Від доторку львівського митця Володимира Сидоренка оживає шкіра

Львівський митець Володимир Сидоренко пішов батьковим шляхом: от тільки той розписував храми, а син взявся за художні вироби зі шкіри. Навчився цього в Львівській академії мистецтв, а згодом й сам став викладати на рідній кафедрі моделювання костюма.

Його роботи насичені філософією. Як, до прикладу, одна з тих давніших картин – «Старі гнізда».

«Ця робота пов’язана з селом, з людьми. З людьми і з тими домівками, в яких вони проживали, в яких народилися, з яких вилетіли, як ті птахи… і полетіли по світу. І в які завжди тягне додому», – описав свою роботу автор Володимир Сидоренко.

Зображення із заготівок митець переносить на шкіру під гарячим пресом. Іноді твір оздоблює плетінням, різьбленням, тисненням, випалюванням чи бісером. І цього вже вміють його студенти. За понад два десятки літ творчості майстер створив більше 50 тисяч виробів — панно, гобелени, рельєфи, а ще черевички, тайстри, пояси. Є у нього і абстрактні твори, як, до прикладу, «Родина».

« Хтось побачить тут дітей, хтось родичів, хоча на шкірі образу людини як такої тут нема. Є внутрішній світ людини. Якщо брати в цілому, це не тільки сім’я, а колектив, в якому працюємо, суспільство, цивілізація, в якій існуємо. Ця цивілізація мала би об’єднатися думками над чимось спільним», – уточнив майстер.

Роботи пана Володимира розійшлись по всьому світу. У польського письменника Януша Вишневського і в бразильського Пауло Коельйо – шкіряні грамоти, в японського модельєра Кензо Такада – медаль з рельєфом Львова. Мають дарунки й історик моди Олександр Васильєв та модельєр В’ячеслав Зайцев. А ще, додає автор, дещо з робіт є і на Гавайських островах.