Суддю у Києві хочуть звільнити через неправомірні рішення у справах Труханова та Коломойського

Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зробила подання про звільнення з посади судді Солом’янського райсуду Києва Людмили Кізюн через суперечливі рішення у справах, де фігурантами є структури, афілійовані із міським головою Одеси Геннадієм Трухановим та мільярдером Ігорем Коломойським. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення палати.

Щодо Кізюн подали три скарги, які об'єднали в одну: перша скарга подана НАБУ та САП щодо епізоду подвійного зняття арешту суддею з грошей ТОВ «Девелопмент еліт» у розмірі понад 92 мільйони гривень, а друга й третя (тотожні) – рішення Кізюн за позовом Коломойського.

Так, за результатами розгляду першої скарги ВРП встановила, що з 15 січня припинені повноваження слідчих суддів, серед яких і Кізюн. У зв'язку з цим справи, в яких не завершений розгляд, мають бути передані на новий автоматичний розподіл. Однак палата ВРП встановила, що суддя Кізюн, всупереч припиненню повноважень, не передала 17 таких справ, серед яких клопотання від ТОВ «Девелопмент Еліт» про зняття арешту з банківського рахунку.

Кізюн письмово пояснила, що, на її думку, передача справи здійснюється без участі судді його помічниками й секретарями судових засідань. Але це спростовується актами про передачу інших справ для перерозподілу, підписаних особисто Кізюн.

Як відомо, 1 лютого Кізюн скасувала арешт понад 92 млн грн «Девелопмент Еліт». Підставою для цього суддя порахувала укладений 9 січня договір між «Девелопмент еліт» та Одеською міською радою про зміну ціни з 185 млн грн на 90 млн грн, чому сприяла експертиза КНДІСЕ про ринкову вартість будівлі.

Палата ВРП зазначила, що суддя не вказала в рішенні, яким чином цей новий договір і експертиза впливають на необхідність арешту коштів. Днем пізніше, 2 лютого, Кізюн надала роз'яснення цього рішення, які ВРП розцінює як спробу змінити мотивувальну частину. Кізюн роз'яснила, що рішення спрямоване на те, щоб зробити можливим повернення Одеській міськраді більш ніж 92 млн грн. Однак, на думку палати ВРП, роз'яснення не узгоджується з ухвалою.

6 лютого суддя Олена Мозолевська повторно наклала арешт на 185 млн грн «Девелопмент Еліт», проте вже 7 лютого Кізюн знову зняла арешт із половини грошей компанії за клопотанням від 3 січня (адвокат «Девелопмент Еліт» подавав кілька клопотань за раз). Палата ВРП погодилася, що розглядаючи це клопотання, суддя вийшла за межі своїх повноважень. Крім того, скасовуючи ухвалу Мозолевської, суддя Кізюн зазначила, що в ній не вказані підстави для арешту. Однак це була резолютивна частина рішення, куди мотиви не включаються. Тому палата ВРП бачить в її діях умисел.

До слова, НАБУ вважає, що голова Одеси Геннадій Труханов разом поплічниками вводив депутатів міськради в оману щодо процедури купівлі приміщень заводу «Краян». За даними слідства, у першій половині 2016 року Труханов домовився з фактичними контролерами товариств UAB Naster, VALTON GROUP LP та «Девелопмент Еліт» про заволодіння коштами місцевого бюджету Одеси.

На переконання детективів, на початку жовтня 2016 року до оборудки залучили оцінщика, який визначив наперед встановлену та завідомо завищену вартість будівлі заводу «Краян» в сумі 185 млн грн. А потім фігуранти справи забезпечили ухвалення міськрадою рішення про придбання приміщень колишнього заводу за завідомо завищеною ціною.

Суддя Людмила Кізюн

Під час розгляду другої й третьої скарг палата ВРП встановила, що Кізюн своїм рішенням заборонила виконувати спірні договори, які прямо чи опосередковано стосуються Ігоря Коломойського, приймати послуги за договорами та оплачувати їх, а також заборонила будь-яким чином використовувати персональні дані Коломойського. Зазначені заходи були вжиті Кізюн як заходи забезпечення позову. Як встановила палата, не вирішуючи спір по суті, всупереч встановленій ст. 150 ЦПК прямій забороні, Кізюн вжила заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Палата ВРП вважає, що такі заходи забезпечення позову не відповідали заявленим вимогам, а також недобросовісним засобом обмеження НБУ, Міністерства фінансів України та «ПриватБанку» в можливості захищатися в судовому порядку. Рішення судді поставило націоналізований ПриватБанк в невигідне становище в спорах із колишніми акціонерами. Палата вважає, що суддя припустилась очевидних порушень і зробила це навмисно.

Таким чином, суддя Кізюн вчинила дисциплінарні проступки, у зв’язку з чим Третя дисциплінарна палата ВРП наклала на неї дисциплінарне стягнення у вигляді подання на звільнення.