<

За нами стежать?

IQДанило Мокрик, 19 січня 20110

Коли так званий «Законопроект 404» з’явився у Верховній Раді, він викликав в українському Інтернет-просторі чималий переполох. Не дивно – він передбачав, що в межах боротьби з дитячою порнографією Інтернет-провайдери пильно стежитимуть за кожним кроком своїх клієнтів у Всесвітній мережі, занотовуючи інформацію про усі їхні з’єднання.

Це було уже давненько – голосування за законопроект у першому читанні відбулося іще 22 жовтня 2009 року, а остаточну версію закону тодішній Президент Віктор Ющенко підписав рік тому, 20 січня 2010 року. За ті три місяці текст зазнав значних змін, здебільшого позитивних, але положення, згідно з яким провайдери повинні зберігати та надавати правоохоронним органам інформацію про з’єднання своїх клієнтів, у ньому залишилося.

Разом з тим залишився й серйозний привід для побоювання, що як Інтернет-провайдери, так і правоохоронні органи отримали формально законну можливість втручатися у приватне життя користувачів мережі, перетворюючи їх усіх на підозрюваних. Не одному інтернавту за монітором почав ввижатися уважний погляд Старшого Брата, сповнений цікавості не лише до забороненого контенту, а й до цілком законних, але особистих справ.

Оскільки від моменту набуття законом (точніше навіть – змінами до «Закону про телекомунікації») чинності минув майже рік, це стало хорошим приводом для перевірки, чи насправді це стеження є настільки тотальним, як про це подейкують.

 

На веб-фронті – без змін…

Враховуючи, що на появу першої редакції «Законопроекту 404» особливо активно відреагувала Інтернет Асоціація України, скерувавши до парламентарів відкритого листа з детальним аналізом найбільш одіозних положень тодішньої версії тексту, видавалося природним перш за все звернутися за коментарем до голови ІнАУ Тетяни Попової.

У телефонному коментарі для ZAXID.NET Попова вказала, перш за все, на те, що законів і підзаконних актів, які забезпечували б дію положення про зберігання провайдерам інформації, елементарно немає.

«Так, як було раніше, так все відбувається і зараз. У нас в жодному законі не вказано, як ми повинні зберігати цю інформацію. Законом не встановлено порядку, згідно з яким оператор має зберігати та надавати інформацію, як не встановлено і терміну її зберігання і не вказано, про яку саме інформацію має йтися. Тому на сьогодні йдеться про норму, яку не можна виконувати», - пояснила вона.

Схожу інформацію надали і в таборі самих Інтернет-провайдерів. Мовляв, закон чинності набув, але яким чином його повинні реалізовувати, ніхто не знає. Тому, скажімо, у львівській телекомунікаційній компанії «Телком», як повідомив керівник Інтернет-відділення Сергій Морозов, зберігають лише інформацію про початок і закінчення сесії клієнта, а також про присвоєну йому на час з’єднання ІР-адресу – стандартний набір, що дозволить ідентифікувати користувача уже після скоєння ним протизаконних дій. У юридичному відділі компанії уточнили, що така інформація зберігається протягом трьох місяців.

Недієвість ухвалених на початку минулого року змін до «Закону про телекомунікації» у коментарі для ZAXID.NET підтвердив і технічний директор Інтернет-провайдера «Уарнет» Олесь Гірняк. За його словами, у технічному плані взагалі незрозуміло, хто і як має виконувати положення закону про збереження повної інформації про з’єднання клієнтів.

«При сучасних швидкостях на магістралях Інтернету – а це десятки та сотні Гбіт/c – потік інформації, яку, згідно із законом, треба фіксувати, вимірюється Гбітами на секунду, тобто 100-200 Мбайт на секунду. Оскільки запити від уповноважених структур приходять інколи і через півроку, то об’єм інформації до збереження вимірюється сотнями Тбайт. Мало того, це має бути не просто об’єм даних, а впорядкованих та проіндексованих даних, щоб можна було там щось знайти», - зазначив він.

Додатковий штрих картина отримує від іще однієї наданої Інтернет-провайдерами інформації. Нагадаємо, що повна назва закону, про який іде мова – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії». Так от – протягом 2010 року, як стверджують представники «Уарнету» і «Телкому», вони не отримували від правоохоронних органів жодного запиту щодо дитячої порнографії згідно із цим законом. Речник ГУ МВС у Львівській області Денис Харчук у коментарі для ZAXID.NET підтвердив – впродовж минулого року Управління не зверталося до провайдерів із такими запитами.

То що, на цьому можна поставити крапку у питанні про реальну дію нововведень до Закону про телекомунікацію? Як виявилося, не зовсім – хто шукатиме приводи для параної, той обов’язково їх знайде.

 

…до пори до часу?

Скажімо, в компанії «Київстар», яка також забезпечує своїм клієнтам доступ до Інтернету, на прохання прокоментувати особливості дії прийнятого рік тому закону також насамперед вказали на відсутність урядового нормативного акту, який би визначав перелік даних та порядок їх зберігання. Однак уже продовження коментаря залишило місце якщо не для двозначності, то принаймні для усвідомлення, що в майбутньому все може змінитися.

