«Вільні з вільними»: У Львові - виставка про визвольний рух

29 січня у Львові на площі Ринок перед входом у міську Ратушу відкрили пленерну історичну виставку «Вільні з вільними. 1863 і Україна». Виставка розповідає про повстання 1863 року, після поділу Речі Посполитої. «Повстання було одною з ланок ланцюга потужного польського національно-визвольного руху ХІХ століття», – повідомив на відкритті виставки історик Леонід Зашкільняк.

«Поділи Польщі, які настали наприкінці XVIIIстоліття, поклали край потужній європейській державі Речі Посполитій, яка була федерацією: тут мешкали польський, литовський, український та інші народи. Однак польська еліта, яка тоді була представлена панством, аристократією, вона не змирилась з втратою польської державності і польський національний рух розгортається – до повстання. Цей рух мав на меті одну ціль – відновити незалежність польської держави, провести ґрунтовні глибокі реформи, які б відповідали намірам і тенденціям Європи тих років», – розповів історик.

З його слів, постання 1863-64 років, яке описує виставка, було спрямоване проти царського самодержавства, проти трьох імперій, які поділили польські землі: Російської, Австрійської і Пруського колорівства.

«Постання охопило польські, литовські та українські землі, участь у ньому переважно брала шляхта, міщанство, студентство. Повстанці діяли різними способами, насамперед, це партизанська боротьба, а також – творення конспіративної держави, яка існувала паралельно з царською. І навіть намісник царя у Варшаві не знав, хто ж є членом цієї підпільної держави», – сказав Леонід Зашкільняк.

Повстання, зауважив він, виявило героїзм багатьох його учасників і показало, що й українська інтелігенція підтримувала рух до демократії, рух до свободи та незалежності.

«На жаль, повстання завершилось поразкою… Не підтримало повстання українське селянство, у пам’яті якого було ще багато недобрих сторінок взаємин з польською шляхтою в українських землях. Але українська інтелігенція брала участь у розвитку цього повстання. Повстання ставило мету – демократизувати стосунки, створити незалежну державу у складі трьох народів, віддати землю селянам, однак планам не дали здійснитися», – сказав історик.

Він додав: «Повстання приваблює нашу думку і сьогодні – прагненням до свободи, незламним духом повстанців, які прагнули до демократії і свободи. І цей спадок повинен зберегтися назавжди і бути дороговказом для поляків та українців».

Додамо, участь у відкритті виставки також взяли заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів, Генеральний Консул РП у Львові Ярослав Дрозд, голова Ради Фонду «Полонія-Рутенія» Роберт Чижевський.

Зазначимо, Польське повстання 1863—1864 (Січневе повстання 1863) — національне визвольне повстання поляків проти Росії, яке охопило терени Королівства Польського, Литви і частково Білорусії та Правобережної України. Причиною повстання стало прагнення передової частини польського суспільства здобути національну незалежність і відновити державність.