У Львові лише половина бомбосховищ придатні для укриття людей

На Львівщині провели інвентаризацію так званих бомбосховищ. Понад третина з них взагалі не придатні до використання, а більшість лише частково готові.

Так, із 968 захисних споруд, які є на обліку в області, повністю готовими до використання визнали тільки 81. Про це повідомив директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОДА Андрій Умрихін. Ще 549 – частково готові і 338 – не готові взагалі, бо захаращені і забруднені.

У Львові ситуація трохи краща. За інформацією начальника відділу захисту населення та територій управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Євгена Басана, приблизно половина захисних споруд придатні для використання.

«Готові повністю приблизно 20%. Ще 25% – обмежено готові. Більше 50% не є готові. Щоправда, вони не готові як захисні споруди-сховища. До таких є суворі вимоги. Має бути телефонний зв’язок, мають бути справними контрольні прилади, спецобладнання, яке навіть не випускають в Україні. Але після початку АТО держава дала доручення підготувати такі об’єкти принаймні як найпростіші укриття, щоб там могли заховатися люди від загрози для свого життя, від звичайних боєприпасів чи інших негараздів. Якщо з такого огляду дивитися, то десь 70% наших укриттів можна використовувати», – зазначив Євген Басан.

Серед захисних споруд, які визнали непридатними для використання, і сховище на вулиці Угорській. Збудоване воно у 1940-х роках. Там може заховатись до 150 людей, але зазвичай приміщення затоплене водою до половини людського зросту. До того ж дістатися до захисної споруди не просто. Хоча саме приміщення належить Фонду держмайна, територія, на якій воно розташоване, давно приватна і обгороджена. Вільного доступу до неї нема. Держава спихнула це сховище на так зване зберігання невеличкому приватному підприємству. Там дивляться, щоб у приміщення ніхто не лазив, але усе обладнання у бомбосховищі давно віджило своє.

«Ось, наприклад, фільтро-вентиляційна установка мала би подавати повітря у приміщення, очищати його, забезпечувати вентиляцію. Але всі вентилі давно поржавіли і не крутяться», – говорить старший інспектор відділу захисту населення та територій управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Володимир Федотов.

Скільки треба грошей на відновлення укриття – навіть не рахували. Є питання, чи взагалі це доцільно через місце його розташування.

Будували сховища на випадок ядерної атаки. Та після початку війни на сході України їх вирішили підготувати бодай як найпростіші укриття від звичайних боєприпасів. Там не потрібен зв'язок, радіоточка та дороге спецобладнання. Це намагаються відновити на стратегічно важливих підприємствах. Із бомбосховища ТЕЦ-1, яка забезпечує теплом чотири райони Львова, навіть можна керувати роботою теплоцентралі.

«Тут є вся система, необхідна для автономного управління теплоцентраллю. Буде диспетчерська, зараз ми її відновлюємо, пункти. Це сховище розраховане на укриття однієї зміни, а це 75 працівників. А в радянські часи за ними були закріплені ще декілька навколишніх будинків, які також могли заховатися у цьому укритті», – розповідає начальник штабу цивільного захисту ЛКП «Львівтеплоенерго» Сергій Тригоб'юк.

Це укриття десятиліттями було затоплене. Та основні механізми життєзабезпечення збереглися.

«Тут в дуже належному стані усе збереглося, але мокрота була велика, вологість. Зараз ми проводимо ремонт, також будемо відновлювати опалення і водопостачання. Тобто заміна старих труб на нові», – зазначив начальник ТЕЦ-1 Михайло Петельський.

Ремонт планують закінчити до літа. Та відновити бомбосховище мало, за ним постійно треба доглядати. Наприклад, це укриття навіть має свого коменданта. Таку місію взяла на себе завгосп підприємства.

«Моя робота тримати приміщення в чистоті. Раз в тиждень відкриваємося, щоби воно провітрилося. Як літом, більше-менш може бути кожен день відкрите, якщо погода нормальна», – розповідає комендант укриття Людмила Банацька.

Відновити бомбосховище – справа не з дешевих. Це може потягнути й на мільйон гривень, кажуть надзвичайники. І додають, якби держава дозволила перевести їх у найпростіші укриття, сховища легше було б довести до порядку. А крім того, у мирний час власник міг би використовувати приміщення для господарських потреб і це мотивувало б їх належно утримувати.