Євро-2012 зробить нас менш вразливими, - Андрій Садовий

- Львів належить до 31 міста світу, він єдиний в Україні, де очікуваним є бум ІТ-технологій. Це перспектива нашого життя. Ми мусимо заробляти гроші розумом.

Читачі ZAXID.NET уже мали можливість ознайомитись із планом виходу із кризи, який пропонує влада Львівської області, на черзі - Львів. Про антикризові заходи міської влади - в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET розповідає міський голова Львова Андрій Садовий.

- Андрію Івановичу, окресліть, будь ласка, антикризову стратегію Львівської міської ради?

- Треба розуміти, що ситуація змінюється щодня. Раніше ми ухвалили антикризову програму з 22 пунктів. Основні акценти цієї програми - розвиток інфраструктури, підтримка місцевого виробника, пільги для інвесторів, які уже інвестують кошти у Львів, і, звичайно, максимальне скорочення всіх бюджетних видатків, зокрема заробітної плати урядників. Крім того, відведено важливу роль заходам впровадження енергозбереження, зокрема перехід на альтернативні види палива наших підприємств, що виробляють тепло.

Антикризовою програмою міста передбачено надавати всебічне сприяння будівельникам, особливо, коли мова йде про завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єктів.

Ми нещодавно прийняли рішення звільнити на 100% від сплати оренди за майно і від оплати за землю власне на час реконструкції всіх, хто реконструює готелі, які є власністю міста й об'єктами підготовки до Євро-2012.

Міські урядники отримали вказівку не чекати, поки до нас прийдуть просити про допомогу, а самим іти до людей. Ми маємо надати максимальну підтримку кожному, кому можемо допомогти. Особливо це стосується тих підприємств, де добре налагоджено роботу, де люди одержують заробітну платню. Часто вирішення маленької проблеми дає великий ефект. Треба з кожним підприємцем, який дає людям роботу, спільно виробляти рішення, чим можна допомогти. Можливо, йдеться не власне про міські проблеми. Можливо, мова йде про проблеми області чи Уряду. До прикладу, у мене була розмова із керівництвом банку «Львів», у який вкладено ісландський капітал. Вони хочуть заводити сюди кредитні кошти фонду NEFKO, який пропонує найнижчі відсотки за кредити на енергозбереження. Але Україна до сьогодні не ратифікувала такої можливості. Тому я готовий телефонувати міністрові, говорити з прем'єр-міністром, щоб ми це зробили, адже це можливість для України отримувати дешеві кредитні кошти на енергозбереження.

Отже, сьогодні немає єдиного рецепту, як виходити з ситуації, як допомагати. Я б так це все схарактеризував: «Ти сидиш за штурвалом боїнга і потрапив у турбулентність. Треба бути дуже чутливим, дуже обережним, несучи відповідальність за людей, але продовжувати рухатися вперед».

- Які найскладніші виклики Ви бачите сьогодні, коли криза вже триває?

- Перш за все, місто мусить якісно функціонувати. Мають працювати садочки, школи, лікарні. Має бути тепло, вода, електропостачання. Потрібно прибирати вулиці, будинки. Це не підлягає дискусіям.

Друге, - ми зобов'язані розвиватися. Треба будувати стадіон, ремонтувати дороги, інженерію. Якщо не лагодити їх, потім доведеться ліквідовувати наслідки техногенних катастроф. Ми передбачили біду на Левандівському мості. Якби тоді запізнилися хоча б на тиждень, була б катастрофа. Ми цього уникли. Сьогодні маємо підтримку держави, і закінчимо реконструкцію цього моста до Великодня.

Потрібно будувати нові готелі. Сьогодні багато підприємств готові входити у Львів, бо бачать, що зменшуються ціни. До кризи у Львові були дуже сильно завищені ціни на землю і майно. Наразі вони стають більш реалістичними. Тому я сьогодні максимально намагаюся залучати людей, які б робили реконструкцію готелів чи будували нові, бо це збільшить туристичний потенціал міста, його доходи.

