В Україні почастішали випадки жорстокого поводження правоохоронців із затриманими

В останні п’ять років кількість звернень громадян України з позовами до Європейського суду з прав людини щодо порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема у зв’язку з жорстоким нелюдським поводженням під час затримання правоохоронними органами, зростає. «Це - сумна тенденція роботи правоохоронних органів в Україні», - заявив 23 грудня під час прес-конференції керівник громадської юридичної приймальні благодійного фонду «Право і Демократія» Андрій Бурий.

Правозахисник А.Бурий наголосив на тому, що заборона катувань і нелюдського поводження на рівні із забороною рабства є тим абсолютним правом, яке не можна порушувати за будь-яких обставин. Захист громадян від цього має гарантувати будь-яка держава, що входить до Ради Європи, не залежно від стану справ в країні.

Адвокат, член правління фонду Руслан Таратула оголосив, що львів’янин Іван Самардак виграв у Європейському суді позов проти України, оскільки дотепер місцева прокуратура не спромоглася вишукати міліціонерів, що побили громадянина у Личаківському райвідділі ще 2002 року.

Р.Таратула зазначив: «Ми вважаємо, що ця справа є ще одним прецедентом, який свідчить, що в Україні уже давно назріли реформи, які б політично, структурно і законодавчо були спрямовані на зміни у роботів правоохоронних органів, передусім органів внутрішніх справ, прокуратури. Кримінальний процес має бути реформований, відповідно до принципів європейського права, щоб цю ганебну практику змінити».

Водночас адвокат прокоментував ZAXID.NET : «Рада Європи поставила вимоги України з реформування кримінально-процесуального законодавства ще з 2002 року. Те, що досі реальних кроків у цьому напрямку так і не було здійснено, з одного боку, свідчить про складність і комплексність проблеми, а з іншого боку, я так вважаю, це свідчить про значний вплив правоохоронних органів на політику і дії влади в цій сфері».

«Цей вплив спрямований на збереження статусу-кво або щонайменше збереження великого кола повноважень та ситуації безконтрольності і безкарності. Противагу цьому впливу можуть давати інституції громадського суспільства, які насамперед зацікавлені, щоб законодавство відповідало європейським нормам і громадяни України почувалися у найбільшій мірі захищеними», - резюмував він.