Ярослав Сухий: Тільки неадекватна людина не коригує своїх поглядів

- Моє перебування в ПР додало мені більше ринкового мислення в підходах до вирішення соціально-економічних проблем. Загалом ж я вважаю, що Україна нарешті повинна зрозуміти – ми велика держава і повинні допомагати один одному.

 Які реформи чекають Тернопільщину найближчим часом, яка складається політична ситуація в області – ZAXID.NET дізнавався у новопризначеного голови Тернопільської облдержадміністрації – Ярослава Сухого. Цей матеріал публікується в рамках проекту інтерв’ювання нових обласних намісників. Наші читачі вже мали можливість прочитати розмову з головою Івано-Франківської ОДА Михайлом Вишиванюком.

   - Ярославе Михайловичу, наскільки очікуваною була для Вас посада голови Тернопільської облдержадміністрації?

- Для народного депутата чотирьох скликань, заступника голови комітету з питань соціальної політики та праці Ярослава Сухого це призначення було зовсім несподіваним. Це було призначення, якого я побоювався. Після завершення президентських виборів з керівництвом фракції, з Кабміном велися розмови щодо можливих претендентів на цю посаду. Та до останнього дня я не вірив, що я знову сюди зможу повернутися. І коли 1 квітня мені подзвонили і повідомили про запрошення на зустріч з Президентом, я думав, що це розіграш. Коли з кабінету Віктора Федоровича вийшла Ганна Герман, я було зрадів, бо подумав, що йтиметься про участь у якійсь інформаційній програмі чи шоу. Та питання було поставлено чітко: «Мені важко далася ця ідея і це рішення, але я вирішив, послати тебе на Тернопільщину». Спершу я змовчав, а Віктор Федорович у відповідь сказав: «Ну й молодець, що погодився».   

- Вам не шкода було полишати Верховну Раду, котра у Вашій особі позбулася такого гострого та саркастичного оратора?

- Верховна Рада без мене не стала пріснішою. А місце оратора порожнім не буде. Жоден депутат не може сказати, що я своїми жартами чи гострими словами когось образив. Як правило, я висміював не людину, а ситуацію, яку іноді змінити не під силу навіть народним депутатам. Безумовно, система роботи Верховної Ради інша, ніж в облдержадміністрації. Там також є напруга, яка в емоційному стані може бити через край. А тут напруга щодня. Я не пам’ятаю, коли останній раз виходив з кабінету раніше десятої години вечора.

- Буквально на днях таки відбувся один із Ваших задумів – відновлено роботу Тернопільського аеропорту. Не зважаючи на скептичні зауваження, справу таки зроблено – літак до Києва полетів, авіарейси відновлено. Поділіться своїми враженнями з цього приводу.

- Запустити авіарейс було для мене принциповим питанням. На щастя, це вдалося і сьогодні рейс «Тернопіль-Київ-Тернопіль» є в реєстрах. Тому наразі це питання вирішене. Тепер все в руках авіаоператорів і наших людей. 

- Які основні настанови отримали від Президента? Які завдання вважаєте першочерговими?

- Зараз проходить дуже відповідальний процес – розстановка кадрів. В обласні управління та районні держадміністрації прийдуть ті люди, які зможуть реалізувати настанови Президента. Також потрібно було зустрітися з представниками великого бізнесу Тернопільщини і вислухати, яка їм потрібна допомога від держави. Та я їх тут не знайшов. Навіть великих магнатів Тернопілля можна вважати середнім бізнесом за мірками того ж Запоріжжя...

Наразі одним із першочергових завдань для мене є підняти тваринництво. Справа в тім, що з кожним роком у світі наростає потреба в чистій екологічній продукції – а це спеціалізація саме Тернопільщини. Я вважаю, що сільське господарство – це той локомотив, який зміг би витягнути нашу економіку з кризи. Крім того, з головних настанов є побороти бідність. Адже сьогодні Тернопільщина, за рівнем середньої заробітної плати, на останньому місці в Україні. Потрібно також реформувати економіку та соціальну сферу. Тернопільщина багата будівельними матеріалами. Тому слід навести порядок у видобуванні нерудних корисних копалин – це також є важливим на сьогодні завданням.

- Як Ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію в області? 

- На мою думку, ситуація вже є не кризовою, а катастрофічною. Я дав собі слово, дав слово Президенту – політикою займатися не буду! Я цієї політики тільки за десять років в парламенті достатньо «наївся»! Але одну річ я не можу не озвучити. Коли 1991 року я поїхав на роботу в Крим, на Тернопільщині працювали цукрові заводи, м’ясокомбінати, на повну потужність – Тернопільський комбайновий завод та інші підприємства, які потребували модернізації. Нині ні для кого не секрет, що Тернопільщина має сумний досвід приватизації. Через двадцять років підручники з історії писатимуть про гіркий досвід приватизації на Тернопільщині.

Тому зараз спільно з силовими структурами ми працюємо над тим, щоб знайти, хто нагрів руки на приватизації «по-тернопільськи».

- Чи знайшли вже точки консенсусу з Тернопільською обласною радою, де більшість належить ВО «Свобода»? 

- У цій співпраці мені допомагає мій життєвий досвід. Я став набагато мудріший і з розумінням ставлюся до поведінки тієї чи іншої людини, або групи людей. Я цілком спокійно відреагував на три спроби висловити мені недовіру без жодних мотивів. Хтось же із журналістів сказав, що моє призначення на посаду голови ТОДА для обласної ради було подарунком, бо окремі фракції отримали шанс для піару… Але зараз я вперто, наполегливо, методично намагаюся направити обласну раду на розв’язання наших надзвичайно гострих проблем для того, щоб хоч якось поліпшити життя краян. На сьогодні стосунки з керівництвом обласної ради налагоджується. А точка консенсусу в нас одна – господарка.    

- Ярославе Михайловичу, Ви неодноразово заявляли, що політик має право хоча б раз у житті змінити свої погляди. Наскільки змінилися Ваші погляди з плином часу, відколи займали посаду секретаря Тернопільського обкому Компартії України?   

- Тільки неадекватна людина не коригує своїх поглядів. Ясно, що ідеї соціальної справедливості залишилися для мене актуальними назавжди. Але в процесі роботи над собою я постійно вдосконалююся.

- Хтось із мудрих сказав: «Принципи не змінюють, принципи доповнюють». Чи вплинуло якимось чином на Ваші життєві позиції перебування у Партії регіонів? 

- Моє перебування в ПР додало мені більше ринкового мислення в підходах до вирішення соціально-економічних проблем. Загалом ж я вважаю, що Україна нарешті повинна зрозуміти – ми велика держава і повинні допомагати один одному.

- Партія регіонів перед президентськими виборами активно говорила про необхідність адміністративно-територіальної реформи, наданню регіонам більшої самостійності. Чи нині слід очікувати реалізації цих заяв?  

- Є одна обставина, яка дозволяє говорити про те, що це нам потрібно - зміцнення української державності. Держава може бути сильною лише в одному випадку: якщо її підтримує народ. Наблизити народ до держави можливо лише через адміністративно-територіальну реформу, щоб люди на місцях зрозуміли – це їхня влада. Хоча тут є інша загроза – нині деякі сільські ради стали вже дуже самостійними – ділять і роздають землю направо-наліво...  

- Ярославе Михайловичу, досить гостре питання збереження і розвитку української мови. Чи погоджуєтеся Ви з мовною політикою вашої партії, зокрема, намірами відмовитися від  дублювання західних фільмів українською  мовою для кінопрокату?  

 - Якось Борис Ілліч Олійник висловив застереження: «До питань мови, історії і релігії категорично, під страхом смерті, не допускати політика. Бо політик, як та свиня, запхає рило і захоче там піаритися». Для мене мовна політика одна: не вищість, не нижчість, не преференції, не залякування, а забезпечення прав людини. Не треба забувати, що Крим розмовляє російською мовою. Але державною мовою може бути тільки мова держави.

Щодо кінопрокату – сприймаю якісне дублювання, для прикладу, англомовних фільмів українською мовою. Важче сприймаю дублювання російських фільмів українською мовою. Про якість титрів, які іноді супроводжують фільми, то краще промовчу.

- Ярославе Михайловичу, Ваш погляд на українсько-російські відносини, зокрема «харківські угоди».   

- З точки зору прагматичної – це навіть обговорювати не треба – чим кращі наші стосунки з величезною сусідньою державою, тим краще живеться нам усім. І взагалі, нормальна людина, не параноїк, з сусідами ніколи сваритися не буде. «Харківські угоди» ратифіковані. Я би хотів почути від будь-якого політика, який би загнув пальці і сказав, яким чином низька ціна на газ загрожує українському суверенітету? Або чому «чорноморська фльота» не була вигнана Ющенком і Тимошенко?  

- Що можете розповісти про своїх батьків? Чи вони благословили Вас якимсь чином піти в політику?  

- Батько не встиг благословити, помер, коли мені не було й двох років. Але казав, що я – майбутній «льотчик». А мама, як і кожна мама, хотіла, щоб я був здоровим і щасливим. А після 1991 року ще й просила не йти ні в які партії. Хоча я не планував присвячувати себе політиці, кар’єра політика почалася з викладацької роботи – на кафедрі філософії в Тернопільському, тоді фінансово-економічному інституті. Вже тоді я почав боротися за правду.

- Чи вже освоїлися у Тернополі? 

- У мене іноді складається враження, що я приїхав в іншу країну. Щось тут не складається. Все стоїть, не працює жоден завод. А такі автомобілі їздять! Таких крутих «Мерседесів», які їздять в Тернополі, я і в столиці не бачив!

- На якому авто їздите?

 - На службовому «Фольксваген Таурег». Заправляю за власний кошт.

Довідка ZAXID.NET  

Ярослав Сухий народився 1951 р. В с. Оришківці на Тернопільщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, історичний факультет (1974). З 1974 р. - служба в армії, робота в РК комсомолу. У 1978-88 рр. пройшов шлях від асистента кафедри філософії допершого секретаря МК КПУ. Потім - директор пансіонату "Горизонт", м. Алушта РА Крим. З 05.1995 р. - заступник генерального директора у зв'язках з органами державної влади, громадськими організаціями та засобами масової інформації, ВАТ "Мотор-Січ", м. Запоріжжя. Народний деп. України з червня 2000-гороку.