«Треба було звернутися до суду й нагадати батькові про його дитину»
Історія про аліменти, суди і гроші
0Неплатників аліментів уже занесли в публічний список, а деякі банки мають повне право повідомляти номери їхніх рахунків, щоб держвиконавці автоматично списували звідти «дитячі» гроші. Тим часом суд такі спори розглядає мало не щодня й першочергово, бо розуміє нагальність рішень. У цьому матеріалі розповідаємо про реальну історію таких виплат, що робити, коли доводиться звертатись до суду і скільки ще хлопчиків та дівчаток можуть почати отримувати законні кошти цього року.
***
«Уявляєш, працівниця пошти сприйняла мене за платника аліментів, але я всього лише хотів надіслати грошовий подарунок мамі», – бідкається мій брат. Мені спочатку смішно. Потім кажу: "Слухай, це не дивно. Я як заходжу в реєстр судових справ, завжди бачу там спори щодо аліментів, інколи по кілька щодня. Та й здебільшого їх своїм дітям виплачують чоловіки. Тому поштарка могла так припускати».
А от колишній чоловік нашої героїні змушений регулярно робити такі виплати своїй дочці: і через пошту, і на банківський рахунок.
«Мене відмовляли від подачі на аліменти»
Мар'яні було 22, коли вона подала на аліменти. Це сталось два роки після того, як жінка розлучилась зі своїм чоловіком. Відвоювати законні гроші її спонукала маленька дитина, з якою вона залишилась. «Я вагалась, бо не раз чула від близьких, що робити такого не варто. Вони переконували: "От побачиш: коли донька виросте, то змушена буде віддавати йому кошти. Але зважаючи на те, що мій колишній ніяк не допомагав нашій дитині після розставання, звернулась до суду».
Наша героїня прийшла до Сихівського райсуду самотужки, лише раз скориставшись допомогою безоплатного адвоката. Та допомогла скласти їй позовну заяву, відтак відбулись засідання. «Їх було два із перервою в тиждень. Щоправда, відповідач на перше не з'явився, натомість прийшов, коли відбувалось друге. Мої позовні вимоги задовольнили й уже через два тижні я отримала задокументоване рішення. Апеляції не подавались», – згадує Мар'яна.
Перші гроші на дитину їй перерахували в поштовому відділенні, через півмісяця судів. Спочатку, зізнається жінка, це були мізерні суми. «100 гривень, мабуть, у 2007 році. До 2015-ого отримувала 400, попри те, що в той час люди заробляли вже більше. Що ми могли собі дозволити? Хліба купити. А от тепер ця сума становить понад три тисячі гривень щомісяця, для Анастасії вона вже є суттєвою. Платити їй саме стільки мій чоловік вирішив самостійно. Я ці кошти ніколи на себе не витрачала, все – дитині, відкладаю донечці для вступу», – розповідає Мар'яна.
Через півтора року Насті буде 18. На запитання «А що робитимете далі?» жінка впевнено відповідає: «Одразу після її Дня народження я знову піду в суд і подам на аліменти. Отримувати їх моя дитина буде до закінчення вищого навчального закладу».
«Суд розуміє, що справи про аліменти нагальні, тому не затягує»
Щороку в Сихівському районному суді розглядається близько півтисячі справ, що стосуються аліментів. Це орієнтовно десята частина від усіх.
«Доки існує батьківський обов'язок утримувати дітей та брати участь у їхньому вихованні, доти відбуватимуться спори щодо цієї виплати. Я проаналізувала кілька періодів і можу сказати, що тенденція не змінюється. Наприклад, у 2019 році із понад 4,5 тисяч справ 535 стосувались аліментів. Минулоріч, коли почався карантин, відтак розглядів мало б бути менше, ми такого не побачили: нарахували 472 справи. А вже за перший квартал цьогоріч маємо 120 процесів», – розповідає голова суду Ольга Бойко.
За її словами, справи про стягнення аліментів можуть розглядатися у двох видах проваджень: наказному та позовному. Під час останнього позивач визначає певний розмір аліментів, які хоче відсудити. «Щодо термінів розгляду, то він не може бути довшим за 60 днів. Протягом перших десяти суди отримують відомості про місце проживання відповідача, відтак відкривають провадження та призначають розгляд. Звісно, не на шістдесятий день. А тоді, коли повідомимо всіх учасників про початок процесу», – зазначила вона.
Справи щодо аліментів розглядаються в межах одного-двох засідань. Якщо одна зі сторін не присутня, розгляд відкладають. При повторній неявці суд ухвалює рішення у його відсутності, тобто заочно. Проте лише в тому випадку, коли погоджується позивач. «Ми стоїмо на тому, що справи про аліменти якщо не першочергові, то нагальні. Діти щодня хочуть їсти, їх треба вдягати. Тому передовсім ми зобов'язані визначити розмір аліментів і час, із якого вони стягуються. А вже опісля тих людей, хто ухиляється від сплати, притягувати до адміністративної відповідальності», – розповідає Ольга Бойко.
Також суддя дає інструкцію, як діяти, якщо питання аліментів торкнулося вас і ви змушені вперше йти до суду.
«Складіть грамотну позовну заяву та ретельно зберіть докази. Це є визначальним при вирішенні спору. Якщо не можете такого зробити, зверніться до адвоката: самостійно обраного чи того, якого вам нададуть у Центрі безоплатної допомоги. Стукати туди можуть особи з інвалідністю, малозабезпечені й багатодітні сім'ї. По-друге, визначтесь із розміром виплати. Якщо вважаєте, що буде достатньо мінімального розміру, який сьогодні становить 1/4 на одну дитину, 1/3 для двох і не понад 1/2 щодо трьох і більше дітей з усіх видів доходу, то немає необхідності ініціювати позов. Достатньо подати заяву про видачу наказу й суд протягом п'яти днів із часу отримання відомостей ухвалює рішення. Без виклику сторін», – пояснює вона.
Динаміка мінімального розміру аліментів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку:
діти віком до 6 років:
з 01.01.2021 по 30.06.2021 – 1921 грн;
з 01.07.2021 по 30.11.2021 – 2013 грн;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 – 2100 грн;
діти віком від 6 до 18 років:
з 01.01.2021 по 30.06.2021 – 2395 грн;
з 01.07.2021 по 30.11.2021 – 2510 грн;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 – 2618 грн.
«До кінця цього року матимемо майже 30 тисяч документів щодо дітей, які зможуть отримувати аліменти»
Міністерство юстиції та його підрозділи в містах. Саме цьому органові суд передає естафету після того, як ухвалив рішення щодо аліментів. Держвиконавці мають контролювати, наскільки сумлінно платники виконують зобов'язання перед дітьми.
«Впродовж 2018 року обласний департамент стягнув із недобросовісних чоловіків і жінок близько 120 млн грн, минулоріч – на понад третину більше. А три місяці року, в якому живемо, вже принесли дітям 44 млн грн. Ці дані динамічні: щоразу додаються нові виконавчі документи. Відповідно, коли діти досягають 18 або 21 року, кількість таких паперів падає. Тому є тільки припущення, що наприкінці 2021 року матимемо їх до 30 тисяч», – каже начальник Західного міжрегіонального управління юстиції Львова Тарас Грень.
Неплатників аліментів чекають обмеження. У них можуть забрати водійське посвідчення, не пропустити їх за кордон, вони на певний час забудуть про полювання чи користування зброєю. Таке стосується тих, хто ігнорує виплати понад півроку. Для цього навіть не потрібне буде рішення суду, вистачить постанови держвиконавця. Якщо в людини немає коштів, її притягають до суспільно-корисних робіт, наприклад, прибирання території, вивозу сміття тощо. Працю має оплачувати громада. Але гроші йтимуть не в кишеню боржникові, а на рахунок дитини. Саме так і відробляв свій борг у понад 40 тис. грн впродовж кількох місяців 2018 року житель села Великі Глібовичі Петро Веретільник. І погасив його. Детальніше про цю історію дивіться в сюжеті.
До речі, про гроші. 23 березня цього року Міністерство юстиції видало наказ про автоматичне списання боргу з недобросовісних платників. У списку опинилися й ті, хто зволікає зі сплатою аліментів. Таких в Україні майже 179 тисяч. І вже місяць тому деякі українські банки запустили процес: достатньо лише кілька кліків онлайн, щоб одержати дані рахунків. Відтак не потрібно писати паперового запиту до фінустанов та одержувати там відмови через банківську таємницю. Процедура, кажуть, держвиконавці, допомагає їм пришвидшити стягнення коштів на користь дітей. А вони їх чекають.