Влада не відповідатиме за перешкоджання мітингам, – громадський активіст

«Учора в Києві відбулася демонстрація. Близько 500 громадських активістів прийшли до Шевченківського райвідділу м. Києва, де відбулася загибель студента Ігоря Індила. Люди вимагали не тільки правду про те, що відбулося у стінах Шевченківського райвідділу, а й вимагали, щоб було скасовано проект закону «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який уже прийнято у першому читанні», - повідомив 11 червня під час круглого столу на смітнику в промзоні на околиці Львова під час акції «За межею» представник Інституту «Республіка» Володимир Чемерис.

В.Чемерис зокрема поінформував про недоліки, що з’явилися у законопроекті, підготовленому до другого читання. За його словами, у законопроекті з’явився встановлений термін у чотири дні, за які треба обов’язково повідомити місцеву владу про намір проводити певний мітинг. «Якщо дати на це чотири дні, то, як підказує досвід, наша влада не те, що заборонила б будь-який мітинг, а, напевне, заборонила б і саті-граху Махатми Ганді. З початку року Київський окружний суд заборонив геть усі мітинги, що пропонувала йому заборонити Київська міська державна адміністрація», - прокоментував В.Чемерис.

Активіст продовжив: «Там написано, що спонтанні зібрання – це зібрання, спричинені подіями, що мають важливе суспільне значення, і які не можна було передбачити заздалегідь. Наприклад, ви збираєтеся вийти, щоб запобігти вирубуванню парку, як це було у Харкові нещодавно. Ви виходите одразу, як тільки дізналися про це. До вас одразу підходить міліціонер і просить показати повідомлення. Ви кажете, що не повідомляли, бо це спонтанне зібрання. Тоді з вами починають сперечатися. На місці все вирішує міліціонер. Думаю, він забере вас за статтею 185-1 Адмінкодексу, тобто за порушення правил проведення мітингів і демонстрацій, і потім ви у міліції або суді будете розказувати, що ваше зібрання було спонтанним, і будете говорити, що подія має важливе суспільне значення. – Прокоментував він. - А в Харкові, ми знаємо, що важливе суспільне значення має не парк, а дорога, яка має проходити цією територією. Вона має набагато важливіше значення. І чому не можна було наперед повідомити про подію, адже Генплан Харкова був затверджений 2005 року».

За його словами, така нечітка виписаність поняття «спонтанні зібрання», дає всі підстави міліціонеру «просто забирати вас тому, що у вас немає повідомлення про мітинг».

В.Чемерис вважає, що за цим законопроектом значно утруднена процедура подачі повідомлення. «Передбачений цілий перелік пунктів, які треба вказати, і головне, потрібно подати документ, що підтверджує, що ви громадянин України чи що перебуваєте тут на законній підставі. Очевидно, у вас його не візьмуть, якщо він не буде нотаріально завірений. Тобто вам доведеться перед кожним зібранням збирати купу документів, щоб подати повідомлення», - зазначив він.

Крім цього, на думку В. Чемериса, у законопроекті мали б бути передбачені спеціальні терміни для оскарження рішення про заборону мітингів, аналогічно до того, як це передбачено у виборчому законодавстві.

Проте найбільшою вадою законопроекту активіст вважає відсутність відповідальності представників влади за порушення права на мирні зібрання. «У нас в Кримінальному Кодексі є стаття 340, яка називається «Незаконне перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій». Жодного разу прокуратура не знайшла підстав для відкриття кримінальної справи за цією статтею. Жодного разу ст. 340 в Україні не діяла тому, що у прокуратурі говорять: «Покажіть закон, який міліціонери порушили». От в цьому законі якраз і має бути виписана відповідальність правоохоронців, органів місцевої виконавчої влади за такі дії. Там цього немає. Отже, в ідеалі, міліціонер може робити все, що завгодно».