Виклики пенсійної реформи

Перманентні провали наповнення Пенсійного фонду поставили руба питання про пенсійну реформу. Відповідний урядовий законопроект найбільше уваги приділяє проблемам солідарної системи, з якої громадянам виплачують державні пенсії. Натомість запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного страхування відсувається до моменту, коли бюджет Пенсійного фонду стане бездефіцитним.

Прийняття законопроекту «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» уряд обґрунтовує потребою подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування. Однак і закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (до якого проект пропонує зміни) ще 2003 року передбачав основні напрями переведення пенсійної системи з однорівневої солідарної до трирівневої, де, окрім солідарного рівня, є обов’язковий накопичувальний та добровільний накопичувальний. Але реалізувати нововведення так і не вдалося.

Дефіцит Пенсійного фонду

На покриття дефіциту Пенсійного фонду 2009 року з державного бюджету було виділено 30 млрд гривень, 2010-го - майже 27 млрд. Видатки на пенсійне забезпечення сягали відповідно 18% і 16,3% ВВП, що є одним з найгірших показників у світі.

Покриття дефіциту ПФУ з держбюджету, своєю чергою, нарощує дефіцит останнього. Доводиться й далі залазити в борги. За інформацією віце-прем’єра Сергія Тігіпка, торік сума державного боргу сягнула 41% ВВП. Для обслуговування цього боргу потрібно понад 70 млрд гривень, а це – п’ята частина державного бюджету. На ділі це означає, що можливості за таких умов інвестувати в розвиток економіки у держави вкрай обмежені.

Відтак уряд пропонує кроки для збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду.

Доведеться працювати

Зокрема для збільшення надходжень пенсійних страхових внесків пропонується збільшити мінімальний страховий стаж для права на пенсію громадянам від 5 до 15 років.

При цьому враховано, що Україна – країна зі старіючим населенням, кількість працівників у нас постійно зменшується, а кількість пенсіонерів – ні. Якщо 2006 року працювали 15,5 млн громадян, то 2010 – 14,4 млн, а кількість пенсіонерів – 13,7 млн осіб.

Про те, як це співвідношення виглядає на Львівщині, нам розповів заступник начальника Головного управління економіки та інвестицій облдержадміністрації В’ячеслав Голуб: « Для Львівщини це дуже актуально, якщо розглянути співвідношення пенсіонерів до економічно активних осіб, які працюють. Із 2,5 млн населення працездатними на Львівщині є 1,5 млн осіб. Проте всього офіційно зайняті лише 525 тис. громадян. Водночас за 2010 рік отримувачами пенсій було 640 тис. осіб. Безумовно, треба активізувати надходження страхових платежів з економічного сектора».

Долати проблеми дефіциту Пенсійного фонду можна було б і в інший спосіб, збільшуючи нарахування на зарплату, однак діяти в цьому напрямі уже просто небезпечно, Україна й так має один з найвищих рівнів соціального страхування у світі, понад 40%, через, що значна частина підприємців тінізує зарплати найманих працівників.

Тож роботодавці позитивно відгукуються про збільшення страхового стажу для отримання пенсії за віком. Голова Комітету підприємців Львівщини Ярослав Рущишин під час громадського обговорення законопроекту у Львівській обласній раді заявляв: « Ми всі маємо чесно сказати, що не заробляємо достатньо, щоб утримувати своїх батьків. Тому треба працювати довше, більше і краще. Треба переносити тягар відповідальності за пенсійне забезпечення з держави на конкретного українця».

Для жінок

Крім того, розробники пенсійної реформи не могли оминути увагою диспропорції стажів та пенсійних витрат на жінок і чоловіків. Адже жінки в Україні, маючи нижчу межу працездатного віку, менший стаж, після досягнення пенсійного віку живуть довше, а отже, довше отримують пенсії. Заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України Олександр Сафін зокрема зазначив: « Жінки в Україні отримують пенсію в середньому впродовж 25 років, чоловіки – 14. Термін отримання пенсій чоловіків є на рівні Європи, а жінок – найдовший у Європі».

Відтак було запропоновано збільшувати пенсійний вік для жінок від 55 до 60 років на 6 місяців кожного року. Держава пропонує компенсувати матеріальні втрати так: на період підвищення віку пенсія жінок буде збільшуватися на 2,5% за кожні півроку. Теоретично за 10 років розмір пенсії може зрости на 25%.

