Євросоюз має чимшвидше надолужити забезпечення України
Санкції ЄС проти Росії були б набагато ефективнішими, якби їх не компенсували щоденними платежами Росії за енергоресурси в розмірі 1 мільярда євро
Інші блоги автора
- Заради миру Україна мусить виграти війну Росії 4 жовт, 11:47
- Захід повинен допомогти Україні відстояти її невід'ємне право на самооборону 13 вер, 12:31
- Прорив України у російську Курську область змінює ситуацію 16 серп, 13:38
6 квітня 2022 року видання Euronews повідомило, що Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки і Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель Фонтельес заявив Європарламенту:
«Ми передали Україні майже 1 мільярд євро. Це може здатися чимало, але 1 мільярд євро – це те, що ми щодня платимо Путіну за енергію, яку він нам надає. З початку війни ми дали йому 35 мільярдів євро в порівнянні з 1 мільярдом євро, які ми дали Україні на озброєння».
До речі, слова співчуття, обурення та засудження з боку керівництва ЄС – в той час як українців морять голодом, ґвалтують, катують і вбивають – не компсенсують цю різницю у 34 мільярдів євро.
35 мільярдів євро, які ЄС вкладає в економіку Росії для оплати енергоресурсів, неминуче допомогли фінансувати військову машину Росії проти України.
Підстава існування цього значного фінансування, а саме небажання Європи обходитися без російської нафти, газу та вугілля, має бути замінена на повну заборону імпорту цих товарів.
Справді, тепер, коли з’явилося це жахливе одкровення, будь-що менше, ніж повна заборона на весь імпорт російської нафти, газу та вугілля, зробить ЄС мовчазним співучасником геноцидної війни Росії проти України.
Незважаючи на деякі дезінформовані голоси про протилежне, санкції проти Росії діють, але вони, безумовно, були б набагато ефективнішими, якби їх не компенсували щоденними платежами Росії за енергоресурси в розмірі 1 мільярда євро.
Більше того, 17 березня 2022 року Investigate Europe повідомила, що незважаючи на ембарго ЄС на поставки зброї проти Росії після її незаконної окупації Криму та часткового вторгнення на схід України у 2014 році: «дані з усіх офіційних реєстрів експорту зброї ЄС-27 показують, що між 2015 та 2020 роками щонайменше 10 країн-членів ЄС експортували до Росії озброєння на загальну суму 346 мільйонів євро. Франція, Німеччина, Італія, Австрія, Болгарія, Чехія, Хорватія, Фінляндія, Словаччина та Іспанія – різною мірою – продали Росії «військове обладнання». Наше розслідування показує, що термін «військове обладнання» є широким і може включати ракети, бомби, торпеди, гармати та реактивні снаряди, наземні транспортні засоби та кораблі».
Настав час для ЄС розплатитися за те, що він надав Росії зброю – під час ембарго на поставки зброї – яку Росія тепер може використати у своїй неспровокованій геноцидній війні проти України.
ЄС посилив свою серйозну помилку, відмовившись надати Україні необхідну оборонну летальну зброю, щоб ввести заборонену для польотів зону над своїм повітряним простором.
Щоб розпочати виправлення цих критичних геополітичних помилок, країни-члени ЄС тепер повинні забезпечити невідкладне надання Україні всієї необхідної зброї, включаючи винищувачі, безпілотники, танки, системи протиповітряної та протиракетної оборони, протикорабельні ракетні системи та протитанкові ракетні системи, щоб надати їй можливість звільнити свої міста та села від жорстокої російської окупації та витіснити російські війська з України.
Україна вже продемонструвала, що може виграти цю війну. Повністю підтримуючи Україну та цілковито ізолюючи Росію, ЄС та його країни-члени можуть прискорити цей взаємовигідний результат і забезпечити мир, безпеку та стабільність у Європі, включаючи Україну.
Або вони можуть заколисати себе, наївно вірячи, що вони якимось чином захищені від імперіалістичних планів Росії, поки їх теж не розбудять сирени повітряної тривоги та звуки вибуху бомб.
Якщо жахливі щоденні картини та новини з України, зокрема з Бучі, Краматорська та Маріуполя, не є достатньо сильним стимулом для керівництва ЄС та його країн-членів діяти зараз, то ніщо не зрушить його, поки не стане надто пізно для їх власних громадян.