«В цілому ми передбачаємо необхідність збільшення технічних потужностей «Київстару» для зберігання такої інформації, однак остаточні оцінки можуть бути зроблені лише після ухвалення Кабміном відповідного рішення, яке визначить перелік даних, що зберігатимуться», - вказав в електронному листі менеджер компанії «Київстар» зі зв’язків з громадськістю Віктор Гальчинський.

Іще більшої поваги до закону сповнена відповідь, що надійшла ZAXID. NET з компанії «МТС Україна». До речі, згадки про відсутність підзаконних актів, які дозволяли б застосовувати положення закону, у ній немає. Натомість вона містить запевнення, що закон набрав чинності 9 лютого 2010 року, і тому діють усі передбачені ним зміни. 

«У відповідності до закону "Про телекомунікації" (п.7 ч.1 ст.39), оператори телекомунікацій зобов'язані "зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом". Строк позовної давності - 3 роки. Відповідно, ми зберігаємо інформацію про сесії (тільки логи) абонентів не менше встановленого строку», - йдеться далі у листі провідного експерта компанії з зовнішніх відносин Влада Войтовича.  Тут, очевидно, мова йде не стільки про Інтернет, скільки про телефонні комунікації, але загальна тональність відповіді залишає простір для фантазії тих, хто схильний до манії переслідування.

Такі відповіді, звичайно, можна було б сприйняти, як обережність, необхідну для великої компанії, коли мова заходить про законослухняність, і віднести їх до таких самих підтверджень, що реально в мережі ніхто ні за ким не стежить. Однак не дивно, що такий підхід може здатися легковажним, якщо взяти до увагу «сіру» інформаційну зону - чутки.

«Я чув, що всі провайдери вже здалися – всі великі провайдери. На маленьких в нас уваги не звертають», - сказав, зокрема, у телефонному коментарі для ZAXID . NET співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

При цьому Захаров наголосив, що це все – «на рівні розмов», і що він не має підтвердженої інформації. Однак такі розмови чув не він один, і люди, близькі до Інтернет-провайдерів, запевняють, що насправді увесь трафік логується уже доволі давно – у тому числі і у Львові. Можливо, в таких чутках набагато більше параної і захоплення теоріями змови, але прислів’я про природний взаємозв’язок між димом і вогнем ніхто не скасовував.

У будь-якому випадку, не можна заперечити, що потенціал для того, аби усі Інтернет-провайдери слідкували за своїми клієнтами набагато уважніше, ніж це нібито робиться зараз, залишається. Фактично, наразі це залишається опцією, активувати яку керівництву держави дуже легко – достатньо лише випустити-таки відповідні підзаконні акти.

 

Все одно буде сонце?

При цьому, ніде правди діти, складається враження, що представники Інтернет-провайдерів не надто вірять в те, що таке справді може статися. Їхні коментарі натомість сповнені переконання, що цей закон – мертвонароджений.

«Це – декларативний документ. Так само Верховна Рада могла би зібратися і прийняти закон, що сонце завтра не сходить. І що з того? Моя особиста думка – що всі ті закони просто якісь абсолютно далекі від сучасних телекомунікацій люди писали», - зазначив, до прикладу, технічний директор компанії «Уарнет» Олесь Гірняк.

На думку ж голови ІнАУ Тетяни Попової, одним із головних чинників самого створення законопроекту було бажання його автора – народного депутата Павла Унгуряна – заявити про себе. «Панові Унгуряну, який є народним депутатом, потрібно виявляти якусь законодавчу активність. Тема дитячої порнографії – безпрограшна. Хто до цього знав, хто такий Унгурян? Ніхто не знав. Він собі зробив такий, як я кажу, «чорний піар», - зазначила вона у коментарі для ZAXID . NET.

В такій думці, очевидно, справді є сенс – особливо, якщо врахувати наступну законодавчу ініціативу цього нардепа, спрямовану на заборону діяльності екстрасенсів, ворожок,  хіромантів та астрологів. Тут ми знову бачимо тему, цікаву для ЗМІ і вдячну для піару, але сумнівну за такими реальними рисами як суспільна користь і потреба.

І, якщо це справді так, то до всієї історії із «Законом 404» варто ставитися з подвійним негативом. Подібна імітація боротьби з дитячою порнографією, яка за визначенням не може принести справжньої користі, є небезпечною не лише тому, що, прикриваючись нею, народні обранці спробували грубо порушити конституційні права українців на приватний простір. Небезпека – ще й у тому, що така імітація замінює реальні дії в час, коли Україна входить до п’ятірки країн-виробників дитячої порнографії та в десятку лідерів з її поширення.  

«В Інтернеті порнографію не знімають, і тому з нею треба боротися на місці її виникнення – до прикладу, зі студіями, де такі фільми знімаються», - зазначила в коментарі для ZAXID. NET Тетяна Попова. Із такою позицією важко не погодитися. Залишається сподіватися, що і законодавці, і правоохоронні органи погодяться з нею також та спрямують свою енергію у правильне русло.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук