Європарламент у резолюції щодо України розкритикував побудову вітряків на високогір’ї Карпат

Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій розкритикував будівництво вітряків на високогір’ї Карпат. Європарламентарі, зокрема, стурбовані запланованим встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна. Про це 10 липня повідомила громадська ініціатива «Голка» з посиланням на резолюцію від 8 липня.

«Європарламент висловлює занепокоєння розвитком вітрових електростанцій на території високогірних природоохоронних районів Карпатських гір на заході України, зокрема запланованим встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна; підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечною та сталою альтернативою викопному паливу, і закликає Україну реалізовувати свій значний потенціал розвитку вітрової енергетики поза межами природоохоронних територій; наголошує, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні бути взаємовиключними, оскільки існують інші території, вже визначені для розвитку енергетичної інфраструктури, які не містять унікальних природних оселищ і пралісів та мають наявні під’їзні дороги», – ідеться в документі.

Резолюцію Європарламент ухвалив за наслідками звіту Єврокомісії про прогрес України у межах пакета розширення у 2025 році.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів нагадала, що понад рік журналістка із Закарпаття Олена Мудра, й екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, з такими природоохоронними організаціями як «Екологія-Право-Людина», порушують питання побудови вітряків на рівні Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

«Зрозуміло, що у війну країні треба вітряки, але не на високогір’ї. Це нищить гори: щоб підняти лопаті на вершини треба рубати ліс для прокладання доріг. Петиція ветерана і біолога Андрія Тупікова до президента з вимогою невідкладно розробити законодавство, яке б захистило Карпати, зібрала понад 26 тис. голосів. А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував “за” ми внесли в інструмент “Перезарядити країну тобі під силу”. Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат», – заявила Федорів.

У «Голці» зауважують, що за можливість будувати вітряки у Карпатах проголосували представники всіх фракцій та депутатських груп, окрім «Голосу» та «Європейської солідарності».

Графіка голосувань фракцій та депутатських груп за правку, яка давала можливість будувати вітряки у Карпатах / ГІ «Голка»

Нагадаємо, у 2025 році на високогір’ї Карпат, зокрема на полонині Руна, з’явилися фундаменти під вітряки. Компанію «Вітряні парки України», яка проводить роботи, пов’язують з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

У тому ж році два комітети Верховної Ради – екологічний та євроінтеграційний – провели виїзне засідання, де активну позицію за збереження Карпат зайняли голови комітетів – Олег Бондарпенко, Іванна Климпуш-Цинцадзе та народна депутатка Юлія Овчиннікова.

У березні 2026 року петиція до Володимира Зеленського щодо захисту Карпат набрала понад 26 тис. підписів менше, ніж за тиждень. Наприкінці квітня президент переадресував цю петицію до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря Ради національної безпеки та оборони Рустема Умєрова.