Заява Комітету Майдану Львівщини з приводу законопроекту 1640-VII «Про очищення влади»

Комітет Майдану Львівщини вважає, що прийнятий Верховною Радою України в першому читанні законопроект 1640-VII «Про очищення влади» є вкрай недосконалим з точки зору завдань політичної люстрації

БлогиРоман Матис , 3 вересня 2014251
Роман Матис
маркетолог, громадський діяч, політтехнолог

Комітет Майдану Львівщини вважає, що прийнятий Верховною Радою України в першому читанні законопроект 1640-VII «Про очищення влади» є вкрай недосконалим з точки зору завдань політичної люстрації, містить підміну понять і цілей (зокрема, видаючи атестацію за люстрацію), занадто розширює коло потенційних адресатів очищення і доручає це завдання невластивому органові, а водночас надміру акцентує увагу на проблемах корупції у владі, які слід вирішувати засобами уже чинного законодавства, а також формувати новий пакет законів у цій сфері. Українцям не потрібні декларативні популістські закони, що не вирішують проблем, а лише дискредитують зусилля громадськості та породжують зневіру мільйонів громадян у можливостях рішучого мирного політичного вирішення суспільно-політичних питань.

На нашу думку, пришвидшене ухвалення Закону 1640-VII «Про очищення влади» має сенс лише за умови ґрунтовного доопрацювання з урахуванням викладених у додатку тез. В іншому разі слід повернутися до базового проекту закону про люстрацію, запропонованого Харківською правозахисною групою, і розробити разом із представниками громадськості новий проект, який відповідав би цілям революції гідності, принципам європейського вибору України та вимогам реального відмежування від минулого шляхом недопущення до керівних державних посад людей, які служили тоталітарним та авторитарним режимам, іншим державам, протидіяли утвердженню державної незалежності та правової демократичної політичної системи в Україні.

Ухвалено Комітетом Майдану Львівщини 2.09.2014

 

Додаток

 Рекомендації Комітету Майдану Львівщини щодо покращення змісту і форми законопроекту 1640-VII «Про очищення влади» під кутом завдань політичної люстрації

 Люстрація – революційний захід, спрямований на відмежування від минулого шляхом недопущення до керівних державних посад людей, які служили тоталітарним та авторитарним режимам, іншим державам, протидіяли утвердженню державної незалежності та правової демократичної політичної системи в Україні. Наслідком люстрації є заборона займати державні керівні посади особам певних категорій. При цьому її не можна розглядати ні як помсту, ні як принципове порушення прав людини (люстрованих осіб), оскільки вона стосується саме тих людей, які порушували права людини та/або зраджували державним інтересам у минулому, з метою уникнути цього в майбутньому. Головна мета люстрації – утвердження нової якості системи державного управління та сприяння створенню нової політико-управлінської еліти.

Люстрація є важливою складовою заміни системи влади. Водночас, вона не може замінити собою чи включити в себе усі заходи, які потрібно здійснити в державі задля очищення, трансформації державних інституцій на засадах правової держави і, зрештою, створення нової системи влади. Задля досягнення цієї мети має бути прийнято та/чи вдосконалено чимало інших законів, як-то: про державну службу (складовою якого має бути переатестація державних службовців за критеріями, які включатимуть у себе вимоги антикорупційного та люстраційного спрямування), закони про правоохоронні органи, закони з дерегуляції суспільних (насамперед – економічних) відносин та інші.

Під цим оглядом, законопроект «Про очищення влади», що перебуває на розгляді у ВР (1640-VII від 14.08.2014), поданий депутатами Дерев'янком Ю.Б., Журавським В.С., Тягнибоком О.Я., Соболєвим С.В. та багатьма іншими, страждає претензією на всеохопність – як з точки зору включення в категорію «суб’єктів перевірки» усіх державних службовців, так і з точки зору регулювання усіх процедур їх переатестації та прийняття на роботу. Внаслідок цього в ньому губляться принципові речі, а розуміння його положень стає недоступним для широких верств громадян. За формою цей законопроект нагадує скоріше посадову інструкцію щодо проведення переатестації кадрів з урахуванням вимог закону про люстрацію, ніж сам закон.

