У мігрантофобії очі великі
Суспільство

У мігрантофобії очі великі

Як офіційна статистика спростувала тезу про «мільйон українських біженців» у Польщі

Юлія Поліковська, 13 серпня 2016 1101 0

Полякам більше подобаються заробітчани з України, аніж біженці з Близького Сходу. Цей настрій настільки поширений, що дозволив прем’єру Польщі заявляти у ЄС, що її держава опікується близько мільйоном біженців з України. Проте у 2015 році особливий статус отримали лише двоє вихідців з України, а за сім місяців цього року – 16.  З такою динамікою й за всі роки незалежності України кількість уявних біженців не склала б мільйон. Щоб наблизитися до цієї кількості, треба було б порахувати усіх без винятку українців у Польщі, і навіть тоді цей мільйон був би неповним.

У дискусії про принципи розподілу біженців і мігрантів між країнами ЄС представники Польщі зайняли лінію захисту, оскільки не бажають напливу мігрантів в країну.

Попередній уряд країни підтримав рішення Європейської ради, відповідно до якого Польща до кінця 2017 року мала б прийняти 7082 біженця. Проте новий уряд на чолі з Беатою Шидло намагається максимально скоротити ці зобов’язання і натомість виконати передвиборчі обіцянки про обмеження напливу мігрантів.

У цій справі офіційні представники Польщі використовують «українську карту». Так у січні 2016 року новий прем’єр Беата Шидло під час дебатів у Європарламенті в Страсбурзі заявила про «мільйон біженців з України, яких прийняла Польща», обґрунтовуючи «особливий» польський підхід до прийому мігрантів.

«У мене є глибоке почуття відповідальності не тільки за те, що відбувається в Польщі, але й за події в Європі. Ви говорите про мігрантів. Це дуже серйозна проблема. Польща прийняла близько мільйона біженців з України – людей, яким ніхто не хотів допомогти», – заявила вона.

Крім того Беата Шидло заявила, що не має наміру відмовлятися від передвиборних обіцянок утриматися від прийому сирійських мігрантів.

«Давайте зробимо все, щоб Європа була общиною рівних, суверенних держав. Польський уряд не відмовиться від наших зобов'язань перед виборцями», – зазначила вона.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця швидко опонував Беаті Шидло.

«Насправді в Польщі немає біженців з України. В Польщі перебуває, можливо, до мільйона осіб – українських робітників, які прибули і перебувають тут легально, і які займають ті робочі місця і вакансії, що звільнилися в Польщі після того як мільйони поляків виїхали за кордон у пошуках кращої праці», – заявив Андрій Дещиця в коментарі «Укрінформу».

Він наголосив, що українські трудові мігранти не лише не просять соціальної допомоги, як це передбачено статусом біженця, а сплачують в Польщі податки, мають добру репутацію і високу кваліфікацію.

«У тому числі завдяки їм польська економіка продовжує перебувати на високому рівні розвитку», – констатував український дипломат.

Проте це не завадило міністру закордонних справ Вітольду Ващиковському наступного дня публічно змішувати ці поняття. Під час зустрічі з керівником МЗС Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром Ващиковський зазначив, що Польща за останній час прийняла велику групу іммігрантів зі Сходу.

«У Польщі на даний час перебуває близько мільйона українців, які приїжджали через побоювання небезпечною ситуацією, що склалася в Україні, багато з них приїхало з теренів, охоплених конфліктом, інші прибули у пошуках кращого життя. Якщо говоримо про солідарність, то треба цей факт враховувати під час міжнародної дискусії», – сказав голова МЗС Польщі Ващиковський.

Таке об’єднання і округлення в репрезентативну цифру трудових мігрантів та біженців з України є зручним аргументом Польщі у дискусії з партнерами у ЄС. Воно дає надійне підґрунтя для прийняття відповідних рішень.

1 квітня Сейм Польщі прийняв постанову щодо міграційної політики, в якій наголошується, що Сейм висловлює рішучий протест проти спроб встановлення постійних механізмів ЄС з розподілу біженців і мігрантів.

Візит Папи Римського Франциска у Польщу показав, що її влада не збирається змінювати обрану тактику в питанні прийому біженців. На заклик Папи Франциска приймати біженців з Близького Сходу, які потерпають від війни і голоду, польська прем’єр  повторила ту ж тезу: Польща надала притулок багатьом людям з України та відсилає гуманітарну допомогу на Близький Схід.

«Якщо Папа Франциск говорить, що треба допомагати біженцям, то ті, хто критикує Польщу за те, що ми не приймаємо іммігрантів, скажуть: Папа Франциск приїхав і повчив Польщу, Але ті, хто говорить, що в Польщі зараз живуть багато громадян України, які у нас знайшли притулок, ми надаємо гуманітарну допомогу на Близький Схід, підкреслять, що Понтифік вчить нас бути милосердними і в рік милосердя показує нам різні контексти», – сказала Беата Шидло.

