«Залучаємо якнайбільше дівчат, бо хлопців чекає мобілізація»

На 2024 рік українське військове керівництво анонсувало розвиток оборонного виробництва з використанням сучасних технологій, наголосивши на тому, що безпілотні системи мають вирішальне значення у війні. Міноборони повідомило, що впродовж року має купити близько мільйона дронів та створити міжнародну коаліцію дронів. Ще один мільйон БПЛА планують виготовити в Україні. На українському ринку з’являється щораз більше виробників безпілотників. А у структурі Збройних сил України створять окремий рід військ – Сили безпілотних систем.

Українці спочатку масово організовували збірки на закупівлю дронів, а потім зрозуміли, що можна навчитися конструювати їх самим. Навіть міністр цифрової трансформації закликав українців збирати безпілотники вдома.

ZAXID.NET поспілкувався із волонтерами, які займаються виробництвом FPV-дронів, а також із військовими про переваги та недоліки такого саморобного виробництва.

З ювелірної справи – у пайку дронів

Однією з тих, хто вирішив збирати дрони вдома, є Віолетта Олійник з Чернівців. Її батько та брати захищають Україну, тому жінка спершу збирала гроші на закупівлю дронів, а коли на їхню доставку доводилось довго чекати, вирішила сама спробувати їх робити. Для цього записалася на безкоштовні онлайн-курси.

Віолетта вчилася у Львівському художньому училищі на вітражистку, там отримала навики роботи з потрібним для виробництва дронів матеріалом та інструментом – олов’яно-свинцевим припоєм і паяльником. Раніше вона виготовляла ювелірні прикраси, а зараз майструє 7-дюймові FPV-дрони і 8-дюймові багаторазові бомбери. Перший дрон виготовила у грудні і станом на середину лютого вже відправила на фронт свій 22-й дрон.

Віолетта Олійник навчилася збирати дрони на онлайн-курсах (фото надане героїнею)

Якщо купити ті деталі, які рекомендовані на курсах, розповідає Віолетта, під відеоуроки можна навчитися робити дрони самому за покроковою інструкцією. Специфічних знань для цього не треба.

«Перший дрон я не могла прошити, але знайшла інших волонтерів, які займаються виробництвом дронів професійно, вони мені допомогли, заодно і протестували його. Я його передала на фронт і чекала на відгук, щоб зрозуміти, чи варто далі це робити. Відгуки були хороші, пілоти відзначили і збірку, і політ. І я продовжила справу. Всі наступні FPV я прошивала сама», – згадує чернівчанка.

Тепер військові дають конкретні запити на комплектуючі і налаштування дронів. Натомість волонтерці кидають свої звіти: як дрон спрацював, що ним знищили, куди він влучив. Такі відео Віолетта оприлюднює у соцмережах, і це спонукає людей більше донатити на запчастини. Підписники волонтерки «замовляють» виробництво дрона для конкретного пілота, якщо їм сподобався на відео результат його роботи. При цьому ім’я і позиція цих військових зберігаються засекреченими.

Каааайф! Я іду в майстерню, а мені скидає один чудовий пілот такі красиві відео роботи)



Оце моя мотивація.
Ваші донати + моя збірка + чітка робота пілотів = отака краса pic.twitter.com/aWvuzpc3rp

— фіцеґорна міль (@ne_tlia) February 6, 2024

Волонтерський фонд «Ейпріл»

Львівський юрист Юрій Танасійчук майже рік тому створив волонтерський фонд «Ейпріл» для допомоги армії, а згодом почав цікавитися власним виробництвом дронів-камікадзе. Відразу відмовилися від найпростіших 7-дюймових і почали робити 8-, 9- та 10-дюймові дрони Hrim.

«Я побачив, що фронт дуже потребує дронів і дуже якісних. Зараз їх робить багато хто, але часто це найдешевші 7-дюймові. Люди хваляться, що зробили дрон за 10 тис. грн, а якості він не має. А це людські життя! На якомусь етапі я зрозумів, що в тому немає нічого надскладного. Нас довго відмовляли, але ми вирішили спробувати», – пригадує Юрій Танасійчук.

Засновник фонду каже, що запустити процес було непросто. Маленьке виробництво дуже ресурсозатратне і займатися ним важче, ніж збирати гроші і закупляти якусь техніку. Під час закупівлі деталей та комплектуючих фонд керується трьома основними критеріями: ціна, якість та час доставки. Якщо один з них не підходить, від покупки відмовляються. Юрій переконаний, що дешевити не варто, а робити потрібно добросовісно.

Юрій Танасійчук запустив виробництво FPV-дронів на базі волонтерського фонду (фото фонду «Ейпріл»)

«Можна купити в Китаї готовий до збірки комплект, він теж буде літати, але не так. Багато залежить від батареї, живлення. Про неї мало говорять, але це важливо. Туди часто пхають різний шлак. Щоб зробити батарейку для дрона, треба 12 елементів, кожен з яких коштує 5,8 євро. Собівартість батареї 3000 грн, якщо ми її робимо самі. Але зате цей 8-дюймовий дрон візьме 1,5 кг ваги і точно пронесе її не менше 10 км. Це задовільняє іншу нашу мету – максимальну відстань між операторами дронів і їхніми цілями. Хтось робить батареї з собівартістю 1400 грн, але так вона і літає. Я не бачу в цьому змісту: знайти гроші, вкласти стільки часу і ресурсів в дрон, а потім розмінюватись на дешеві батареї», – каже волонтер.

Комплектуючі до дронів фонд «Ейпріл» замовляє з різних країн – Китаю, Чехії, Нідерландів. Проте, якщо є можливість купити їх в Україні, то так і роблять, щоб залишити максимум грошей вдома. Дещо волонтери вміють робити самі: наприклад, нарізати рами з листа карбону. Всі допоміжні елементи, пластмасові деталі самі друкують на 3D-принтері. Відеокамера та блок управління дрона продаються вже готові. Навіть якщо вміти їх паяти, каже Юрій, це вийде дорожче, ніж купити готовий промисловий варіант, який відповідає критеріям. Мікросхеми є готові, їх треба лише правильно запаяти.

«До слова, дівчата у нас краще з тим справляються, ніж хлопці. І це важливий аспект. Ми залучаємо якнайбільше дівчат, бо кожного з хлопців чекає мобілізація, ніхто від цього “петляти” у нас не буде», – каже Юрій Танасійчук.

Волонтерки паяють дрони у волонтерському центрі «Ейпріл» (фото надане Юрієм Танасійчуком)

Перевагами зібраних волонтерами дронів є те, що вони мають весь функціонал, який потрібен для мілітарного дрону, – зв’язок, вантажопідйомність. Які дрони робити – волонтери знають із запитів військових, вони надають їм перелік технічних характеристик.

«Це питання зручності для того обладнання, яке вони мають, щоб не шукати додаткового. Наприклад, тип зв’язку. Є два модулі, на яких працюють військові, є різні частоти. Якщо в нас немає конкретного запиту, ми даємо універсальну частоту, з якої легко перейти на іншу. Військовим таке підходить теж, але для наступної партії вони нам вже дають конкретні характеристики», – пояснює волонтер.

Є ще дрони-бомбери, які скидають снаряди і повертаються. Але їх у «Ейпріл» роблять лише для наддосвідчених пілотів ударних БПЛА. Небезпека в тому, що, коли ворог перехоплює сигнал наших дронів, то він може запеленгувати, куди він повертається, і виказати дислокацію українських військових.

Кожен дрон перед практичним застосуванням перевіряють. Їх під’єднують до батареї і роблять запуск, і лише після перевірки військові виїжджають з ним на позиції. Першу партію дронів фонду «Ейпріл» тестували цілий жовтень, а в листопаді отримали звіти від ЗСУ, що вони успішно відпрацювали. Станом на січень 2024 року фонд відправив на фронт 150 дронів власного виробництва, зауваження було лише щодо спайки одного елемента.

Де навчитися збирати дрони

Безкоштовне онлайн-навчання для самостійного виготовлення безпілотників проводить Victory Drones: курс «Інженер БПЛА» дасть основні знання з інженерії безпілотних літальних апаратів і підготує до збірки та ремонту дронів, а «Народний FPV» надає покрокову інструкцію зі збірки та налаштування 7-дюймового FPV-дрона.

Віолетта Олійник є випускницею саме цих курсів. За її словами, там все зрозуміло і доступно. Є протокол перевірки дрона, є певні правила пайки. Якщо вона не відповідає зразку, її треба переробляти доти, поки вона не вийде ідеальною.

«На кожну деталь потрібно фіксовану температуру, інакше вона згорить, а всі деталі дуже дорогі. Але з’ясувалося, що є паяльники, в яких можна налаштовувати потрібну температуру. Є тренувальні плати для навчання. Тому людям, які взагалі цього ніколи не робили, достатньо купити рекомендовані інструменти і матеріали та починати вчитися», – запевняє Віолетта Олійник.

Підсумком навчання курсу «Народний FPV» є виготовлення дрона, який перевіряють ментори програми. Щоб перевірити якість саморобних дронів, можна їх показати інженерам чи волонтерам, які мають досвід у збірці чи тестуванні БПЛА.

Навчитися збирати дрони можна за відеоінструкцією на безкоштовних онлайн-курсах (фото Віолетти Олійник)

Юрій Танасійчук каже, що їхні волонтери навчалися збирати дрони з англомовних відео. Є також ролики українською з інструкцією від волонтерського проекту SocialDrone.

«Ми з гуманітаріїв стали майстрами. Серед нас немає жодного інженера. У Львові є хлопці, які добре в цьому тямлять, але вони свою роботу позиціонують як особистий комерційний продукт, закрились і не готові ділитися напрацюваннями. Тому до певних речей ми самі дійшли і тепер можемо креативити як конструкторське бюро», – каже волонтер.

У фонді «Ейпріл» проводять навчання для військових та цивільних, які готові поволонтерити. Під керівництвом ментора навчитись збирати дрон можна за 4-5 годин, переконаний Юрій Танасійчук.

Переваги та недоліки саморобного виробництва дронів

Великі фонди допомагають адресно військовим частинам, каже Віолетта Олійник, а окремі волонтери закривають запити конкретних маленьких підрозділів і роблять це в меншій кількості, але оперативніше. А дрони зараз потрібні на всіх напрямках. Тим паче, що розпорошеність виробників зменшує загрозу ураження цих центрів ворогом, переконана волонтерка. Виробництво дронів швидко модифікується, покращується, волонтерські групи підхоплюють і діляться напрацюваннями.

«Мавіки, які купують за кордоном, використовують більше для спостереження. У них якісна камера, потужна батарея. На певних ділянках фронту вони постійно висять у повітрі, як тільки розряджається батарейка – замінюють на нову і знову піднімають. А FPV використовується для ураження, вони дешевші по собівартості, це фактично одноразовий снаряд. Раніше і заводські дрони використовували для скидів боєприпасів, а тепер нема сенсу їх так витрачати», – каже Віолетта.

Віолетта Олійник пересилає дрони підрозділу, в якому служить її тато (фото надане героїнею)

Водночас Юрій Танасійчук переконаний, що ідея масового виробництва дронів правильна, але її складно практично реалізувати.

«100 тис. людей – це 100 тис. способів прийняття рішень, як робити спайку. А потім його ще треба прошити. Людина, яка цим займається, має до кожного іншого дрона знайти підхід. Це гальмує процес», – каже Юрій Танасійчук.

Тим паче, масовий попит на комплектуючі відразу підвищив їхню вартість, і волонтери, які займаються цим системно, це відчули. Юрій радить: якщо людина хоче навчитися конструювати безпілотники, варто спробувати, але замість того, щоб раз зібрати дрон на кухні, краще задонатити тим, хто цим займається більш професійно.

Львівський фонд відправив вже 150 дронів військовим (фото фонду «Ейпріл»)

Думка військових

Самі військові радять волонтерам, які хочуть паяти дрони, контактувати з конкретним підрозділом і робити під їхні запити.

«Потужність батареї залежить від завдань: працюємо по лінії фронту чи летимо на дальшу відстань; потрібно вразити стаціонарний об’єкт чи ціль в русі. Відповідно до задач і потрібно підбирати батареї та інші комплектуючі. Також зауважу, що "банки" (акумулятори, з яких складають батареї) не повинні бути від невідомих виробників. Вважається, що найкращі "банки" роблять Molicel та Samsung», – каже оператор дронів однієї з бригад на передовій Вячеслав, який попросив не називати його прізвища.

Головною помилкою при саморобному виробництві дронів військовослужбовець називає використання комплектуючих від невідомих брендів. Беруть дешеві, а потім вони не працюють.

«У нас таке траплялося: нам дали 5 дронів, які зібрані незрозуміло з чого – комплектуючі не мали жодних підписів. І навіть мотори виявилися з браком. Попри те, що головний задум FPV – це дешевизна, яка дає масовість виробництва, використання найдешевших деталей не є гарною ідеєю. Бо такі дрони або не будуть літати, або відмовлять у певний момент, або додадуть нам дуже багато проблем з їхнім налаштуванням», – каже оператор БПЛА.

Він зазначає, що організація невеликих виробництв дронів має сенс. Але таким виробникам варто контактувати безпосередньо з групою пілотів, які будуть ними користуватися. Вони напряму домовляться про потреби, і це виробництво буде забезпечувати конкретних користувачів, отримуючи практично моментальний фідбек.

Пілот БПЛА В’ячеслав радить контактувати виробникам дронів безпосередньо з військовими, які ними користуватимуться (фото надане героєм)

Загалом волонтери кажуть, що кількість запитів на дрони перевищує їхні можливості. Тому майстерні працюють часто аж до комендантської години і без вихідних. Людей, які готові вчитись виготовляти БПЛА, достатньо, але бракує можливостей для їхнього залучення, каже засновник волонтерського фонду Юрій Танасійчук. Підтримати виробництво дронів фонду «Ейпріл» можна тут, Віолетти Олійник – тут.