається ніхто. Про це зазначається практично у кожній програмі розвитку чи то міста Львова, чи то області загалом.

Чиновники стверджують, що Львів - туристичний центр України. Чи так це?

Отже, Львів туристичний центр країни? Однак динаміка обсягів послуг, наданих туристичними організаціями та готелями минулого року, становила всього 118 млн грн, що спростовує твердження про Львів як туристичний центр. Хоча чиновники зазначають, що реальний обсяг послуг, наданих туристам, значно більший, бо кожен польський турист, за приблизними підрахунками, залишає в місті протягом трьох днів 300 доларів США, американський - 500. Та здається, що поляки, навпаки, намагаються витратити в Україні якомога менше грошей, аби не розвивати своїм коштом нашу економіку. Навіть екскурсоводів вони привозять своїх, хоча у цілому світі така практика є забороненою. «Якщо би українська група приїхала до Кракова зі своїм екскурсоводом, її б оштрафували не менш ніж на 100 євро. В Парижі за таке незаконне ведення підприємницької діяльності штраф 800 євро. В нас закон не регулює це питання, тому польські екскурсоводи і почуваються у Львові вільно, ми собі такого не дозволяємо. Лише на цьому бюджет міста втрачає понад мільйон гривень щороку», - говорить голова правління ВАТ «Львів-Інтуртранс» Василь Попович.

Якщо повертатися до питання - скільки туристи витрачають у Львові, то слід зауважити, що в нас практично не має де витратити отих 500 умовних одиниць. В місті немає жодного європейського рівня розважального центру, кінотеатру, аквапарку та інших об'єктів туристичного життя. А для того, аби помилуватися пам'ятками, туристові треба подолати низку перешкод. Іноземний турист (якщо це не поляк, який почувається в місті наче дома і всі його розуміють) у Львові, наче у лабіринті, де аби знайти місцезнаходження, наприклад, Домініканського собору, потрібно кілька разів покружляти навколо вищезгаданої пам'ятки, бо жодних знаків навіть українською мовою немає. У місті давно говорять про систему маркування, але результат поки що відсутній. Цього року міська влада планує розпочати роботу у цьому напрямку в межах спільного проекту з «ТАСІС», але невідомо, коли точно це ознакування буде проведено, оскільки міська влада лише підготувала свій проект проведення туристичного ознакування на отримання гранту.

Повернімося далі до цифр. За офіційними даними, Львів відвідує за рік 160-180 тис. туристів (це дані, які подають туристичні фірми, готелі). Міська влада стверджує, що реальне число туристів у декілька разів більше. Точних цифр не називає ніхто. Кажуть, що це важко зробити, хоча у тому ж таки Кракові число відвідувачів та туристів, які приїжджають у місто, можна прочитати на сайті мерії. Навіть якщо число туристів, що відвідують Львів, є у кілька разів більшою за офіційні дані, місто все одно не отримує належний дохід. У Кракові 2006 року зупинилося (переночувало) 1 млн 250 тис. туристів, а загалом місто відвідало близько 7-8 млн туристів. У 2005 році кожен закордонний турист витрачав у Кракові близько 629 злотих, що дало можливість місту у третьому кварталі 2005 року отримати дохід у 790 млн злотих. Львів - рахує копійки.

Основна мета туризму - дохід. А його якраз немає. Тобто, Львів наразі привабливий культурний, архітектурний центр. Для того, щоб місто можна було називати туристичним центром, повинно пройти не менше 20-30 років. І то за умови розробки комплексної програми розвитку туризму, послідовного її виконання і необхідного фінансування.

Тут треба зауважити один важливий момент: турист, який приїжджає до Львова, робить це не внаслідок вдалої промоції. Він їде сюди за ностальгією. Вдалої промоції немає і, зрештою, не може бути при існуючому фінансуванні. На реалізацію Стратегії розвитку туризму у Львові минулого року було виділено 106,4 тис. грн. На ці кошти не вдасться надрукувати навіть достатньої кількості якісної поліграфічної продукції для промоції.

«Цього року на промоцію Львова вперше за роки було виділено 1 млн грн. Ми почали принаймні їздити на туристичні виставки і представляти місто. До цього моменту Львів там практично не був представлений», - говорить Василь Попович

Якщо говорити про поляків, то, наприклад, у Вроцлаві на промоцію витрачають близько 5 млн злотих. «На заході, в Монако, на промоцію два роки тому витратили 50 млн євро, отримали прибутку півтора мільярди», - додає голова «Львів-Інтуртранс».

Те, що туризм у Львові, - це ностальгійний туризм, можна підтвердити, вийшовши на площу Ринок. Тут можна скласти типовий портрет львівського туриста. Найчастіше це поляк, рідше німець, росіянин чи гість зі Східної України. Ці туристи, як правило, середнього або старшого віку і мають середній достаток. Туристи з великим достатком до Львова не спішать, бо в місті немає жодного п'ятизіркового готелю. Та й чотиризіркового, який би відповідав усім міжнародним стандартам, теж немає. Польські ж туристи приїжджають на вихідні на польському автобусі з власним гідом, а ввечері повертаються додому, аби переночувати у польському готелі, який коштує дешевше ніж львівський і надає якісніші послуги. Якщо підрахувати кількість витрачених ними коштів на екскурсії у Львові, то вийде смішна сума - вхідний квиток у львівський музей коштує 5-10 грн. У Європі в музей можна «пройти» не менше ніж за 5 євро.

Щоправда до Кракова у переважній більшості їдуть ті ж самі німці, які також мають «минуле» з Польщею. Хоча минулого року туди найбільше приїжджали британці, італійці та євреї. «Зараз багато англійців приїжджають на вихідні  у Краків попити пива, бо це дешевше разом з дорогою, аніж зробити це в Англії. Плюс - ви п'єте пиво в іншому місці. Львів повинен запропонувати щось своє. Це може бути навіть дешева горілка. Це яка-не-яка, але туристична пропозиція.», - зазначає начальник управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту "Адміністрація міського голови" Львівської міськради Остап Процик.

Як отримати дохід від туристичної діяльності, як «заманити» до Львова якомога більше туристів і надати їм якомога більше туристичних послуг? Про це не говорить жодна програма.

Для того, аби до Львова хтось приїхав, треба щоб той хтось знав: в Україні є таке прекрасне місто. Щоб цей хтось, дізнавшись про існування Львова, почув про нього щось таке, що спонукало б його приїхати сюди, і, що важливо, приїхавши, він має отримати підтвердження почутого. Тоді йому захочеться повернутись додому і розповісти усім своїм друзям, що от є таке місто, і що в ньому дійсно дуже добре відпочивати. Кращої реклами, аніж задоволені туристи  - немає.

Як не прикро, але в Європі про Львів знають мало, а якщо й знають, то здебільшого асоціюють наше місто із заробітчанами. Промоція Львова на міжнародному рівні залишає бажати кращого. Хоча міська рада і скеровує свої делегації на туристичні виставки, різноманітні міжнародні зустрічі, але результату катма. Навіть та поліграфія, яку останнім часом почали перекладати на польську, російську, англійську мови, залишає бажати кращого.

Необхідно також визначити, ким є потенційний турист, який може приїхати у наше місто. Міська влада, здається, чіткого окреслення не має. А це потрібно визначити, перш ніж готувати для міста рекламну компанію. У Львівській міській раді кажуть, що протягом останніх десяти років масовий турист ходить «навколо» Львова. «У середині  90-х був бум на Будапешт, йдеться про західного туриста, далі турист поїхав у Прагу, зараз їде у Краків. Минулого року Краків відвідало 10 млн туристів. Це місто увійшло до трійки найбільш відвідуваних міст Європи. Постає питання - куди піде цей турист далі?», - говорить О. Процик. За його словами, цей турист може прийти до Львова.

О. Процик вважає, що вирішити питання, зокрема готелів, можна через розробку якісних інвестиційних проектів з їх промоцією. Ті туристи, що їдуть до Львова зараз, не є туристами, які хочуть опинитись в сучасному місті зі скла та бетону, вони їдуть побачити старовинний Львів. Переважно до Львова приїжджають побачити історію своїх пращурів. Це знову ж таки здебільшого поляки, хоча наше місто має спільну історію з багатьма народами: німцями, євреями, вірменами, австрійцями.

І все ж Львів має потенціал розвитку не лише так званого ностальгійного туризму, але без інвестицій потенціал так і залишиться потенціалом. Не приїде сюди європеєць, якщо ми не довеземо його нормальним транспортом, нормальною дорогою і не поселимо у хороший готель. У Львові поки що дешевші ціни у рестораціях, а якщо Україна стане частиною Європейського союзу, то і дешеві ціни не приваблюватимуть до нас туристів.

Для того, аби про Львів дізналися в Європі, цього року міська влада почала організовувати прес-тури для журналістів з Австрії, Британії, Польщі, Німеччини. В майбутньому у мерії планують створити промоційні групи, які їздитимуть рекламувати Львів.

«Ще одним позитивним чинником для зовнішнього туризму стала відміна віз для туристів з країн Європи, Америки. Це збільшило потік туристів, необхідно його «підтримати». Але тут треба зважити ще на одну проблему туристичного Львова - відсутність кваліфікованих туристичних кадрів. На цю роботу просто ніхто не хоче йти, оскільки зарплата є невисокою. Для того, аби місто почало заробляти від туризму реальні гроші, необхідно залучати професійні кадри», - говорить В. Попович.

Звісно, панацеєю для всіх львівських хвороб, зокрема туристичних, може стати Євро-2012. За якихось п'ять років Львів зробить великий крок у напрямку туристичної столиці України, а, можливо, й Європи. Євро-2012 вирішить багато проблем міста. Потенційний турист почує про Львів, прилетить у це місто і вийде у нього через сучасні термінали аеропорту та залізничного вокзалу. Їздитиме містом новими дорогами на новому транспорті, житиме у сучасних готелях. Тоді до Львова зможе приїхати турист з більшим достатком, бо в місті збудують п'ятизіркові готелі. Він побачить відреставровані не лише фасади, а й середини історичних будинків...

Цю казку можна продовжувати далі. Важливо, аби вона стала дійсністю...

Фото з сайту www.ukrcenter.com