Також ми активно вивчаємо ринок ІТ-технологій, так званий ринок бізнес-послуг. Його світовий об'єм - 90 млрд дол. Компанія KPMG зарахувала Львів до 31 міста світу та визнала єдиним в Україні, де очікується бум ІТ-технологій. Це перспектива нашого життя. У нас немає великої хімії і металургії, які шкодять екології. Ми мусимо заробляти гроші розумом. Приймати гостей і заробляти гроші розумом, - це найкраще поєднання, яке може бути. Це, до речі, підтвердила компанія Monitor Group, з якою ми працюємо над Стратегією підвищення конкурентноздатності Львова, коли вони визначили два ключові для розвитку кластери - туризм і бізнес-послуги.

- Обґрунтуйте, чому цьогорічний бюджет, попри кризу, більший, ніж попереднього року?

- Тому, що міська рада повинна допомагати нашим підприємствам. Адже кожен підряд, кожна робота, яку виконують у Львові, - це робочі місця і заробітна платня, це податок зі зарплатні, який надходить потім у міський бюджет. Відтак ми маємо кошти для виплати зарплат усім працівникам бюджетної сфери.

До 2012 року ми повинні навести лад із дорогами у місті. Вони всі мають бути рівними. Треба навести лад із транспортом у Львові, збудувати новий стадіон. На це все потрібно передбачити кошти у міському бюджеті, що ми і зробили.

У нас дуже великий бюджет розвитку - понад 1 млрд грн. Це найбільший бюджет розвитку серед усіх міст України, але я думаю, що власне завдяки проекту Євро-2012 ми зможемо і в питаннях кризи бути менш вразливим, ніж інші міста.

- Які проекти у рамках модернізації дорожньої і транспортної інфраструктури буде виконано цього року у Львові?

- На реконструкцію доріг ми запланували 464 млн грн. Ми хочемо зберегти минулорічні темпи - торік у реконструкції загалом було 306 доріг. Таких темпів ремонту доріг у Львові ще не було у часи незалежності України.

Цього року планується завершити ремонт вул. Наукової, зробити вул. Кульпарківську, Стрийську, Княгині Ольги. Заплановано також початок будівництва двох великих магістралей - по вул. Ряшівській та Вернадського. Заплановане продовження будівництва трамвайної колії Сихів-Стуса, та багато інших.

На замовлення міста поважні німецькі компанії розробляють транспортну схему Львова. До травня ми її матимемо. Маючи цю схему, ми чітко зрозуміємо пріоритетність реконструкції вулиць, побачимо, що ще треба добудувати.

Зможемо також проаналізувати оптимальні маршрути руху трамваїв і тролейбусів, які з них потрібно модернізувати. Цей ринок не можна залишати осторонь. Місто мусить мати вплив і контроль на цьому ринку. Тож цьогоріч ми плануємо дуже плідно попрацювати у цьому напрямку.

Наш транспорт потребує значного оновлення. Моя мрія - щоб вулицями Львова їздили автобуси і тролейбуси Львівського автобусного заводу, бо це замовлення львівського підприємства для львівського підприємства, зарплата для львів'ян, і податки у міську казну. Цим шляхом ми йтимемо.

Загалом у бюджеті закладено значні кошти - 6,5 млн грн - на оновлення парку тролейбусів (ЛАЗ - Е-183 ДІ). Крім того, у нас підписано попередню угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку на 30 млн євро для «Львівелектротрансу», які б підприємство могло скерувати і на реконструкцію колій, і на оновлення рухомого складу. Воно саме має ці кошти брати. Але, щоб взяти такі кошти, підприємству треба пройти процедуру аудиту, чим воно зараз і займається. Я вважаю таке запозичення доцільним, адже ті трамваї, які ми купували у Німеччині, використовують менше електроенергії, ніж старі. Це вигідно.

- Які видатки на підготовку до Євро-2012 цього року робить місто?

