Сучасна школа: сьогодні не треба вчити

– Я також, коли віддавав свою дитину в перший клас, здавав гроші на парту. Я міг це зробити, але для частини людей це дуже складно. Є люди, для яких 10 грн – це дуже великі гроші. Все це треба враховувати.

Напередодні нового навчального року кореспондент ZAXID.NET поцікавився в керівників обласного та міського управлінь освіти Павла Хобзея і Надії Оксенчук про здобутки та проблеми освітньої галузі Львова та Львівщини.

Начальник головного управління освіти і науки Львівської ОДА Павло Хобзей

- В понеділок перше вересня, всіх цікавить підготовка закладів освіти до навчального року, зокрема в районах, що постраждали внаслідок повені?

- Всі заклади освіти в області готові до навчального року. Від повені в нас постраждало 37 об'єктів, з них оздоровчий табір у Самбірському районі, там необхідно укріпити береги, протягом осені це зробиться. На мій погляд, найбільша проблема - це дев'ять дошкільних установ, які постраждали від паводку. П'ять з них працює, ще два - в Ралівці Самбірського району і Турці, там були проблеми із пробами води - мали запрацювати цього тижня. Ще залишились два дитячі садки в Бориславі - перший і чотирнадцятий. В останньому перекривають дах, половину вже зроблено, інший садочок, де було затоплено кухню, потребує капітального ремонту. Кошти є - 300 тис. грн, але швидко їх неможливо засвоїти, заклад відкриють в листопаді. Зраз діток з цих установ переведено в інші садки.

- Щодо шкіл: чи мають діти куди йти на навчання 1 вересня?

- 26 об'єктів - це школи, з них одна - Бориславська санаторна школа-інтернат. Там було затоплено котельню, їдальню. Вона розпочне навчальний рік, бо зі спальним і навчальним корпусами проблем немає. Котельня нам потрібна на 1 жовтня, є ще ряд робіт. Просто ці роботи треба зробити, ми їх там планували і раніше - на наступний рік, просто на всі ці речі не завжди вистачає коштів, а тут трапилася нагода, пробуємо зробити це за державні кошти. Не заключені угоди на роботи тільки щодо школи у Верхньому Синєвидному Сколівського району, там почався зсув ґрунту і необхідно укріпити фундамент; і щодо інтернату, бо вони додалися до списків пізніше,  в другому списку. Але в усіх закладах діти підуть до школи. В більшості шкіл затоплені підвальні приміщення, котельні і до середини вересня роботи ми завершимо. Проблем з проїздом до шкіл в цих районах, як і в області загалом, немає.

Я особисто об'їхав практично всі школи. Хочу подякувати всім людям, які проводили відновлювальні роботи, не чекаючи державних грошей, зараз кошти компенсують. Вони не писали великі суми, на благоустрій, ніхто цього не робив. Просили мінімум, щоб приготувати школи. Ймовірно, до нас цими вихідних приїде прем'єр-міністр, щоб пересвідчитися про хід виконання робіт. Я спокійно очікую на візит Юлії Володимирівни.

Також ми маємо зробити у всіх тринадцяти адміністративних одиницях, які потерпіли від повені, повний реєстр шкіл і дошкільних установ, і вказати, які роботи там потрібно зробити з водовідведення і каналізування. У нас 2/3 сільських шкіл, а це близько 1 000 будівель, не мають туалетів.  Необхідно провести каналізацію, це програма «Теплий туалет», про яку ще раніше говорив голова Львівської ОДА Микола Кміть. В наших селах доволі низький стандарт умов проживання, на прикладі бюджетних установ - шкіл, ми маємо їх показувати, щоб всі тягнулися до таких стандартів.

- Всім школярам, які проживають у цих районах мали виплатити по 1 тис грн. Чи виплатили їх?

- Це більш нагальна справа. Документи щодо цих виплат ми отримали в понеділок, 25 серпня, зараз формують списки. Гроші є з субвенції на подолання наслідків лиха,  вони є на рахунках фінуправління. Такі виплати отримуватимуть лише діти, які проживають у родинах, що внесено до першої, другої, третьої категорії постраждалих внаслідок стихії. Я думаю, що сьогодні, 27 серпня, гроші почнуть виплачувати. Загалом таких дітей буде не більше 2 тис.