Українці у Польщі: біженці VS трудові мігранти

Поруч із цим така риторика не відображає реального співвідношення кількості біженців з України та тих громадян, які прибули у Польщу для працевлаштування, влилися в її економіку і не дотуються з польських бюджетів, а навпаки допомагають наповнювати їх. Також це створює небезпеку більш негативного, викривленого образу українців у Польщі.

Ефемерний збірний образ біженців з України, які випередили біженців з Сирії, розвіюють дані польського Управління у справах іноземців, оприлюднені у звіті «Поточна ситуація стосовно України» за підсумками семи місяців 2016 року.

У звіті зазначено, що у період з 2003 по 2016 рік громадяни України у Польщі подали понад 6 тис. заяв про надання міжнародної охорони (це менше ніж 5% від загальної кількості заяв). Пік прохань про статус біженця у Польщі від українців спостерігався у 2014 та 2015 роках – про це просили 2318 та 2305 осіб відповідно.

Прохачі міжнародного захисту у Польщі у 2003 - 2016 роках

Проте розгляд більшості таких клопотань у Польщі для громадян України закінчився або відмовою, або закриттям справи.

З початку 2016 року станом на 1 липня 16 вихідців з України стали біженцями в Польщі. Ще 1 особа отримала дозвіл на так зване толероване перебування. Ще 20 осіб отримують додатковий захист.

У 2015 році, коли був сплеск звернень, відносно українців було прийнято 6 рішень про видачу дозволу на толероване перебування та 6 рішень про надання додаткового захисту від голови згадуваного управління, та 18 рішень про надання додаткового захисту і 2 рішення про надання статусу біженця в Польщі від Ради у справах біженців.

У 2014 році було 6 рішень про надання додаткового захисту і 11 рішень про надання дозволу на толероване перебування.

Також голова Управління до справ іноземців станом на кінець липня 2016 року веде 549 справ щодо надання громадянам України міжнародної допомоги. При цьому 1566 громадян України на момент кінця липня отримують соціальну допомогу від голови Управління.

Українські біженці у Польщі. Хто вони?

56% кандидатів на отримання міжнародного захисту в Польщі – з Донецької області, 19% – з Луганської, 18% – з Криму, решта 9% – з з інших регіонів України.

75% заявників із Східної України подали небезпечну ситуацію в регіоні як причину покинути країну.

Частина людей у цій групі причиною для отримання міжнародного захисту в Польщі назвала побоювання про безпеку свою і сімї через публічні висловлювання на підтримку єдності України.

Є також люди, які вказали, що не можуть нормально жити в інших регіонах України – через неефективність підтримки уряду та несхвальне ставлення місцевих мешканців до переселенців зі сходу.

Окрім того, чоловіки вказували на страх перед мобілізацією до української армії.

Із загальної кількості прохачів міжнародного захисту близько 14% респондентів посилалися на те, що через їх незгоду з політикою «ДНР», «ЛНР» та окупаційної влади Криму їх переслідували, затримували й допитували, погрожували позбавленням волі або навіть життя, піддавали фізичному насильству.

Серед прохачів з Криму розрізняють заявників, які турбуються про свою безпеку через їхню національність і віросповідання, а також ті, хто є прихильниками членства Криму в складі Україні, і які побоюються дій окупантської влади.

Загалом кількість прохачів, які вказували на страх бути покликаним в українську армію через релігійні переконання або інші переконання ,через які не хочуть або не можуть брати участь в будь-яких військових діях, склала близько 11% заявників.

8% головною причиною вказали економічні труднощі, які виникли через поточну політичну та економічну ситуацію в країні походження.

Крім того в якості причин вказували: неможливість отримати ефективну допомогу від влади України; відсутність місця проживання в інших регіонах України (за винятком Донбасу) ; відсутність ефективного лікування в Україні.

Все більше українців отримують дозволи на проживання у Польщі

У рапорті Управління у справах іноземців містяться також актуальні дані про мігрантів з України, які перебувають у Польщі на підставі дозволів на проживання.

У 2015 році було видано 37 833 рішення про видачу дозволу на тимчасове проживання, 629 рішення про надання дозволу на проживання для довгострокового ЄС, 6 729 рішень про видачу дозволу на постійне місце проживання.

Кількість осіб, які у Польщі отримали дозволи на тимчасове перебування у 2012-2016 роках 

Від початку 2016 року до кінця липня громадяни України отримали 30942 дозволів на тимчасове проживання, 3663 – на постійне проживання і 379 рішень про статус резидента ЄС.

Варто зазначити, що 66% дозволів на тимчасове перебування видане у зв’язку із бажанням заявника працювати у Польщі.

Загалом, станом на 1 липня 2016 року громадяни України мають у Польщі 83 тис. дійсних карт перебування, це близько третини усіх іноземців, що проживають у Польщі на підставі цих документів. При цьому 57,5 тис. мають право на тимчасове перебування, 22,5 тис. – на постійне, близько 3 тис. посідають статус довготермінового резидента ЄС.

Варто також нагадати, що у 2015 році Польща видала 925 тис. віз для громадян України, серед яких трохи більше половини були польськими національними візами.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук