Як нам перемогти імперську задорновщину?

Небезпека зеленських навіть не в тому, наскільки вони калькують лубковий русмір в схибленому українському дзеркалі.

Це плекає жахливий тренд – тріумф люмпена. Все за телевізійною методологію академіка Павлова.

«Ми пощєкочєм, а ви спляшітє», аби слина потекла в національну українську страву – в пельмені з майонезом. Тріумф вкотре хибно потрактованої в Україні мас-культури. Як нам перемогти імперську задорновщину? Явно не розвитком української петросянщини. Від кольору доданків суть шаріковщини не міняється.

«Свати», «маски», «сердючки», незалежно від українізованості, спечені за лекалами совка. Це як матрьошка, чи балалайка помальовані у синьо-жовтий колір. Це як ригоканал, на якому шестаки Кремля натхненно і професійно обсирають країну, - українською, хоча із відчутним вологодським прононсом.

Інша біда - впровадження нігілізму, відтак розмиття ціннісного бачення і девальвація вартостей. Більшовики перемогли не завдяки леніну, але завдяки ціннісній дезорієнтації російського населення.

Сьогодні «все фігня, все фуфло, все брехня», а завтра – «вішати шляхту на попівських бородах». Бо ж якщо Бога нема, то все дозволено. Але є речі не смішні, це як впекти анекдота на поминках. Як було у Булгакова стосовно покути Коров'єва: цей лицар колись невдало пожартував, його каламбур про світло і пітьму, був не надто вдалим. В зеленських я бачу системне плекання люмпенської аксіології. –

Оце так вшкварив, як він в гівно макнув, - бугага. А це означає, що привиди задорнова ширяють Україною. Вони усправедливлюють вартості generation мівіни, ботоксних і гнилоротих, альонапіних у вишиванках, шуфутінских у мазепинках. І фіксують наступ Кіркова на Хвильового. Як шансончик в опері.

Оригінал