- Все, що ми робимо у галузі реконструкції, має стосунок до Євро-2012. Звичайно, ключовим об'єктом є стадіон. Цього року у бюджеті на стадіон заплановано 370 млн грн.

- Який об'єм робіт будівництва стадіону має виконати підрядник 2009 року?

- Підрядник має зробити 60% робіт, тобто всі роботи аж до перекриття: бетонування, закладання основи, будівництво чаші. На наступний рік залишаться роботи більш «інтелігентні», - внутрішня начинка об'єкту, комунікації.

- Чи не викликає у Вас занепокоєння ситуація із «Львівським аеропортом»?

- У найближчі місяці має бути чітко визначено, хто виконуватиме реконструкцію злітно-посадкової смуги. Потрібно сформулювати чітке розуміння того, хто буде займатися терміналом, бо проект, який робить компанія «Тебодін-Україна», вже на стадії завершення.

Загалом держава взяла зобов'язання до 2011 року збудувати новий міжнародний термінал і реконструювати злітно-посадкову смугу. Вірю державі, що вона це зробить.

- На які запозичення розраховує цього року Львівська міська рада?

- У нас є меморандум із «Укрексімбанком». Ми плануємо активно з ним попрацювати. Також є меморандум із ЄБРР на транші 25 + 25 млн євро на ремонт доріг. Є можливість одержати кошти у Європейського інвестиційного банку, але тоді, коли запрацює перша частина траншу із ЄБРР.

- Чи передбачено капітальні видатки на житловий фонд, бюджетну сферу в сучасних умовах кризи?

- Ми не маємо права втрачати темпи, започатковані торік. Цього року на житловий фонд у нас передбачено 19,7 млн грн із бюджету розвитку. На ліфтове господарство - 4,6 млн грн, на реконструкцію дахів - 2,4 млн грн, що є насправді мізером. На дахи треба набагато більше, але ми є заручниками рішення Конституційного Суду, яке забороняє реконструкцію дахів проводити без згоди всіх мешканців. Щоб відремонтувати всі львівські дахи, потрібно близько 1 млрд дол. Ми її ніколи не знайдемо, поки не змусимо працювати внутрішні механізми. На багатьох із тих горищ можна зробити нормальні квартири, не порушуючи життя людей, і зробити реконструкцію у самій будівлі. Окремі рішення, які приймають у Києві, суперечать здоровому глузду, треба виправляти.

- Які у міської ради є механізми соціальної підтримки мешканців Львова під час кризи?

- Перш за все - якісна робота управління соціального захисту. Кожен мешканець має знати, що якщо оплата за комунальні послуги становить понад 20% сукупного доходу його сім'ї, він має право звертатися за отриманням субсидії. І цього не треба соромитися. Є різні періоди. Якщо немає сьогодні можливості заплатити, треба брати субсидію, бо якщо ви її не візьмете, ці гроші просто пропадуть, а несплата вчасно за воду чи тепло, спричиняє шалені конфлікти для міста. Якщо мешканці не сплатили вчасно за воду - немає коштів, щоб заплатити за електроенергію, можуть відключити електропостачання. Не сплатили люди за тепло - не маємо коштів для оплати за газ. Тут ми мусимо підтримувати один одного, бо це все взаємопов'язане.

У нас доволі якісна співпраця з міським центром зайнятості. Сьогодні я об'їжджаю всі великі підприємства, щоб побачити, яка ситуація, які проблеми, щоб переконувати керівників, якщо є така можливість, не скорочувати людей, можливо, перепрофільовувати, залишати. Нам треба пережити цей складний час.

- Чи можете пообіцяти, що найближчим часом комунальні тарифи у Львові не зростуть?

- Я стою категорично проти збільшення тарифів. Єдина річ, на яку я зараз погоджуюся, це коригувати тарифи. Якщо збільшується ціна за електроенергію, доводиться змінювати плату за воду, адже у платі за воду левова частина - це ціна за електроенергію. Коли змінюється ціна газу, ми змушені змінювати ціну на тепло. Якщо не буде змін ціни, ми не змінюватимемо тарифів.

Якщо надалі ціна газу ростиме, ми інтенсивніше переходитимемо на альтернативні види палива: вугілля, тирсу, щоб робити диверсифікацію, і щоб не було зашкальної оплати для людей. Власне йдеться про наші два теплові підприємства «Залізничнетепоенерго» і «Львівтеплоенерго».

Однак це не завжди комусь вигідно. Газ простий у використанні: краник відкрив - він пішов. А вугілля - зовсім інше, складно. До того ж, вугілля, тирса рахуються, а газ важко порахувати. Росія дуже багато механізмів застосовувала і застосовує і до газу, і до нафти, щоб було домінування її сировини. Мені здається, що багато чиновників у наших міністерствах роблять все, аби унеможливити застосування інших видів палива, ніж імпортовані російські. Вони блокують енергозбереження. Росії вигідно робити себе багатою. Ми ж маємо бути мудрішими, дбати про свої національні інтереси.

- У чому виявляється підтримка львівських підприємств?

- У якісній роботі дозвільних служб, які видають дозволи для підприємців. Наш дозвільний офіс є одним із найбільших в Україні, він робить 113 дозвільних процедур. Заступник директора Агентства США з міжнародного розвитку відзначав це, коли приїжджав, щоб привітати нас з якісною роботою.

Ми забезпечуємо супровід інвестиційних проектів, бо інвестору доводиться проходити через тенета влади. Наша держава це так перезакрутила, щоб у центрі уваги стояв чиновник з його печаткою, а не людина, яка вкладає кошти. Тут міська влада не є домінантою. Дуже часто ми самі страждаємо через процедури, які повидумувала держава. Це факт.

Ми зараз перебуваємо у достатньо агресивному середовищі. Політична ситуація в державі відбивається на нас, на місті. Інвестор не може йти до Львова робити окремий рай, бо всі органи влади - чи міліція, чи санстанція, чи податкова, чи МНС - підпорядковані Києву. Дуже часто про факти хабарництва «внизу» люди у Києві знають, але не розуміють, що це великі проблеми для бізнесу, який через ці грошенята не вкладає великих коштів. Тому я думаю, що криза - це великий момент очищення. Багато людей, чиновників просто мусять повилітати, щоб їх більше ніколи не було при владі. При владі мають залишатися люди з моральними аспектами.

Також я з радістю йду на підтримку підприємств, які потребують лобіювання своїх інтересів чи в міністерствах, чи в адміністрації президента. Я можу зателефонувати і попросити про зустріч, це також важливо.

- Місто може не підвищувати вартості оренди комунального майна на час кризи?

- Наразі ми не будемо піднімати ціну. Зараз її визначає ринок. І сьогодні ціна на наше майно трохи нижча за ринкову. Також треба розуміти, що ці кошти надходять у бюджет, і за ці кошти треба ремонтувати школи. Дуже складно тримати цей баланс.

- Які важливі кроки буде зроблено у розвитку туризму як пріоритетної галузі економіки міста?

- Відбудеться відкриття туристичного центру. Для цього ми віддаємо приміщення в Ратуші на першому поверсі.

Також восени у Львові буде великий туристичний форум. Ми продовжимо робити промоційної кампанії, поки сам бізнес туризму і готелів якісно не запрацює. Ми маємо допомогти, організувати це.

- Які у Вас зараз стосунки із головою Львівської облдержадміністрації? Чи є співпраця?

- Мені дуже цікаво спілкуватися з Миколою Івановичем Кмітем, бо він має великий досвід у бізнесі. Він пропрацював багато років на керівних посадах. Коли я спілкуюся з інвесторами, часто з ним раджуся, він краще знає психологію. Коли ж мова йде про державне управління, то його досвід є не дуже великим. Він тільки набирається цього досвіду. Ми маємо достатньо відверті відносини, хороші робочі стосунки. Загалом відбувається системна планомірна робота.