Шостий «КіноЛев» у Львові присвятять Франсуа Трюффо

Шостий фестиваль незалежного кіно "КіноЛев-2011" у Львові триватиме 21-24 серпня. Він присвячений французькому кінорежисеру Франсуа Трюффо. Загалом у межах фестивалю заплановано показ близько 100 українських та закордонних кінострічок (включно з короткометражками).

Отож, з 21 по 24 серпня у приміщенні факультету культури і мистецтва ЛНУ ім. І.Франка (вул. Валова,18), триватимуть ретроспективні покази Франсуа Трюффо і його колеги Еріка Ромера – з 12:00 по 20:00.

Як розповіла 9 серпня під час прес-конференції програмний директор фестивалю Катерина Сліпченко, до перекладу фільмів французького режисера долучився Французький альянс у Львові. Всі фільми Трюффо вийдуть з українськими субтитрами, частина – озвучені українським перекладом.

«Також дякуємо за добрі переклади і голоси театру ім. Курбаса… Щодо основної теми фестивалю – «Кіно як пропаганда» – ми подаємо кожну тему доволі драстично, з різних точок зору… Ми показуємо фільми, які в деяких країнах лежать в спеціальних фондах, у деяких оригінали знищені, залишились тільки копії. І власне даємо можливість людям бути незалежними, максимально стати вільними від тої машини, пропаганди, яка на них впливає. Спробувати подивитись на все під іншим кутом зору. Друга програма фестивальна – нове кіно Мексики. Цікаво, як молоді мексиканські режисери можуть говорити про сторіччя мексиканської революції, взагалі не звертаючись до ідеології і пропаганди», – сказала Катерина Сліпченко.

Також, з її слів, 24 серпня до 20-річчя Незалежності України пройде день українського кіно.

«Це окрема велика програма. Ми відмовились від конкурсу, але окремою програмою буде молоде українське кіно, там будуть і роботи студентів першого курсу, і дипломні роботи. Але буде і кілька великих прем’єр, зокрема метрів української анімації – Олександра Шмигуна, Анатолія Лавринишина, Степана Коваля. «Вони обіцяли приїхати і привезти нові роботи», – сказала Катерина Сліпченко. Також вона додала, що попри відмову від конкурсу традиційні нагороди за найкращий переклад і відзнаки за найкращі українські фільми будуть.

За словами засновника фестивалю «КіноЛев», художника Олеся Дзиндри, центральна тема фестивалю – «Кіно як пропаганда» є дуже неоднозначною.

«Кіно – це не просто мистецтво, це засіб насильства, в тій чи іншій мірі ясна річ. Хочемо щоб глядачі і львів’яни зокрема розуміли всі небезпеки, пов’язані з переглядом кінострічки. Ми завжди маємо бути готові, що на нас чинять вплив», – наголосив Олесь Дзиндра.

Водночас він наголосив: «Минулого року ми перекладали Фелліні голосами театру ім. Курбаса. Шкода, Фелліні не почув. Трюффо цього року не приїде, як і Фелліні минулого».

Як розповіла програмний директор Музею Ідей Ірина Магдиш, особливістю цьогорічного «КіноЛева» також буде наявність трьох майданчиків з кінопоказами: традиційно у БернарденГарден Музею Ідей (вул. Валова,18а), де перед показами щодня також проходитимуть арт-увертюри молодих митців, у приміщенні факультету культури і мистецтв та у музеї «Тюрма на Лонцького».

Заступник директора із зв’язків з громадськістю музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова розповіла, що покази проходитимуть в музеї і імпровізованому кінозалі на другому поверсі музею (на 100 місць), а в ніч з 24 на 25 серпня у дворі музею буде кіно-ніч з нагоди 20-річчя Незалежності.

Допомагати в організації та проведенні фестивалю будуть також 10 волонтерів. Вони зокрема проведуть опитування львів’ян про їхнє ставлення до кінематографу, а також про те, чи вважають вони кіно засобом впливу, пропаганди тощо.

«Ми не ставимо собі за ціль провести соціологічне опитування. Але хочемо проаналізувати отримані відповіді, щоб дізнатися, чим є кіно для львів’ян, чи вважають вони його пропагандою, мистецтвом… Хочемо, щоб вибірка була максимально широка. Волонтери мають розговорити людей абсолютно різних… Адже всі живляться кіно», – сказала Ірина Магдиш.

Результати опитування з її слів, обговорять на засідання галицького дискусійного клубу «Митуса». Серед інших, участь у ньому візьме іспанський продюсер Антоніо Соле.

Водночас Олесь Дзиндра додав, відповідаючи на запитання журналістів, що бюджет фестивалю «жалюгідний». Зокрема, міський бюджет виділить на «КіноЛев» лише 30 тис. грн.

Як інформував ZAXID.NET, 2010 року у Львові пройшов V Міжнародний фестиваль незалежного кіно "КіноЛев-2010", присвячений 90-річчю від дня народження Федеріко Фелліні.

Довідка ZAXID.NET

Франсуа Трюффо (François Truffaut) – французький кінорежисер, один із засновників «нової хвилі». Народився 6 лютого 1932 року в Парижі. У 1957 році Трюффо одружився на Мадлен Моргенштерн, яка народила йому двох дівчаток (у 1959 і 1961). Тесть Франсуа Трюффо, продюсер і кінопрокатник Моргенштерн, допоміг своєму зятеві розпочати кар'єру в кіно. Уже першими картинами Трюффо сміливо заявляє, що на кінематографічному небосхилі з’явилася нова зірка. А фільм «Чотириста ударів» назавжди вкарбував його ім’я серед поважних постатей світового кіно. Фільмуванню власних стрічок у Трюффо передував період критики, який звичайно був відображенням впливу А. Базена. В пресі того часу Трюффо часто називали «сердитий критик Трюффо».

Помітне місце в творчості Трюффо займає своєрідний цикл фільмів, що їх об'єднує один герой, Антуан Дуанель. Цикл починається напівавтобіографічним фільмом «Чотириста ударів» (Les Quatre cents coups, 1959, Гран-прі на Каннському фестивалі) і продовжується в таких фільмах, як «Антуан і Колетт» (Antoine et Colette, новела у фільмі «Любов в 20 років», 1962), «Вкрадені поцілунки» (Baisers volés, 1968, з Жан-П'єром Лео, Клод Жад), «Сімейне вогнище» (Domicile conjugale, 1970, Жан-П'єр Лео, Клод Жад), «Кохання, що втікає» (L’amoure en fuite, 1979, з Жан-П'єром Лео, Клод Жад).

Фільм Трюффо «Американська ніч» (1973) отримав премію «Оскар» в номінації «Кращий іноземний фільм».

Найвідоміша роль Трюффо — у фільмі Стівена Спілберга «Близькі контакти третього ступеня» (1977).

У 1981 році він зняв в своєму фільмі «Сусідка» актрису Фані Ардан і з того часу вона стала його улюбленою актрисою та коханою подругою і народила йому дочку.

Трюффо помер від раку мозку 21 жовтня 1984 в паризькому передмісті Нейї-сюр-Сені.