- Також йшлося про переведення студентів з комерційної на безкоштовну форми навчання?

- Ця робота ведеться. Переведення здійснюватиметься також відповідно до категорій - перша, друга, третя. Це 296 студентів.

- А діти, які вчилися в приватних навчальних закладах?

- Таких є 37 студентів. Щодо цього була велика дискусія. Міністерство пропонувало, перевести їх у бюджетні установи. Тобто, якщо ви вчилися на правничому в приватному закладі, то вас переводили на право в державному. Я проти цього підходу. Підірветься бюджет приватників, вони розраховують на цих студентів. Друге, якщо це правники, а їх в переліку багато, і всі вони захочуть йти вчитися в ЛНУ ім. І. Франка, то як бути університету? Ми пропонуємо, щоб Мінфін продумав механізм цільової компенсації за навчання студентам, щоб вони самі вносили ці кошти в касу закладів, де навчаються. На сьогодні розв'язання цього питання немає. Але до кінця наступного року, це питання буде вирішено.

- Скільки дітей цього року піде до шкіл Львівщини  в перший клас?

- У Львівській області є 1 474 школи, до них піде близько 24 тис. першокласників. Точну цифру ми будемо знати на 5 вересня, бо батьки записують дітей у кілька шкіл одразу.

- Минулого року були школи, де в перший клас не пішло жодної дитини?

- Минулого року ми мали вісім таких шкіл. Одна з них набрала дітей, почала працювати. За нашими даними, цього року ми будемо мати п'ять шкіл, які призупиняють свою діяльність через недобір дітей.

- Щоб забезпечити нормальний навчальний процес необхідно було провести капремонти...

- На капремонт шкіл Львову виділено 45 млн грн, обласні школи-інтернати - 20 млн  грн. В районах на ці цілі виділялися різні суми, дехто виділив 5 млн грн, а в Бориславі 60 тис. грн на 30 установ. Бюджет формується з розрахунку на одного учня, а є класи на 10 учнів, є на 25,  а вчителі отримують ту самі зарплату. Якщо мережа оптимізована, тоді на заплату йде менше грошей і частину коштів можна давати на капітальні видатки. Тому ми ведемо розмову про освітні округи,  які оптимізують мережу і готуватимуть дітей до профільного навчання. Зовнішнє незалежне оцінювання ставить великі вимоги щодо рівня і якості освіти  в школах. Хоча і неофіційний рейтинг показує, що ми на другому місті за результатами оцінювання після Києва

- Але тут велика роль репетиторів...

- Ми це також розуміємо. Досить великий відсоток дітей мали репетиторів. Але база має бути. Не кожен може найняти репетитора, базу дає школа. Репетиторство при загальноосвітніх класах є вимушеним. Стоїть питання про перехід на профільне навчання з 10 класу (фактично діти готуються з репетиторами з 11 класу), щоб діти мали більшу кількість годин з тих предметів, які їм будуть потрібні далі.

- Повертаючись до забезпечення шкіл, наскільки діти забезпечені підручниками і які видатки будуть скеровані на харчування дітей у школах?

- Підручниками цього року ми забезпечені дуже добре, не на сто відсотків, але дуже добре. Щодо харчування, то в місті - це 6 грн на дитину в школі, в селі - 3 грн, але школа може мати свій город, співпрацювати з фермерами. Все залежить від бюджету. Львів може собі дозволити більше. В Бориславі не вистачає зарплати до кінця року, і вони не можуть закладати великі суми. Найбільше проблем ми маємо з дошкільними установами, це є найбільша проблема щодо охоплення. Ми вже піднялися на четверту позицію знизу щодо охоплення садочками дітей, але далі маємо черги. Це велика проблема для Львова, Дрогобича.

- Скільки місць бракує в садочках?