Вважаємо недоцільним:

 *змішувати в одному законі під назвою «перевірки» люстрацію та (пере)атестацію, оскільки це різні види перевірки і їх мають здійснювати різні органи;

 *віддавати і той, і інший процес очищення в руки Нацагенства з державної служби;

намагатися підмінити цим законом закони про державну службу (в частині перевірок під час (пере)атестації службовців) та закон про боротьбу з корупцією (в частині вичищення та покарання за економічні злочини).

Корупціонерам, справді, не місце в державній службі. Але це має робитися на основі окремих законів про боротьбу з корупцією, які передбачають кримінальну відповідальність, та закону про державну службу. Поряд з тим, країні потрібен окремий закон про люстрацію, спрямований на очищення влади від антиукраїнських, антидержавних, зрадницьких прислужників авторитарного режиму Януковича та тоталітарного комуністичного режиму. Вони мають бути позбавлені права займати керівні державні посади. Для реалізації цього закону потрібен самостійний орган (Національний люстраційний комітет), з яким має тісно співпрацювати Нацагенство з державної служби при проведенні (пере)атестацій держслужбовців.

Люстрація – тривалий і можливо багатоступеневий процес. На першому її етапі головним завданнями має стати усунення від влади та недопущення до владних повноважень осіб:

пов’язаних із апаратом КПРС і силовими структурами та секретними службами періоду до проголошення незалежності (при цьому, не слід зациклюватись на таємних агентах, оскільки пройшов тривалий час, в архівах КДБ багато фальшованої інформації, а ці архіви нам недоступні; сьогодні ці люди можуть бути вичищені з влади за іншими критеріями);

тих представники ПР і КПУ, які встановлювали авторитарну диктатуру, намагалися здійснити антиконституційний переворот шляхом прийняття законів 16 січня 2014 року, та не запобігли кривавій бійні, влаштованій злочинним угрупованням режимом Януковича у лютому 2014 року (включно з учасниками масованої антиукраїнської пропаганди у ЗМІ та публічному просторі);

учасників та прямих посібників сепаратистських рухів і російських окупантів у всіх регіонах України в період російської агресії 2014 р.

Тобто, головними мають бути політичні критерії люстрації, такі як: участь у діях або потурання діям, які вели до утвердження і функціонування тоталітарного й авторитарного режимів, порушення прав людини, зради національних інтересів. Суб’єктами люстрації (не впевнені, чи добрий цей термін, але вживаємо його в тому ж значенні, що й автори вказаного законопроекту) мають бути посадові особи, а не рядові службовці, технічні працівники чи експерти. Останні, якщо вони мають статус державного службовця, піддаються перевірці під час (пере)атестації.

На нашу думку, в законі слід розрізняти:

офіційну люстрацію із застосуванням судової системи (основна сфера діяльності визначеного законом центрального керівного органу люстрації – Люстраційного комітету), яка має застосовуватись до посадовців або претендентів на посади у виконавчій владі. Її результат – рішення про звільнення або недопущення певних осіб до зайняття державної посади, що має примусову силу;

громадську люстрацію, яка також регулюється законом, але проводиться громадськими середовищами стосовно виборних осіб (у взаємодії з Люстраційним комітетом). Результат цієї люстрації – оприлюднення інформації про минуле осіб, що балотуються на виборну посаду, з рекомендацією їх не обирати через те, що вони вчиняли дії чи винні у бездіяльності в вирішальні для країни моменти політичних змін;

переатестацію, про що вже йшлося вище.

Процес люстрації мусить мати часові обмеження, скажімо, тривати 10 років, а відтак змінити форму і переміститися в сферу державної підтримки історичної пам'яті.

Окремо має бути вирішено питання про обрання на наступний термін чинних станом на 16 січня 2014 року народних депутатів. Як виборні особи вони не підлягають офіційній люстрації. Проте це не зовсім так у випадку тих, хто має вищі ранги державних службовців, отриманні після попередньої каденції або внаслідок перебування на високих посадах у виконавчій владі. Отож, на цих депутатів мала би поширитися дія Закону про люстрацію. Кандидати в депутати, які не є державними службовцями, піддаються у період виборчої кампанії тільки громадській люстрації.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук