Євро-2012. Поміж надіями та страхами

Євро-2012 у Львові, як і в Україні, чимало людей очікує немов на прихід нового тисячоліття, в якому усе зміниться на краще. Євро-2012 в їхній уяві поступово стає «світлим майбутнім».

Тією точкою відліку, коли, як у старі часи, «жить станет лучше, жить станет веселее…»

Людям завжди обіцяли, що вони будуть жити краще, і ось це «краще життя» для багатьох отримало чітку дату - 2012-й рік.

Звісно, цією подією втішені більшість львів'ян, хоча не зовсім добре уявляють, що конкретно кожному з них вона принесе. Зазвичай, можна почути щось на кшталт: «Для мене - не знаю. Для Львова, України - це розвиток, добрі дороги, оновлення транспортної інфраструктури, добрі готелі, добрий футбол, море туристів».

Більш конкретною є молодь, яка очікує, що до Євро-2012 буде збудовано низку розважальних комплексів, кінотеатрів, бо Львів практично не має відповідної інфраструктури.

Хтось має надію, що до міста «потечуть» туристи, а ми, звісно, зможемо достойно їх прийняти. Ми, мовляв, справимо на іноземців добре враження і Львів перестане бути в їх очах столицею краю заробітчан, а стане столицею туристичною.

Боронителі архітектури Львова сподіваються, що до цієї дати таки буде втілено у життя мрію багатьох десятиліть - створення у центрі міста пішохідної зони. У Львові багато про це говорилося, але лише після рекомендації інспекторів УЄФА влада зрозуміла, що це таки потрібно робити, що це ще один «плюс» для Львова від єврочемпіонату.

Водночас частина львів'ян хвилюється, що за браком часу під час ударної «п'ятирічки» архітектурі міста буде завдано непоправної шкоди, і з жахом очікує «причепурення» міста на зразок підготовки до президентського самміту 1999 року.   

Звісно, має Євро-2012 і своїх противників. Хтось обурений, чому розвиток «культурного міста» пов'язують зі спортом, інших непокоїть те, що Львів після усіх приготувань стане «вилизаним», «неживим»...

Євро-2012 породжує чимало запитань й щодо того, а що буде далі, що з усім цим робити. Одне з найважливіших запитань, а хто, власне, все це будуватиме? За п'ять неповних років потрібно звести величезний стадіон, готелі, дороги, новий термінал аеропорту і ще безліч всього. Де взяти «руки», якщо на ринку праці у Львові й так бракує будівельників? Своїх заробітчан ніхто не повертає, та й невідомо, чи повернуться, значить, запрошуватимемо чужих.

Влада починає говорити про дешеву робочу силу з Азії, зокрема китайців. Нічого проти людей Сходу не маю, але чи поїдуть вони після виконаних робіт назад, додому, чи вирішать залишитися у Львові? І чи готові ми до цього?

Запитань чимало, але маю надію, що на них буде знайдено реальні відповіді.

Можливо, 2012 рік дійсно стане якщо не роком кращого життя для нас усіх, то хоча б роком початку реальних змін, яких так потребують і Львів, і Україна.