- По Львову 800. На черзі у нас 12 тис. дітей. Це неофіційна черга, оскільки  документи батьки несуть в різні установи. Я думаю, що в області є близько 8 тис. дітей, які би хотіли і не мають можливості отримати послуги дошкільного виховання. Щорічно 4 млн грн спеціальної субвенції ми даємо на райони і міста, окрім Львова, для того аби вони розвивали мережу дошкільних закладів. Якщо ми порівнюємо підходи, які є на заході і в нас, то в Україні дошкільне виховання залишається з великим соціальним забезпеченням. Батьки лише відшкодовують 50% вартості харчування в містах, і це без приготування, а в сільських районах - 30%. Весь тягар лягає на бюджет. Закордоном платять 100% за харчування. Ми рекомендуємо створювати групи короткотермінового перебування в садочках - чотири години щодня дитина, крім суботи і неділі, відвідує заняття і йде. Її не треба харчувати.

- А батьки які працюють, де вони мають подіти дітей?

- Для освіти, за нормами ЮНЕСКО, вважається, що дитина охоплена дошкільним вихованням, якщо вона три рази на тиждень навчається по чотири години. Але є соціальна мета, коли батьки працюють. Якщо вони працюють, то повинні платити до бюджету. Нічого нізвідки не буває. Для держави перебування дитини в садочку в рік коштує 1 000 грн, в школі - 3,5 тисячі. Але ми маємо випадки, де школи мають невелику кількість учнів, є по 14 учнів,  то це 14 тис. грн на дитину.

- Не всі батьки можуть платити великі гроші...

- Розумієте, виходить так, що гроші, які скеровуються на навчання, не йдуть на освітні цілі, а здійснюють соціальний захист. В нас є служба соціального захисту, ми це все розділимо і не будемо казати, що освітні бюджети такі великі.

- Багатьом батькам при вступі дітей до школи чи садочок пропонують зробити добровільні внески, пожертви. Чи це не є своєрідною корупцією?

- Є два варіанти, коли внесок, так би мовити, напівлегальний, його вносять, але він є офіційним і це не є порушенням закону. Були випадки, коли це був хабар. Одне і друге не є добре. Можна брати доброчинний внесок з того, хто може дати. Ця проблема дуже гостро стоїть у школах.

- Моя знайома віддала цього року дитину до школи  і їм сказали, якщо ви хочете, щоб дитина сиділа за нормальною партою...

- ...купіть парту. Я також, коли віддавав свою дитину в перший клас, здавав гроші на парту. Є певні проблеми з бюджетом. Я міг це зробити, але для частини людей це дуже складно. Є люди, для яких 10 грн - це дуже великі гроші. Все це треба враховувати.

- Чи існує сьогодні кадрова проблема в школах Львівщини?

- Неможливо влаштувати людей на роботу. Навантаження по області 14 годин на вчителя при ставці 18 годин. З одного боку, ми маємо багато вчителів, з іншого - маємо мало таких, які тримають високу планку нашої освіти, щоб це виправити необхідно змінювати законодавство.

Начальник управління освіти Львівської міської ради Надія Оксенчук

- Незабаром почнеться новий навчальний рік, як готові до нього львівські школи?

- У Львові є 266 навчальних закладів, 96 садків. Запрацюють всі. Цього року спільними зусиллями, нашими й управління капітального будівництва на 45 млн грн ремонтувалося 115 навчальних закладів. Робилися капремонти для відкриття нових груп в дитячих садках. До кінця цього року ми маємо відкрити 27 додаткових груп в садочках. Проводяться роботи з відновлення дитячих садків. Було виділено 800 тис. грн на садочок, який довгий час був в оренді на Медової Печери, ми його відкриємо за рік. До кінця року відкриємо садочок на вул. Патона «Казка». Садочок на вул. Чукаріна ми ще не можемо відкрити, тільки групи, бо в оренді інша частина приміщення, там працює бар. Відкриємо садочок, як тільки вони виберуться і ми проведемо ремонт.

- Скільки приміщень садочків ще є в оренді?

- Мало, більшість вже продані і повернути їх неможливо. Ми подавали міському голові  документи щодо можливості передачі їх до комунальної власності, але, звичайно, це можливо лише через суд, це вже чиясь власність. На початку 90-х у Львові було 182 садки, зараз, із відновленими - 96.

-  Скільки садочків необхідно, щоб забезпечити Львів?

- До 2012 року нам потрібно відкрити 700 груп і це для 80% охоплення дітей. Для цього потрібно дуже багато приміщень. Зараз будується дитячий садок-школа на Сихові, за рік-два його здадуть. Готується містобудівне обґрунтування для садочків на вул. Роксоляни, вул. Сяйво, на вул. Новознесенській готується проект. Зараз діти у Львові охоплені садочками на 58%. Наше дошкілля працює дуже добре, матеріально-технічна база є застарілою, за можливістю ми її оновлюємо. Батьки, громада багато допомагають. Де є хороший завідувач, там створено нормальні умови.

-  Для Львова є гострим питання хабарів, добровільних внесків під час запису до садочків, шкіл?

- Ми про це чуємо. Скажімо, завідувач приймає дитину до закладу, а потім розповідає батькам, які є проблеми і запитує, чи вони можуть долучитися до їх вирішення. Якщо так ведеться розмова, то жоден з батьків не пожаліється, не скаже, що в нього щось вимагають і не назве це хабаром. Всі батьки хочуть, аби їх дитина перебувала в добрих умовах, і коли вони бачить, на що йдуть ті кошти, кожен допоможе, якщо має таку можливість. Інша справа, якщо стоїть питання вимагання, чи кажуть спочатку заплатити, а потім, мовляв, дитину приймемо. Це недопустимо, навіть якщо ті гроші пішли на обладнання садка і завідувач може це довести.

- Такі випадки ви фіксували?

- Були такі звернення, але коли я казала давайте дамо ті гроші разом, ніхто не захотів цього зробити. За два роки до мене було три такі дзвінки, і кожен раз я пропонувала давайте дамо гроші разом, ніхто не погодився навіть назвати садок, де це відбувалося. Щодо шкіл, то парти, стільці, підручники тощо, все має забезпечувати держава, не батьки. Або якщо батькам кажуть, от знаєте, в нас все зроблено, все так гарно, але от тільки парти такі страшні, може знайдемо кошти і купимо для всіх дітей одинакові парти. Гарна ідея і пропозиція гарна, але вона має йти від батьків. В нас ще багато речей має місце, це не тому, що такі вчителі чи керівники шкіл вимогливі. Це йде від невміння господарювати й іншим методом заробляти гроші, а з іншого боку, хочеться створити хороші умови для дітей і от від такої безвиході, бо вчитель розуміє, що щось треба змінити, а як не знає, тому такі парадокси стаються.

- Наскільки фаховими є сьогодні працівники в дошкільних установах та школах Львова?

- Забезпеченість кількісно кадрами в садочках не є дуже хорошою. Ми мали спад демографічної ситуації, садочки закривалися і молоді люди не хотіли здобувати освіту дошкільного педагога. Садочки ми відкриваємо, групи відкриваємо, а спеціалістів немає. Заповнюємо ці вакансії вчителями початкових класів. Зарплата як вчителів, так і працівників садочків є низькою. Хоча в школах кадрами ми забезпечені повністю, раніше не вистачало спеціалістів з іноземної мови, сьогодні можна говорити за кваліфікованих вчителів інформатики. Справжні професіонали йдуть в інші галузі, це чоловіки, а їм потрібно забезпечувати сім'ю.

-  А фаховий рівень...

- Є загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи... Галузь освіти у Львові добре розвинена. Я вважаю, що освіта міста Львова на сьогодні є досить конкурентноспроможною в Україні. Про це свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання. Звичайно, десь і репетитори дітей готували. Я вважаю, що саме незалежне оцінювання поверне дитину до школи, до навчання, воно показало, що треба мати знання. Якщо цього року репетитори відігравали роль, то значення школи щораз зростатиме. Кожен задумається, і батьки задумаються, чого він 12 років вчить дитину в школі, щоб потім репетитора наймати? Він поставить високі вимоги до школи, зреагують керівники школи на те, скільки дітей за результатами оцінювання вступило вчитися далі. Думаю, це буде переворот в освіті.

- Крім цього, що ще показало зовнішнє оцінювання, що ще необхідно змінити в  системі освіти?

- Вартує змінити підходи до навчання. Мені здається, що цього року всі це зрозуміли. Раніше люди казали, що наша освіта прекрасна, що ви там показуєте, кажете про світові тенденції. Наша освіта була справді доброю, але у свій час. А час так швидко міняється, він змінюється швидше, ніж летить наша думка, і не можна працювати за тими методами, технологіями, за якими ми працювали в минулому світі. Цього просто не може бути. На нараді з нашими керівниками, яка була перед першим вересня, я зачитала кілька слів з книжки 1932 року. Ще тоді говорили про нові підходи, казали, що стара школа, яка казала, що не потрібно навантажувати дітей знаннями, яка казала, що вчитель знає все, слухай його і роби так, як він, бо він знає краще, віджила своє. Це 1932 рік, вони говорили, що треба створювати таку навчальну ситуація, де би дитина вчилася сама. Сьогодні на вулиці 2008 рік, і ми говоримо те саме. Наша освіта дуже консервативна, вчителі також, змінити їх бачення, психологію, філософію дуже важко. Сьогодні не треба вчити. Треба створювати навчальне середовище так, щоб дитина вчилася сама, якщо вона навчиться вчитися сама, вона це робитиме все своє життя, і це найосновніше завдання вчителя. Також необхідно навчити дітей поводитися з тестами, щоб вони вміли з ними працювати. Зараз ми вже йдемо на випередження, розробляємо тести для англійської мови, проводимо тренінги для вчителів з іноземної мови.

- Чи потрібні, на вашу думку, вступні іспити в перший клас?

- Є інструкція Міносвіти про те, що спеціалізовані школи проводять відбіркові тести для дітей, це є інструкція, і вона є до виконання. Як би це залежало від мене, я би скасувала будь-які тести при вступі до першого класу. Є мікрорайон, є школа, прийшли діти, скільки можуть прийняти, прийняли і все. Відбір нічогісінько не показує, я знаю це з досвіду, працювала директором школи, це не була ще тоді спеціалізована школа, але ми від першого класу поглиблено вивчали мову. Всі діти здатні вивчати мову, немає дітей, які не здатні вивчати мову, талан потім губиться і кажуть, що дитина була нездібна, але насправді доросла людина, яка була поруч з дитиною, не змогла побачити ці здібності, або навіть стала на заваді їх розвитку. Колись ми брали до школи семирічних дітей і готували їх, готували, тепер беремо шестирічних і знову готуємо-готуємо до школи, а школа для чого?

Школа навчить читати, писати, рахувати. Тим більше, що в інноваційних школах є прекрасні методики навчання, де не треба складати букви в склади, бо це просто регрес в навчанні читати, є методика гострого письма, яка повністю заперечує ті прописи, бо це просто злочин над дитиною. Дитина зорово ще не бачить клітинки, лінійки... і не треба. Треба давати ручку і чистий аркуш паперу, і тоді, коли дитина сама почне рівненько писати, можна переходити до зошита. А ми що робимо? Ми їй пропис, примушуємо її обмальовувати літери, а в дитини ще почерк не такий, а ми ще косу проводимо. Звичайно, батьки повинні готувати дитину, як тільки вона народилася. Це значить розвивати її мовлення, моторику, комунікацію, щоб вона не боялася людей, могла з ними говорити, дуже добре, коли дітям читають вірші, вчать обслуговувати себе, оце підготовка дитини до школи.

- Чи забезпечені діти в школах необхідними підручниками?

- Щороку ми забезпечені підручниками на 78%-83%. Цього року є добре забезпечення підручниками учнів восьмого класу. Вони навчатимуться за новими програмами. Підручники для дітей 9-11 класів взагалі вже не видруковуються, бо ці діти навчаються за старою програмою. Вони користуватимуться старими, їх вистачатиме. Часто ми маємо потребу у закупівлі підручників з іноземної мови, і батьки стають на цю пропозицію, бо вони написані носіями мови, наші не витримують жодної критики.

- Наскільки заповнені дітьми класи у львівських школах?

- Загалом цього року в класах буде менше учнів, ніж у 2007 році. Хоча ми маємо прогрес, до перших класів піде більше 6 тис., це на 300 дітей більше, ніж минулого року.