Заява Богдана: дурний жарт чи частинка нової політики
IQ

Заява Богдана: дурний жарт чи частинка нової політики

Чому з’явилась заява Богдана?

Станіслав Безушко, 7 серпня 3007 0

Говорячи про взаємодію влади і громади у розвинених демократіях, ми постійно згадуємо про існування чотирьох секторів (адміністрація, бізнес, громадянське суспільство і ЗМІ). Особливо останні п’ять років ухвалення важливих рішень на рівні ОДА, РДА, ОМС та навіть ВРУ і КМУ не обходиться без третього сектору. Що таке третій сектор? Це передусім – неурядові організації, до яких в основному належать громадські об’єднання. Коли мова заходить про контроль влади, то всі згадують ще й «четвертий сектор», або «четверту владу». Саме так називають ЗМІ в Україні та світі.

Ці дві ланки влади мають спільну функцію – вони посередники між органами влади і громадою (людьми). Тією чи іншою мірою ЗМІ та окремі організації впливали на ситуацію в країні. Реанімаційний пакет реформ став одним з локомотивів реформ в Україні, готуючи законодавчі ініціативи та допомагаючи їх роз’яснювати. Окремі канали допомагали партіям і кандидатам вигравати вибори. Третій і четвертий сектори за останні п’ять років із посередників перетворилися на середовища впливу.

Враховуючи світові тенденції останнього десятиліття щодо зменшення впливу органів влади на ситуацію у своїх країнах, появи нових впливових гравців та формування поняття «мікровлада», збільшення впливу ЗМІ і громадянського суспільства стали проблемою для нової влади.

Петро Порошенко відчув силу третього і четвертого сектору на собі повною мірою. Хоч як його команда намагалась взяти під контроль ЗМІ та впливати на них, вони навіть частково не досягли успіху Януковича і Кучми. Журналісти, відчуваючи тиск, йшли на незалежні проекти в Youtube. Телевізійні канали ставали в опозицію до президента і формували альтернативний порядок денний. За свободою слова прийшла свобода брехні, на яку так само ніхто не міг вплинути.

Також швидко зростав вплив громадських об’єднань. Громадський активіст після Майдану став панацеєю на всі випадки життя. Погана влада, зла міліція, неефективне керівництво армії, корупційна податкова, відповідь одна – треба призначити громадського активіста. Ніхто не дивився на кваліфікацію, знання, вміння чи навички, мовляв, назвався активістом – іди роби. І справді, було залучено десятки фахових людей із громадського середовища, які допомагали здійснювати реформи. Проте були ще сотні, які прийшли із власним інтересом і почали впливати на місцеву політику, правоохоронні органи, призначення на посади. Ефект Реанімаційного пакету реформ отримав зворотний бік – коли невідомі і малокваліфіковані «експертні» центри пропонували стратегії, закони і документи для того, щоб просунути інтереси свої чи власника.

Враховуючи недосвідченість партії, вразливість депутатів перед журналістами, команда чинного президента розпочала формування нової комунікації зі ЗМІ та громадськими об’єднаннями. З перших днів при владі між рядків постійно читався меседж «ми будемо комунікувати напряму, нам не потрібні посередники». Тепер Андрій Богдан це заявив відкрито: «Ми спілкуємось із суспільством без посередників і без журналістів».

Ще під час президентської кампанії команда Зе говорила про запровадження принципу «народовладдя», коли люди беруть участь в ухваленні і контролі важливих рішень. У разі запровадження цього принципу посередники між адміністрацією і людьми не потрібні. Активісти й журналісти, які виконували контролюючу і дорадчу функції, втрачають свої ролі. Перші можуть реалізовувати окремі проекти з розвитку громади, але їхній вплив на ухвалення рішень буде не більшим, ніж в окремого громадянина. Другі будуть виконувати свою першу й основну функцію – висвітлювати діяльність.

Завдання для команди президента на наступні кілька місяців дуже просте – вони хочуть привчити людей до того, що єдиним і правильним джерелом інформації є Офіс президента, КМУ, заяви спікера ВРУ. Не можна вірити джерелам, дописам колишніх політиків чи журналістів. Поки президент не сказав – інформація не достовірна.

Ситуація із заявою Богдана – це тільки початок. Є неписане правило для журналістів, якщо інформація сумнівна, то потрібно підтвердження із трьох незалежних джерел. Але всі ресурси обмежились такими твердженнями: «ми написали Богдану, але він не відповів», «прес-секретарка ОПУ не відповіла на дзвінок», «Богдан прочитав наше повідомлення в Месенджері, але не відповів». У погоні за хайпом і десятками тисяч переглядів навіть авторитетні видання почали публікувати цю заяву і зразу брати коментарі в десятків «експертів», які почали вибудовувати свої теорії. Головне, що в більшості не виникало запитань до самого формулювання заяви, яке не виповідає правилам.

Бажання журналістів звинуватити команду Зе у дискредитації ЗМІ виглядають як перекладання відповідальності із себе на президента. Звичайно, що в поведінці ОПУ є злий умисел і такий «вкид» робився з певною метою, але врешті-решт наявність такої заяви було підтверджено.

Якими будуть наслідки цього? Топові ЗМІ тепер точно не публікуватимуть усі чутки і повідомлення, які до них доходять, без підтвердження з кількох джерел. Це дасть можливість команді Зе краще готуватись до відповідей у разі виникнення проблем. Значна частина людей не буде так швидко реагувати і розносити інформацію без підтвердження з ОПУ. Що також дозволить краще контролювати потоки інформації. Ну і не варто забувати, що першим кроком у цьому напрямку стало об’єднання ФБ-сторінок Президента України і Володимира Зеленського, що дає хороший трафік поширення офіційних новин і теж міняє інформаційні потоки.

В останній рік президентства Порошенка ситуація дійшла до того, що посли чи закордонні делегації перед зустріччю з президентом чи його командою радились із громадськими активістами (РПР). Така ситуація не може влаштовувати команду Зе. Вони не хочуть починати свою роботу з домовленостей з окремими активістами, а вже тоді їхати на зустріч з послом США.

Під час виборчої кампанії Зеленського активно підтримували активісти. Він зустрічався з ними, слухав поради, а деяких навіть ввів до виборчого списку. Але після обрання вся ця ідилія з відносин зникла. Немає не те, що зустрічей, а й навіть заяв про співпрацю. І за підсумками поїздки в Торонто, яку організовували спільно з РПР, немає жодного прогресу у співпраці. А все тому, що команді Зе не потрібна громадська мережа структур, яка диктуватиме порядок денний, писатиме закони і комунікуватиме із західними партнерами.

В останні роки багато журналістів говорило, що в ситуації, яка є в країні, потрібно ще відчувати себе активістом і крізь таку призму подавати інформацію. Це впливало на їх об’єктивність і додавало емоційного забарвлення матеріалам, провокуючи читачів чи слухачів на певну думку. Такий підхід зараз буде для них проблемою. Команда президента грає на цьому і використовує для своїх цілей.

Така ж ситуація і з активістами. Сьогодні ми даруємо футболку «кращий реформатор країни», а завтра йдемо на вибори і критикуємо владу за неефективність. Такі відносини є проблемою для влади, бо ти маєш ситуативного союзника, який у будь-який момент може змінити диспозицію. А тому краще зменшити вплив й усунути від процесів.

Тому випадок із заявою Богдана не потрібно розглядати як окремий. Це частина спланованої кампанії зі зміни центрів впливу на суспільство, яка почала виходити в публічну площину. Усі структури, які перебирали на себе роль центрів впливу в останні роки, втрачатимуть його. Нас ще очікує кілька таких етапів до кінця осені, щоб повністю змістити увагу людей з окремих ЗМІ та активістів на КМУ й ОПУ. Вони мають стати центрами ухвалення відповідальних рішень і не потерплять конкуренції.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук