Валерій П’ятак: Дрібного бюрократа треба поставити на місце

2007-й рік: на кожного мешканця Львівщини припало по 300 доларів прямих іноземних інвестицій; покращилося фінансування дорожнього господарства; в області збудували нові школи; скресла крига у стосунках влади й бізнесу… 2008-й рік: активно розвиватимуться малі міста; запрацює декілька великих підприємств з іноземними інвестиціями; кожна багатодітна родина, яка виховує десяток дітей, матиме власне житло; кожного (!) дрібного бюрократа поставлять на місце...

Такими є підсумки року 2007-го та прогнози на рік 2008-й, про які в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET розповів перший заступник голови Львівської ОДА Валерій П'ятак.

- Валерію Альбертовичу, чи можна 2007 рік вважати економічно вдалим роком для області? Коли так, які основні досягнення?

- Сьогодні ми можемо говорити, що рік був вдалим - з точки зору тих завдань, тобто програми соціально-економічного розвитку, які ми собі ставимо. Ми виконали ці завдання. Вони підтвердженні конкретними об'єктами і конкретними результатами.

Якщо говорити про об'єкти соціально-культурної сфери, де ми планували багато пускових об'єктів, сьогодні ми можемо констатувати, що є пускові об'єкти в сфері освіти - це п'ять зданих новозбудованих шкіл в області.

Що стосується об'єктів охорони здоров'я, ми також ставили завдання відкрити першу чергу туберкульозного диспансеру в Немирові і відкриваємо її цього року, а наступну завершимо за два найближчі роки. Щодо програм боротьби зі СНІДом - у Львові відбудеться відкриття відповідної установи. Тобто, багато завдань у сфері соціального будівництва ми практично повністю сьогодні виконали.

Ми також суттєво покращили фінансування, якість і обсяги робіт у дорожньому господарстві. Цей комплекс робіт, який по плану мав бути виконаний у першому кварталі 2008 року, йдеться про магістраль Чоп-Броди, ми завершили практично повністю ще у 2007 році. Завершили і надзвичайно важливий сегмент цієї дороги, про який говорили десятиріччями - це об'їзна дорога «Олесько».

- А що не вдалося реалізувати?

- Через політичні події суспільство і органи управління були задіяні в цьому політичному процесі, тому не вдалось побудувати досить чітку і системну роботу у різних напрямках економіки. Є багато роботи, скажімо, з оптимізації мережі системи охорони здоров'я. Ми повинні зрозуміти - де, скільки і якої якості мають бути об'єкти, чи будувати нові об'єкти, а чи вдосконалювати діючі. Наприклад, не вдалося повністю обладнати сільські амбулаторії - тут з точки зору області завдання виконано, бо ми підготували об'єкти, але міністерство повинно було взяти на себе забезпечення обладнанням, чого не відбулося.

Є також системні речі, які необхідно буде 2008 року впроваджувати в освіті. Насамперед, йдеться про систему професійно-технічної освіти. Ми зініціювали передачу повноважень у цій сфері на регіональний рівень, і цього року вперше розпочали роботу щодо аналізу системи ПТУ на Львівщині. У 2008 році слід буде далі працювати над вдосконаленням згаданої системи - йдеться про створення програм підготовки конкурентної і професійної робочої сили.

Ми також у 2008 році маємо комплексно підійти до програми розвитку малих міст як осередків місцевого розвитку. Тобто, ми аналіз зробили, а до виконання програми вже плануємо приступити у наступному році.

Словом, є речі, про які можна конкретно казати, що вони зроблені, а є речі, де проведено ґрунтовний аналіз.

- Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року - основний документ, що є орієнтиром розвитку регіону. На якому етапі реально зараз є реалізація цієї стратегії?

- Ми постійно моніторимо цю стратегію. І це ключовий момент. Основні пріоритети стратегії виконуються через середньострокові програми соціально-економічного розвитку, через конкретні проекти. Скажімо, зараз при формуванні бюджету ми вимагаємо програмно-цільового підходу. Якщо є програма, яка розроблена і в ній зафіксовані розрахунки та індикатори ефективності, ми намагаємося її підтримувати і фінансувати. Якщо немає програми - ми не розглядаємо такої пропозиції.

- Основні напрямки, зазначені у стратегії, - це створення на території Львівщини промислових та технологічних парків і розвиток транспортних коридорів. Розкажіть про це детальніше - де саме і що розвиватимуть?

- Щодо транспортних коридорів - тут питання розглядається в контексті підготовки до Євро-2012. Ми в рамках українсько-польської комісії погодили нові пункти перетину кордону і чекаємо їх затвердження на державному рівні. Транспортні коридори мають з'єднати Львів із пунктами перетину кордону - і це пріоритет наступних чотирьох років. Важливою є і концесія магістралі «Краківець-Броди» - теж підготовлено законодавчий проект і слід прийняти рішення. Окрім цього, треба виконати цілий комплекс робіт щодо комунальних доріг міста Львова - це теж пов'язано із підготовкою інфраструктури міста до Євро-2012.

Інноваційний компонент. Завершене нами дослідження показало серйозні розриви між наукою і реальною економікою. І коли говорити про індустріальні парки, хоч відповідне законодавство поки відсутнє, ми маємо у кожному районі уже підготовлений майданчик, де можна реалізовувати промисловий чи індустріальний парк. А ще, я сподіваюся, перше таке підприємство - індустріальний парк «Черляни» - почне свою роботу у 2008 році. Адже тут інвестори є, проект готовий і повинно початися будівництво.

І тут постає проблематика малого і середнього підприємництва. Її слід негайно брати під контроль. Це реальна регуляторна політика. Сьогодні, скажімо, малий і середній бізнес має досить багато проблем і бар'єрів, і ми повинні зараз зробити справді реальне дослідження тих проблем.

- Як влада реально може вплинути на так звані дозвільні проблеми? Як, наприклад, вплинути на податкову чи інші органи?

- У сфері податкової тут ще не має найбільше проблем. Бо в органів місцевого самоврядування у цьому сенсі більше проблем, ніж в контролюючих структур.

Насамперед, має впроваджуватись чітка регуляторна політика. Це прозорість, залучення громадськості у цей процес - і це постановка для тих, хто має контролювати закон, для силових структур та органів влади. Там, де треба впливати, слід прикладом показати, що хтось не правий і зловживає власним посадовим становищем. І коли ми будемо мати два-три таких яскравих прецеденти, - усі інші відразу почнуть працювати по-іншому. Думаю, це навіть буде ключовим моментом у пов'язаній із антикорупційними діями програмі уряду. Бо малому бізнесу насправді важко перебороти дрібного бюрократа. Тому треба цього бюрократа врешті поставити на місце.

- Які фінансові (інвестиційні) перспективи отримає область від участі у різних міжнародних виставках - як-то в «Ганновер-Мессе-2007» чи у «Reisemesse Koln International» тощо?

- Участь у виставках - це необхідність та маркетингова політика. Місто Львів та Львівщина повинні об'єктивно пропагувати свій регіон і запрошувати усіх до інвестицій чи просто до співпраці. Чи є результат промоції? Є. Наприклад, виконання тих показників, про які ми говорили вище, - це і є результат промоції попередніх років, а результат промоції цього року ми будемо оцінювати у 2008 та в наступних роках. Якщо до нас прийдуть нові інвестори, то це буде завдяки саме цій маркетинговій політиці. Більше того, у цій царині ми навіть підсилили деякі напрямки. Так, в управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції ми ввели сектор, який буде займатися промоцією.

- Чи вдалося реалізувати заплановане на Міжнародному економічному форумі «Україно, вперед!»? Який проект можна назвати головним проектом цього форуму?

- Так. Одне із основних досягнень - це ті інвестори, котрі поділи пропозиції на будівництво стадіону до Євро-2012. Адже ці інвестори були присутні тоді на форумі. Окрім цього, є інвестори, котрі зараз працюють у сфері готельної інфраструктури, є такі, що думають про залучення інвестицій в дорожню інфраструктуру тощо.

Також цього року ми плануємо провести економічний форум під гаслом «Інвестиції - у збереження історико-архітектурної спадщини». Ми уже відпрацювали це питання із німецькою та австрійською сторонами і будемо готувати нові підходи та певні інвестиційні пропозиції щодо залученні інвесторів до замкової інфраструктури, до культурної спадщини.

- Відомо, що 2006 року обсяг іноземних інвестицій в економіку Львівщини збільшився у 1,9 рази. Якою була ситуація у 2007 році? Скільки інвестовано з розрахунку на одного мешканця області?

- 2007 року обсяг інвестицій в економіку Львівщини збільшився ще мінімум у два рази від 2006 року. Сьогодні ми орієнтовно маємо 200 млн доларів прямих іноземних інвестицій. На одного мешканця - це близько 300 доларів США іноземних інвестицій.

- Чи можна очікувати відкриття нових підприємств на території Львівщини за рахунок інвестора? Скільки робочих місць це дозволить створити?

- Наступного року планується збільшити на 500-700 робочі місця на «Леоні». Там відбудеться розширення виробництва. Окрім цього, заплановано, що у 2008 році розпочнеться будівництво крупного заводу високих технологій в межах індустріального парку «Черляни». Правда, робочі місця тут будуть створені через півтора року - йдеться про 2 000 робочих місць. Також компанія «Хенкель» у Великих Мостах розпочинатиме інвестиційні проекти у сфері будівельної індустрії.

Тобто, проекти є, і питання в тому, де знайти робочу силу. Бо це дійсно сьогодні проблема №1 на Львівщині.

- То Ви не жартували, що на Львівщині доведеться працювати китайцям?

- Я не думаю, що це жарт. Це проблема, про яку треба думати на державному рівні - ми повинні бути готові до контрольованої державної політики у сфері робочої сили з інших країн. Так, багато українців працює на заході, і це не означає, що ми просто механічно перенесемо їх сюди. Але є і велика зацікавленість до роботи в Україні - і це стосується тих країн, де рівень життя і заробітної плати є суттєво меншим. І ми будемо використовувати цю робочу силу, але треба чітко координувати і контролювати цей процес, бо питання тут є у сфері державної безпеки.

- А працівники якої сфери користуватимуться найбільшим попитом?

- Насамперед будівельники. Не вистачатиме також кваліфікованої робочої сили у сфері послуг та в сфері туристичної інфраструктури. Потрібні також робочі кадри у сфері промисловості та машинобудування.

Це ключові речі. Бо бюджетна сфера, здебільшого, укомплектована.

- Інший бік інвестиційної медалі. Відомо, що лише у січні-вересні 2007 року з економіки Львівщини нерезиденти вилучили 32,3 млн дол. прямих інвестицій. Яка ситуація на кінець 2007 року?

- Це є безперервні процеси - інвестиції заходять і виходять. Дехто свої інвестиційні проекти переплановує в силу різних обставин. Тому, можна сказати, що ця цифра на кінець року у межах 32 млн грн і коливається.

- Щодо внутрішньої інвестиційної програми Львівщини: якими будуть пріоритетні об'єкти фінансування на території області за рахунок коштів державного і обласного бюджетів?

- Пріоритетами залишаться, безумовно, освіта в сільській місцевості. Також ми повинні завершити у 2008 році програму щодо сільських амбулаторій. Важливо відновити дитячі садочки у селах - але ми маємо наперед проаналізувати, які саме садочки є придатні, а де треба будувати нові - бо, і це тішить, в області є позитивні демографічні процеси.

З крупних об'єктів пріоритет, насамперед, віддаватиметься об'єктам, узгодженим по програмі Євро-2012. Сьогодні ця програма передана у міністерство і в першому кварталі 2008 року має бути остаточно узгоджена.

- Проблема неосвоєння коштів субвенцій, про яку згадували не на одній колегії Львівської ОДА... Ситуація на кінець 2007 року змінилася? Чи залишились райони, де практично ці кошти не освоєно? І невже тут уся проблема у непроведенні тендерів?

- Ми постійно на цьому питанні акцентували увагу на нарадах та колегіях. На завершення року область абсолютно нормально вийшла із освоєнням державних коштів - це субвенції і програми. В основному, по районах і по територіях кошти освоєно. Деякі райони, як-то Кам'янка-Бузький, навіть на 100% освоїли ще місяць тому і просили додатково коштів (ми навіть преміювали такі райони). Але є території, де ще є знаки питання. Сьогодні я бачу, що кілька мільйонів може бути неосвоєно у м. Львові,  також є проблеми  в Яворові.

У чому причини? Насамперед в тому, що пізно були затверджені постанови Кабміну щодо переліку об'єктів - це було десь у червні. Але основною причиною, все-таки, є ненормальні підходи Тендерної палати та регуляторного законодавства. Незважаючи на численні доручення та обіцянки, проблема на державному рівні не розв'язана. Хоча ми намагалися не йти на поводу у Тендерної палати. Коли ми відчували, що ми праві - ми вимагали фінансування і практичного освоєння коштів. Хоча залишаються і певні спірні моменти, де Тендерна палата вважає, що ми тут не праві, бо не стали на коліна перед нею. Але ми не станемо, кажу відразу.

Я вважаю, що в існуючому варіанті Тендерна палата України є основним гальмом усіх нормальних економічних речей.

- А що є гальмом Програми розвитку малого підприємництва Львівщини, яку ухвалювали з великою помпою, але наразі не можуть утілити? Як заявляють підприємці - через бездіяльність влади. У чому справа?

- Це місія влади - бути завжди критикованою.

Ситуація тут непроста. Адже середовище стає більш конкурентним і у ньому все важче і важче працювати, потрібно швидко змінюватись і швидко приймати рішення. І це притаманно малому бізнесу. І ми, як державна структура, насамперед відповідаємо за створення нормальних умов для розвитку цього підприємництва. Звісно, є й державний рівень, який має ці умови забезпечити, але є й ми, які маємо їх контролювати.

Я особисто 2007 рік визначаю як рік великого погіршення у сфері малого підприємництва. І це є задані із Києва принципи державної політики - коли великим корпорація приділяли більше уваги, а малий бізнес сам собі. Вплинули також і певні непрозорі речі в тендерах і у відшкодуванні ПДВ тощо. Хоча, до слова, у Львівській області і податкова, і митниця намагалися вести себе достойно. Але ж розумієте, є міліція, пожежна та санітарна служби і так далі... Тут для вирішення проблеми слід зібратися за круглий стіл і відкрито ці проблеми обговорити.

- ДК «Газ України» час від часу лякає мешканців області тим, що ті можуть залишитись без газу. Чи справді ситуація критична? Чи можете Ви гарантувати, що мешканці області будуть з газом взимку?

- Якщо оцінювати усі бюджетні установи, їх забезпечення фінансовими ресурсами, тут до кінця року ми закрили усі наші зобов'язання перед ДК «Газ України» - проблем нема. Аналогічно і щодо розрахунків населення, яке належить до пільгових категорій. Окрім цього, наше населення добросовісно ставиться до обв'язку «платити». Тому сьогодні ми маємо практично 85-90% розрахунків. Це один з кращих показників в Україні!

Інша річ - якість роботи теплопостачальних компаній. Це вже питання до органів місцевого самоврядування - бо це їх об'єкти і їхня власність. Тому органи місцевого самоврядування повинні ефективно забезпечувати роботу цих об'єктів і, відповідно, збір платежів і розрахунки за газ. А коли коштів не вистачає - органи місцевого самоврядування мусять думати, як дотувати ці підприємства з місцевого бюджету.

Я переконаний, що «газових» проблем на Львівщині не буде принаймні ще в січні цього року. А далі постановка питання залежатиме від того, якою буде ціна за газ. Сподіваюсь, Мінфін відкоригує бюджетні призначення для бюджетних установ, обрахує усе по соціально незахищених категоріях населення, а підприємства і промисловість справляться із тими цінами. Ми просто повинні будемо навчитися у найближчій перспективі запровадити кожен режим економії і розуміти, що газ - це один із найбільш дефіцитних товарів.

Окрім цього, ми у 2007 році стимулювали запровадження енергозберігаючих технологій серед населення і профінансували близько 600 тис. грн у якості компенсації відсотків за кредити у цій сфері. Також наше перехідне зобов'язання на 2008 рік по кредитах на енергозберігаючі технології є десь півтора мільйона гривень. І ця програма цього року дала нам можливість залучити 13 млн грн кредитних ресурсів для населення - і це дало можливість зекономити близько 105 млн кубів газу! Оце і є пріоритет, який ми будемо далі впроваджувати. Тому основний акцент на 2008 рік - це програма енергозбереження у бюджетній сфері, і ми думаємо, як її не розтягувати на 10 років, а реалізувати за 2-3 роки, досягнувши певного економічного ефекту.

- Які проекти із запланованих на 2008 рік повинні зреалізуватись, що повинно відбутись, що змінитись, щоб в кінці 2008 роки ви могли сказати: «Цей рік був вдалим для Львівської області»?

- Я не можу поставити собі якесь одне завдання, оскільки відповідаю не за окрему галузь, а за всю економіку області. А розписати окремі речі ми зможемо лише отримавши контрольні цифри бюджету.

Та все ж ключовими і так званими «контрольними» будуть речі насамперед у соціальній сфері. Наприклад, у січні слід завершити базу даних багатодітних сімей Львівщини, а до кінця року вирішити питання житла (і не тільки) родин, які мають 10 і більше дітей. Для цього фонд Пінчука готовий дати на 2008 рік 3 млн грн, долучаться і підприємці та благодійні організації - до кінця 2008 року проблематика багатодітних сімей буде суттєво зрушена.

Я, звичайно, хотів би говорити і про дороги. Але про це можна казати лише коли буде бюджет - бо ці речі вимагають багатомільйонних вкладів.

- Чи готові Ви змінити власну посаду на іншу або ж на роботу в Києві у разі такої пропозиції?

- Для чого? Мені й тут цікаво.

- Якщо теоретично припустити, що Валерій П'ятак змінює роботу, хто б, на Вашу думку, зміг посісти Ваше місце?

- Я знаю таких людей. Але не називатиму їх прізвищ. Багато людей у нас з великим потенціалом і можуть із цією роботою впоратися.

Фото прес-служби Львівської міської ради