У Національному музеї ім. А. Шептицького відкрили виставку із Міжнародного іконописного пленеру у Новиці.
Новиця, як кажуть українці, або польською Nowica нині у складі Польщі, а колись це було лемківське село, де народився Богдан-Ігор Антонич. Удев'яте від енергетики цих земель черпали натхнення художники-іконописці, які з'їхалися туди на Міжнародний іконописний пленер.
«О, там чудово малюється, то є невеличке село, де залишилося декілька родин лемківських, село в горах, де є затишно, де є грані умови», – ділиться враженнями іконописець, працівник Національного музею Роман Зілінко.
Два тижні іконописці не лише малювали, а й заглиблювалися у Святе Письмо на духовних реколекціях.
«Це також було місце, де люди могли побачитися і шукати щось спільне у християнській культурі, бо під час пленеру з художниками перебували і священики різних конфесій. Це добра нагода для будування мостів між Польщею, Україною, Білоруссю, передовсім у тому контексті треба сприймати цей пленер», – коментує доктор кафедри україністики Варшавського університету Катажина Якубовська-Кравчик.
Цьогоріч у Новиці творило майже 50 авторів з України, Польщі, Румунії, Білорусі, у попередні роки були і грузини. Кожний має свій почерк, тому на виставці – дуже різні за стилем ікони: від авангардних до класичних.
«Серед авторів, які були на пленері, є люди різних віросповідань, різних за віком, такі, як я, і дуже молоді, які по-різному дивляться на одну і ту ж тему, але тема є одна – це слово Боже, яке описано в Святому Письмі і нам треба його виразити при допомозі фарб і площини», – розповідає Роман Василик, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської Академії Мистецтв.
«Те, що ви бачите на виставці, це результат, як я жартую, того, що нам вдалося створити лабораторію, де народжуються сучасні сакральні твори. Бо художники у Новиці не малювали на замовлення, ніхто їм не вказував, як малювати, мали повну свободу», – додає голова Товариства друзів Новиці Матеуш Сора.
Виставка у стінах Національного музею експонуватиметься до 26 листопада.
Ми використовуємо