Водночас ставлять логічне запитання:  чи є гарантії, що люди матимуть, де працювати ці додаткові роки? Заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець прокоментувала з цього приводу: « Люди передпенсійного віку, яких стосується це збільшення, не мали можливості після розпаду Радянського Союзу, у період занепаду економіки в Україні працевлаштуватися, вони були незатребувані, безробітні. Виходить так, що вони не набули достатнього стажу, не здійснили достатньої кількості страхових внесків. Їм буде важко допрацювати ті 10 років. Держава має подбати про вирішення питання їхнього працевлаштування. Якщо ж їх робочі місця збережуться, тоді треба створити додаткові робочі місця для молоді».

Для чинних пенсіонерів

Щодо видаткової частини бюджету Пенсійного фонду, реформатори заспокоюють, що оскільки в Україні закони зворотної сили не мають, особи, які стали пенсіонерами до прийняття цього закону, отримуватимуть пенсії на тих умовах, на яких були призначені.

Найбільш вигідною ця норма може бути тим, хто зараз отримує пенсії великого розміру. Це можуть бути колишні державні службовці високого рангу чи особи, яким пенсії призначені за особливі заслуги перед державою.

Справа в тому, що пропонується встановити верхню межу розміру державної пенсії. До сьогодні в Україні таких обмежень не було. За даними міністерства соціальної політики України, розрив між мінімальним розміром пенсії та максимальним сягає 100 разів. Уряд пропонує встановити верхню межу на рівні 12 прожиткових мінімумів, з 1 січня 2011 року це - 8 тис. 808 грн.

Це обмеження застосовуватиметься у визначенні державних пенсій згадуваним категоріям осіб. Проте для тих, хто отримує суттєві пенсії зараз, від 10 до майже 100 тис. гривень, передбачена певна поступовість у застосуванні до них такого обмеження.

« Пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і у яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії буде відповідати максимальному розміру пенсії», - йдеться у розділі ІІ законопроекту «Перехідні положення». Можна припустити, що в окремих випадках пенсії до відбуття людини з цього світу так і не скоротяться до згадуваного рівня у 12 прожиткових мінімумів.

Щоправда, Сергій Тігіпко заявляє, що пенсії понад 10 тис. грн на сьогодні отримує 3 тис. 872 особи, при цьому 872 із них – Герої України, Герої СРСР, а 3 тис. – колишні народні депутати, держслужбовці. « Це не та кількість, яка може нас виручити», - зазначав він.

Послаблення передбачене і для пенсіонерів, які працюють, отримувачів спецпенсій, які досягнули пенсійного віку до реформи. Після реформи на період роботи такі пенсіонери отримуватимуть не спеціальну пенсію, а лише загальну. Звичайні пенсіонери і зараз, і після реформи будуть отримувати повну пенсію, якщо працюватимуть. Загалом сьогодні в країні, за даними, представленими Сергієм Тігіпком, 2,9 млн пенсіонерів продовжують працювати.

Пенсії державним службовцям

Для визначення пенсії державним службовцям пропонується брати до обрахунку не 90% заробітної плати, як є зараз, а 80%. Зазначимо, що ця норма викликає суспільні заперечення. Так, під час громадського обговорення законопроекту на Львівщині пропонувалося відмовитися від запровадження цієї новації хоча б для держслужбовців нижчих рангів. « Середня зарплата спеціалістів районного рівня у системі соціального захисту від 900 до 970 гривень. На 50-70 гривень більше зарплати мають державні службовці обласного рівня. Третій рік поспіль немає ні доплат, ні премій. Якщо людина йде на пенсію зараз з посади із зарплатою 950 грн, їй порахують пенсію на рівні 90%, а після прийняття пропонованих змін, напевне, рахуватимуть лише 80%», - прокоментувала ZAXID.NET Оксана Яковець.

Звучало це питання і під час телемосту з журналістами зі Львова, Запоріжжя, Харкова, Донецька, Києва із віце-прем’єром Сергієм Тігіпком. Він тоді зазначив, що треба буде ще додатково подискутувати щодо цієї норми і, можливо, зробити виняток для держслужбовців, які отримують невеликі зарплати.

Бюджетна сфера

Для працівників бюджетної сфери законотворці передбачають так звану «соціальну подушку», яку можна певним чином пояснити, проте складно це пояснення поєднати із загальною потребою збалансування видатків Пенсійного фонду.

Так, пропонується для покращення умов пенсійного забезпечення працівникам бюджетної сфери з виходом на пенсію надавати одноразову допомогу розміром 10 призначених їм пенсій.

При цьому не варто забувати, що бюджетні працівники мають, за чинними нормами законодавства, право на пенсію за вислугою років. « Жінка відпрацювала 30 років в бюджетній сфері, наприклад вихователькою, і виходить на пенсію. Можливий варіант, що вона ще має наснагу і потенціал працювати. Тоді працевлаштовується і, отримуючи пенсію, продовжує заробляти й зарплату. Водночас, за новим законодавством, з досягненням пенсійного віку вона ще буде мати право на 10 пенсій, призначених їй за віком», - прокоментувала ZAXID.NET Оксана Яковець.

Для роботодавців

У будь-якому випадку треба розширювати коло платників страхових внесків до Пенсійного фонду. У випадку підприємств потрібно працювати над тим, щоб якомога більше працівників були легально працевлаштовані, отримували офіційно зарплату. Треба дбати й про те, щоб ця зарплата відповідала кваліфікаційному рівню та виконуваній роботі, тоді й відчуватиметься ріст страхових пенсійних надходжень.

На цьому наполягає Головне управління Апарату ВРУ у висновку на законопроект: « Запровадження запропонованого комплексу заходів, спрямованих на збалансування солідарної системи пенсійного страхування, не може вважатися виправданим до тих пір, доки не буде вичерпаний весь арсенал соціально нейтральних і економічно необхідних заходів, що можуть забезпечити розширення бази пенсійних надходжень. Йдеться, зокрема, про заходи з детінізації заробітних плат, рішуче скорочення сфери зайнятості на тимчасових роботах без належного оформлення угод, удосконалення системи сплати страхових внесків осіб, що працюють за спрощеною системою оподаткування, підвищення рівня заробітної плати працівників, реалізацію програми розвитку робочих місць і відповідне збільшення рівня зайнятості населення». Загалом же Головне управління Апарату ВРУ рекомендує відправити законопроект на суттєве доопрацювання.

Тим часом роботодавці Львівщини твердять, що влада в Україні не створює сприятливих передумов для розвитку бізнесу та добровільного руху керівників підприємств у напрямі збільшення легальних робочих місць, детінізації та підвищення зарплат.

« На жаль, сьогодні законів, які б мали мотивувати до розвитку легального бізнесу, до праці, нема. Більше надходжень може бути за рахунок легалізації зарплати. Вона буде легалізована, коли відповідальність за сплату страхових внесків до солідарної системи перейде з роботодавця на працівника. Сьогодні 40% нарахувань на зарплату і є причиною тіні» - заявив президент Асоціації роботодавців Львівщини Зиновій Бермес.

Він додав: « Як би не посилювали репресивний механізм, таким чином економіку з тіні не виведуть. Лише зміна законодавства може змінити ситуацію. Треба усувати причини, які викликають недонадходження до Пенсійного фонду».

Голова КПЛ Ярослав Рущишин, своєю чергою, зазначив: « Наш виробник не виграє світову конкуренцію, якщо далі буде таке нарахування на зарплату. Треба його, навпаки, зменшувати і негайно впроваджувати накопичувальний рівень пенсійної системи».

На його думку, збільшення бази сплати внесків до загальнообов’язкової системи пенсійного забезпечення може відбутися насамперед за рахунок економічного стимулювання, а не каральних заходів. « Податкова міліція є інструментом заганяння в тінь, а не витягування звідти», - сказав Я.Рущишин.

Самозайнятим?!

Самозайнятим, а такими є підприємці-фізичні особи та трудові емігранти, пенсійна реформа по-суті не обіцяє жодних стимулів.

Приватні підприємці вже законодавчо зобов’язані здійснювати доплати за себе до Пенсійного фонду, які не покриває єдиний податок, інші самозайняті з 2004 року мають право укладати добровільні угоди з Пенсійним фондом.

« Все залежить від офіційних внесків, які вони вносять до Пенсійного фонду. Якщо вони цього не робили і не робитимуть, солідарна система не зможе їх підтримати», - коментує Сергій Тігіпко ситуацію з трудовими емігрантами.

Трудових емігрантів можна було б розцінювати як трудовий ресурс, що може впливати на вирівнювання негативного співвідношення між працюючими і пенсіонерами в країні. Це питання створення робочих місць, причому в перспективних галузях економіки. Як зізнається Сергій Тігіпко, напрацювання таких програм поки що серед пріоритетів роботи влади.

Більше перевірок

Сергій Тігіпко заявляє, що готовий дискутувати з бізнесом щодо умов співпраці, проте посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері праці - неминуче. Уже до кінця березня, за його словами, має бути розроблений проект закону з легалізації зарплат та робочих місць. « Ми будемо посилювати адміністративну відповідальність, особливо за нереєстрацію робочих місць», - заявив віце-прем’єр під час телемосту із журналістами.

Також уряд має намір вимагати підвищення рівня зарплат кваліфікованих працівників. « Дуже велика кількість підприємств встановлює мінімальну зарплатню. Мільйони людей в країні працюють на керівних посадах і мають офіційно мінімальну зарплату, – коментував С.Тігіпко. - Я не виключаю можливості встановлення індикативних показників відрахувань до соціальних фондів, хоча б до пенсійного».

Але вже зараз можливості контролю за дотриманням законодавства про працю і оплату праці є значними. У Львові фахівці відділу праці міської ради узгодили з податковими інспекціями, управлінням Пенсійного фонду, територіальним відділенням Держнаглядпраці, прокуратурою алгоритм перевірок підприємців, метою яких є легалізація найманих працівників і зарплат. Починають із закладів громадського харчування. Цікаво, що податківці вперше будуть брати участь у таких заходах завдяки тому, що Податковий кодекс містить новацію про фактичні перевірки за зверненнями інших державних органів.

Ось як коментує це начальник відділу праці Львівської міської ради Катерина Рибачок: « Завдяки узгодженню дій контролюючих органів, пришвидшиться реагування на факти порушення законодавства про працю, які, до слова, можуть карати і адміністративно, і кримінально».

Примарні перспективи накопичувальної системи

Перспектива запровадження другого рівня пенсійної системи – накопичувальної, до якої понад обов’язкові солідарні внески з зарплат найманих працівників має відраховуватися ще 2-7%, і які акумулюватимуться на персональних рахунках фондів, наразі доволі примарна. Сергій Тігіпко солідарний з громадською думкою, що такі кошти є надзвичайно привабливим інвестиційним ресурсом, адже вони мають інвестуватися й приносити прибуток доти, доки вкладник забере їх. Однак Сергій Тігіпко зізнається, що над цим питанням ще треба працювати, вивчати позитивні й негативні досвіди інших країн у питаннях контролю держави за функціонуванням накопичувальної системи, щоб унеможливити шахрайства, банкрутства. Дати більш предметне бачення він обіцяє до кінця цього року.

Законодавче лоббі

На захист претендентів на спеціальні пенсії, державних службовців від згадуваних обмежень стало і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, яке, як саме визнає, « не вважає занадто захмарними пенсії переважної більшості державних службовців».

Пропозиції щодо встановлення обмеження 12 прожитковими мінімумами пенсій, призначених за спеціальними законами, та про скасування норм спеціальних законів, які передбачають можливість збільшення розмірів призначених пенсій з 80 до 90% заробітної плати, викликають заперечення Головного управління ВРУ.

У його висновку на законопроект стверджується, що « реалізація цих пропозицій супроводжуватиметься звуженням змісту та обсягу існуючих прав громадян». З цього приводу спеціалісти управління посилаються на цілу низку рішень Конституційного Суду України, за якими звужувати конституційне право на достатній життєвий рівень громадян, яким пенсія призначається за спеціальними законами, не можна.

Що ж, пересвідчитися, чого більше прагнуть народні обранці – досягнути бездефіцитності Пенсійного фонду шляхом встановлення згадуваних обмежень, чи, послуговуючись різноманітними попередніми законодавчими нормами і конституційними застереженнями, зберегти максимальні преференції для кандидатів на спецпенсії, держслужбовців, - можна буде уже 16 лютого, під час розгляду законопроекту у парламенті.